«Трамп скинув ядерну бомбу на світову торгівлю»

2 квітня президент США Дональд Трамп пафосно підписав указ про запровадження мит на імпорт для інших країн. Спочатку він біля 50 хвилин виступав у Рожевому саду біля Білого дому, розповідаючи, чому цей день стане Днем визволення США. Запевнив:  через роки американці скажуть, що він був правий.

Отже, США запровадили нові тарифні обмеження проти більшості країн світу. Найбільше постраждали країни Азії. Тепер діє 54% мито на товари з Китаю. На товари з Японії мито становитиме 24%, з В'єтнаму – 46%. Потерпатиме й Індія – 26%. Україні пощастило більше – для неї мита становитимуть 10%. Росії і Білорусі у списку країн, щодо яких запроваджуються нові тарифи, немає. У Білому домі пояснюють це і без того значними санкціями проти країни-агресора та її сателіта.

Міністр фінансів США Скотт Бессент попередив інші країни, щоб вони у жодному разі не мстилися і не планували удар у відповідь: «Сядьте зручніше, візьміть це до уваги, подивимося, як воно піде. Бо якщо ви помститесь, буде ескалація».

І європейські лідери, і Китай відреагували миттєво. Так, міністерство торгівлі Китаю заявило, що «рішуче» виступає проти нових тарифів США і вживатиме «рішучих контрзаходів для захисту своїх прав та інтересів». Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн каже, що ЄС вже готується вжити подальших кроків проти США в разі провалу переговорів. Міністр економіки Німеччини Роберт Габек розкритикував новий «тарифний режим» Трампа і закликав Європу та партнерів-однодумців створити нові торговельні альянси у відповідь, пише Politico.

«Логічний наслідок: він (Трамп) повинен відчути тиск», – сказав Габек, додавши, що Трамп «де на поступки лише тоді, коли на нього тиснуть». Нові правила створять основу для підвищення цін у США на одяг, європейське вино, велосипеди, іграшки та тисячі інших товарів.

Нові тарифи для різних країн

Маніпуляції Трампа

Частина аргументів, якими Трамп обґрунтовував своє радикальне рішення, були хибними чи відверто неправдивими, звертає увагу The Washington Post.

«Роками працьовиті американські громадяни були змушені сидіти осторонь, доки інші країни ставали багатими та могутніми, багато в чому за наш рахунок», – сказав Трамп.

На це видання зауважує, що фактично Америка має найбільший ВВП на душу населення серед усіх великих країн, включно із Західною Європою.

«Сполучені Штати стягують з інших країн лише 2,4% мито на ввезені мотоцикли. Тим часом Таїланд та інші країни стягують набагато вищі мита, наприклад, 60%, Індія – 70%, В'єтнам – 75%, а інші – ще вищі. Так само, до сьогоднішнього дня в США десятиліттями стягувався тариф у розмірі 2,5% на автомобілі іноземного виробництва. Європейський Союз стягує з нас понад 10%», – сказав Трамп.

За даними The Washington Post, ці цифри є маніпулятивними. Наприклад, Індія стягує 50% мито на мотоцикли, а не 70%, і нещодавно вона оголосила про зниження до 40%. Що ж до автомобілів, то США вже пів століття зберігають 25% мита на імпортні пікапи, і це значно вище європейського мита на автомобілі.

«Toyota продає в США 1 млн іноземного виробництва, а General Motors (у Японії – «Главком2) – майже жодного», – сказав Трамп.

І це журналісти вважають маніпуляцією. Річ у тім, що проблеми американських виробників у Японії пов’язані не з адміністративними чи митними бар’єрами, а з повним нерозумінням американцями японського ринку. Японський споживач віддає перевагу компактним та економічним машинам, тоді як американці виготовляють величезні авто із двигунами, що використовують багато пального.

Реакція ринків

Cвітові фондові ринки вже відреагували на запровадження нових мит. Зокрема, американський Nasdaq втратив 3,2%, європейські індекси впали майже на 2%, а японський Nikkei знизився на 3%, досягнувши мінімального рівня за останні вісім місяців. Дохідність 10-річних казначейських облігацій США опустилася більш ніж на 15 базисних пунктів до 4,04%, що є найнижчим показником за п’ять місяців, а долар впав до шестимісячного мінімуму.

Учасники ринку дедалі більше схиляються до думки, що Федеральна резервна система США може знизити процентні ставки, попри ризик стрибка інфляції через нові торговельні обмеження. Акції технологічних гігантів також зазнали суттєвих втрат: ринкова капіталізація Apple скоротилася більш ніж на $240 млрд, оскільки її акції втратили 7% після закриття торгів. Nvidia також постраждала, втративши 5,6% вартості, що еквівалентно $153 млрд.

Автомобільна галузь

У Німеччині вже підрахували: мита Трампа можуть обійтися Німеччині у 200 млрд євро. Таких втрат країна може зазнати за чотири роки, підрахували фахівці Інституту німецької економіки в Кельні. «Для Німеччини мито у 20% – це економічна катастрофа», – стверджують автори дослідження Юрген Маттес і Саміна Султан.

За підрахунками аналітиків, до 2028 року ВВП Німеччини виявиться на 1,5% нижчим, ніж був би без цих обмежень. Зазначається, що загальний збиток для Європейського Союзу може становити близько 750 млрд євро. Причина – скорочення експорту та удар по ключових галузях, насамперед автомобільній промисловості.

США є найважливішим торговим партнером Німеччини та найбільшим покупцем товарів Made in Germany, пише Der Spiegel. Торік німецький експорт до найбільшої економіки світу склав понад 161 млрд євро, досягнувши рекордного рівня. Сполучені Штати є найбільшим покупцем німецьких автомобілів. Минулого року вони експортували з ФРН 13,1% всіх нових транспортних засобів.

Глава Федерації німецької оптової та зовнішньої торгівлі Німеччини Дірк Яндура визнає: нові тарифи матимуть серйозні наслідки для економіки його країни. Німецька асоціація хімічної промисловості (VCI) шкодує про рішення уряду США. «Тепер для всіх учасників важливо зберігати холоднокровність. Спіраль ескалації лише збільшить шкоду. Наша країна не повинна стати пішаком у торговельній війні, що загострюється», – глава VCI Вольфганг Гроссе Ентруп.

На думку німецького автомобільного експерта Фердинанда Дуденгоффера, американські мита призведуть до подальшого переміщення виробництва в США і втрати робочих місць у Німеччині. «Якщо тарифи залишаться в силі у довгостроковій перспективі, німецькі виробники автомобілів продовжать переносити своє виробництво в США. Трамп штовхає корпорації до збитків і позбавляє робочих місць... Тому він для нас, мабуть, більший економічний ворог, ніж Путін», – зазначає Дуденгоффер.

Економісти нідерландського банку ING Інга Фехнер і Ріко Луман заявили, що найбільше вплив тарифів Трампа може відчути навіть не Німеччина, а Словаччина. «Словаччина, де розташовано кілька автомобільних заводів, найбільше вразлива з точки зору загального обсягу експорту США», – цитує експертів CNBC.

Словаччина, з її населенням лише у 5,4 млн людей, значною мірою залежить від торгівлі США, причому автомобілі становлять значну частину її експорту в США. У цьому секторі у Словаччині опосередковано працює понад 250 тис. людей.

«Ланцюжки постачання не будуть негайно перенаправлені та перепроєктовані через високу невизначеність для інвесторів, але якщо це триватиме деякий час, виробництво почне переміщуватися до США», – сказав Луман.

З іншого боку, на його думку, Словаччина все ще має відносно низькі витрати виробництва, оскільки місцеві зарплати значно нижчі, ніж у Німеччині.

Володимир Ваньо, головний економіст Globsec, раніше описував перспективу нових мит Трампа як «тривожну» для Словаччини, водночас припускаючи, що країна «дуже мало» може зробити в короткостроковій перспективі.

За даними ING, Словаччина є третім (після Німеччини і Швеції) європейським експортером легкових автомобілів у США – $4,3 млрд у 2023 році. Примітно, що ING заявила, що понад 73% загального експорту Словаччини до США складається з автомобілів і автомобільних запчастин, що робить країну гостро залежною від тарифної політики Вашингтона.

Словаччина, яка покладається на автомобільну промисловість як рушійну силу своєї економіки, буде «в трійці» найбільш постраждалих країн ЄС, вважає міністерка економіки Словаччини Деніса Сакова. Про це вона заявила ще 28 березня, коли тарифи ще не було запроваджено, але розмови про це вже точилися.

До чого тут тюлені з пінгвінами

Оглядачі були дещо здивовані тим, що у переліку територій, що потрапляють під запроваджені президентом США мита (базову ставку в 10%), увійшли безлюдні острови Херд і Макдональд. Ці острови є одними з найвіддаленіших ділянок суші на Землі, належать Австралії. Вони розташовані в субарктичній частині Індійського океану, і населяють їх хіба що пінгвіни та тюлені, інформує Axios.

Утім, схоже, певна логіка у цьому є. Адже Трамп – великий знавець схем ухилення від сплати податків. Тому він розуміє, що на безлюдних островах теоретично можна зареєструвати компанію. Тому і перекрив таку можливість.

Постріл у ногу?

Нові тарифи, запроваджені Трампом, стануть причиною значних змін в глобальній торговельній системі, вважає економічний редактор ВВС Фейзал Іслам. «Тарифи для азіатських країн вражають. Вони зламають бізнес-моделі тисяч компаній, заводів і, можливо, цілих країн. Деякі з ланцюгів поставок, створених найбільшими світовими компаніями, будуть розірвані миттєво. Неминучим наслідком цього, безсумнівно, буде підштовхування їх до Китаю», – вважає він.

Мета політики – повернути торговельний дефіцит США «до нуля». Це – повне перепрофілювання світової економіки. Водночас перенесення заводів європейських виробників з Європи до Сполучених Штатів займе роки. Тарифи такого масштабу на Східну Азію, особливо на рівні 30 або 40%, призведуть до зростання цін на одяг, іграшки та електроніку набагато швидше. Питання зараз полягає в тому, як на це відреагує решта світу.

Економісти в один голос попереджають, що ці величезні тарифи – 54% на Китай, 20% на Європейський Союз і Південну Корею будуть перекладені, у кінцевому підсумку, на американських споживачів, що призведе до підвищення цін і загрожує глобальною рецесією.

Кен Роггофф, колишній головний економіст Міжнародного валютного фонду, прогнозує, що ймовірність того, що США, найбільша економіка світу, впаде в рецесію, зросла до 50% на тлі цієї заяви. «Він щойно скинув ядерну бомбу на глобальну торговельну систему», – сказав Роггофф ВВС і додав, що наслідки такого рівня податків на імпорт до США «просто вражають уяву».

Щоб виправдати розпочату ним торгову війну, Дональд Трамп посилається на свого попередника Вільяма Мак-Кінлі, президента-протекціоніста, який правив на рубежі 19-го та 20-го століть. Але йому невідомо, що цей президент у підсумку пошкодував про свій агресивний підхід до торгівлі, зазначає французький оглядач Паскаль Ріше у своїй колонці в Le Monde.

У статті йдеться, що Дональда Трампа надихає модель, яка пахне нафталіном: Вільям Мак-Кінлі господарював у Білому домі з 1897 по 1901 рік. «Ми були дуже багатою країною, і ми будемо такими ж і сьогодні», — запевняв Трамп ще під час виборчої кампанії, забуваючи про темну сторону того, що називають «позолоченим століттям»: бідність досягла жахливих масштабів, а уряди були пронизані корупцією. За словами істориків, за винятком дуже багатих людей, до прикладу, Джона Рокфеллера у нафтовій сфері, Джона Моргана у фінансовій сфері та Ендрю Карнегі у сталеливарній галузі, вкрай небагато американців були заможними наприкінці 19 століття.

Старша наукова співробітниця Університету Джорджа Мейсона Вероніка де Ружі у колонці в Los-Angeles Times наголошує: попри пасажі Трампа про те, що тарифи «Дня визволення» збільшать доходи федерального бюджету на $6 трлн протягом наступного десятиліття, єдиним справжнім «визволенням» буде те, що американці будуть «звільнені від ще більшої частини важко зароблених доходів».

«Все, що команда Трампа збирає з іноземного імпорту, буде перекладено на нас у вигляді вищих цін. Торговельна політика президента, яка позиціонується як інструмент зміцнення Америки, спровокує відповідні заходи з боку наших торговельних партнерів, які завдадуть шкоди багатьом американським виробникам, включаючи фермерів, які експортують сільськогосподарські щедроти цієї країни, щоб допомогти нагодувати весь світ. А щоб прикрити цю руйнівну політику, адміністрація продірявить ще одну діру у федеральному бюджеті, виділивши гроші на виплату компенсацій постраждалим», – вважає де Ружі.

Тарифну стратегію Трампа експертка називає «ризикованішою, ніж азартна гра». «Досвід доводить, що політика, мотивована економічним націоналізмом, приносить лише біль і нічого не дає. Деталі довгострокових збитків ще належить з'ясувати. Однак у короткостроковій перспективі ми точно знаємо, що «День визволення» обтяжить споживачів і ще більше роздує бюджетний дефіцит – і все це під оманливим гаслом «Америка понад усе», – наголошує де Ружі.

Як тарифи вплинуть на Україну

Запроваджені Трампом тарифи не матимуть суттєвого впливу на економіку України, вважає нардеп Ярослав Железняк. «Як це вдарить по Україні? Не сильно. Наш експорт туди навіть не дотягує до мільярда і 2% від всього, що ми кудись експортуємо. США до нас завозять майже на 3 млрд, взагалі уп’ятеро більше. Тому ми отримали лайт-тариф у лише 10%», – зазначив він.

Більше всього, за словами Железняка, Україна ввозила до США металургійну продукцію, проте вже з березня для України діє тариф 25% на сталь та алюміній. «Ще труби, але там теж тариф вже є, плюс антидемпінг», – додав нардеп.

«Ще десь третину експорту складає аграрна та харчова продукція. Але там теж вже і так очікували з квітня тариф. Ну тому не катастрофа, особливо коли для інших умови гірші (наш тариф 10% це ж не 54% як у Китаю). Тут маленький нюанс, зараз то ЄС, Китай, Індія та інші на продукцію з США у відповідь теж запровадять тарифи…. І тут для нас відкривається вікно можливостей зайти на їх ринок)», – резюмував він.

Водночас в Інституті економічних досліджень підрахували, що експорт українських товарів до США складає 4% сукупного експорту України. «На перший погляд, 4% – це небагато, – йдеться у звіті в ІЕД. – Але левову частку цього експорту складають труби, і американський ринок відіграє ключову роль у цій галузі». Зокрема, у загальному експорті українських труб для нафто- і газопроводів частка США становить 37%. А в експорті труб для буріння нафтових і газових свердловин – 38%. Для порівняння: частка ЄС – 21% і 6% відповідно.

Хоча нові мита стосуються не лише України, вплив на українських виробників може виявитися серйознішим через те, що цей сектор економіки вже потерпає від високої вартості міжнародної логістики та воєнних ризиків.

Очільниця міністерства економіки Юлія Свириденко доповнила: торік Україна експортувала до США товарів на суму в $874 млн, тоді як імпортувала звідти – на $3,4 млрд. За її словами, українські мита на американські товари низькі: на авто – 10%, на вугілля й нафту – 0%. Вона вважає, що це лишає надію на домовленості зі США про перегляд мит. Трамп справді заявив, що готовий до переговорів, і якщо комусь не подобаються нові мита, може йтися про взаємне їх скасування. Водночас Свириденко зазначила, що у разі, якщо домовленостей досягти не вдасться, американське універсальне мито 10% найбільше зачепить малих виробників. «Тому Україна працює над тим, аби отримати кращі умови», – наголосила вона.

Наталія Сокирчук, «Главком»