Трамп не був першим? Коли США запроваджували масові мита та хто ще так робив

Чинний президент США Дональд Трамп ввів широкомасштабні мита на всі товари, які експортуються у Сполучені Штати. Та чи вперше подібне сталось в історії США?

Річ у тім, що Сполучені Штати і раніше вводили чималі податки на ввезення товарів з певних країн або на певні товари. Та все ж таки масове запровадження мит траплялось, але було тимчасовим. Детальніше розповідає "Телеграф".

Коли США у загальному підвищували мита або запроваджували їх масово

У 1930 році, за президентства Герберта Гувера, у США було запроваджено закон Смута-Гоулі. За ним значно зросли мита на ввезення майже всіх товарів у США. Але він, за оцінками експертів та істориків, був чи не найголовнішими фактором, який призвів до міжнародної торгівельної війни та поглибив Велику депресію. Адже інші країни також ввели мита у відповідь на американські товари. Що можна спостерігати і зараз, адже вже Канада, Мексика та Китай заявили, що запровадять у відповідьподаток на американські товари.

Другий випадок запровадження мит стався у 1971 році, за адміністрації Річарда Ніксона, і отримав назву "Шок Ніксона". Тоді, задля боротьби з кризою, було запроваджено 10% мито на весь імпорт у США. Але цей крок був тимчасовим, і мита були чинні менше року.

Не став винятком і Білл Клінтон (1993–2001), який хоч і сприяв вільній торгівлі, ввів деякі цільові мита на імпорт сталі.

Адміністрація Джорджа Буша у 2002 році запровадила мита нас імпорт сталі у розмірі 30%, але пізніше їх скасували після рішення Світової організації торгівлі (СОТ).

Пʼятим випадком було введення тарифів на китайські шини у 2009 адміністрацією Барака Обами. Тоді було запроваджено 35% мито на китайські шини, з метою захисту американських виробників.

Шостим випадком стали перші мита адміністрації Дональда Трампа у 2018–2020 роках.

Трамп запровадив 25% мита на всі китайські товари у рамках торгівельної війни. А також встановив мита на сталь та алюміній з багатьох країн, серед яких і Україна.

Своїм кроком у 2018 році Трамп став першим, хто масштабно застосував митну політику проти конкретної країни, адже його попередники вводили мита майже на весь імпорт, або ж на певні товари. У 2022 році Джо Байден скоригував і зберіг деякі тарифи на сталь та алюміній, які ввів Трамп.

Окрім мит, Сполучені Штати також запроваджують експортні обмеження, які функціонують у вигляді ліцензування або заборон на вивезення певних товарів. Найбільше це стосується технологій подвійного призначення — високотехнологічне обладнання, мікрочипи, військові технології.

США не єдина країна, яка запроваджували мита на всі імпортні товари

У 1947-1991 роках Індія відзначилась політикою "імпортозаміщення". Тоді уряд ввів високі тарифи та квоти на імпорт з метою захисту та розвитку власної промисловості. Також тоді країна прагнула зменшити залежність від іноземних товарів.

Та вже на початку 1990-х років Індію чекала економічна криза, яка спричинила зниження тарифів, що, своєю чергою, відкрило економіку Індії для світової торгівлі.

Китай до вступу в Світову організацію торгівлі, яке сталось у 2001 році, запровадив високі тарифи на широкий спектр імпортних товарів. Метою такого кроку був захист вітчизняної промисловості та стимуляція її розвитку. Та вже після вступу у СОТ Китай значно знизив мита та відкрив ринок для іноземних товарів.

З 2000 років Аргентина періодично застосовувала протекціоністські заходи, до яких входять високі тарифи на імпортні товари. Після економічної кризи 1998–2002 років країна ввела низку торгівельних бар’єрів, аби зменшити імпорт і сприяти внутрішньому виробництву.

У роки раннього економічного розвитку після Другої світової війни Японія також запроваджувала мита майже на весь імпорт. Тоді це було частиною стратегії відновлення економіки та індустріалізації. Та вже згодом країна поступово знизила мита та відкрила свої ринки. Вплинуло на зміну торгівельної політики Японії і те, що вона у 1955 році приєдналась до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Бразилія у 1930-1980 роки також прагнула до імпортозаміщення та запровадила протекціоністську торгівельну політику, відому як імпортозамінна індустріалізація (ISI). Відповідно до неї, уряд запровадив високі тарифи та імпортні обмеження, щоб захистити вітчизняну промисловість і зменшити залежність від іноземних товарів.

У роки пострадянського розвитку Росія ввела мита на чимало імпортних товарів, щоб захистити свою вітчизняну промисловість. В останні роки країна також запроваджує обмеження, але вже радше як відповідь на санкції.

Європейський Союз у 1993 році запровадив Спільний зовнішній тариф на весь імпорт, що надходить на єдиний ринок із країн, що не входять до ЄС. Варто зауважити, що мита відрізняють залежно від категорії продукту. Але мають на меті схожу з іншими країнами мотивацію — захист і розвиток промисловості ЄС, а також підтримку конкурентного ринку.