У Землі є власна "червоточина між двома галактиками": суперечить усім законам

Про це пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Земні річки беруть початок у горах, зливаються з іншими потоками в міру спуску, а потім впадають у відкритий океан або озеро. Але не завжди. У новому дослідженні вчені розглянули дев'ять річок і озер, які, на перший погляд, порушують усі загальноприйняті правила гідрології. Серед цих річок:

• Касік'яре (Венесуела);
• Арройо Партидо (Аргентина);
• річка Вайамбо (Суринам);
• річка Атчафалайя (США);
• струмок Норт-Ту-Оушен (США);
• струмок Дівайд (Канада);
• Панч-боул Комітету (Канада);
• річка Ечімаміш (Канада);
• озеро Волластон (Канада).

Усі розглянуті водойми мають біфуркації, що виникають, коли річка розділяється на два або більше річища, які можуть впадати в різні водозбірні басейни. Цікаво, що на відміну від типових розгалужень, ці дев'ять водойм насправді не повертаються до основного водного шляху після розгалуження — вони досить часто течуть у двох напрямках.

Наприклад, річка Ечімаміш, що в перекладі з мови корінних народів означає "вода, що тече у двох напрямках", розташована в канадській глушині й, на думку вчених, є одним із прикладів гідрологічних дивацтв. Дослідники описали це розгалуження річки як одне з найбільш незрозумілих, загадкових і унікальних.

За словами вчених, річка Ечімаміш служить природною сполучною ланкою між річкою Хейс і річкою Нельсон, створюючи рідкісний приклад розгалуження. Відомо, що повільна і звивиста течія річки зумовлена рівнинною місцевістю регіону, а також численними греблями, спорудженими бобрами. Історичні свідчення припускають, що річка може текти назовні від свого центру в обох напрямках, що посилює постійну невизначеність щодо її істинного річища.

Ще одним прикладом гідрологічного дивацтва є річка Касік'яре в Південній Америці — судноплавний шлях, що з'єднує басейни Ориноко та Амазонки. На думку вчених, ця річка, по суті, є "гідрологічним еквівалентом червоточини між двома галактиками".

Спостереження показують, що Касік'яре несподівано відгалужується від річки Ориноко, звиваючись через рівнинний тропічний ліс, перш ніж злитися з Ріо-Негро і зрештою впасти в Амазонку. Не менш захопливим є те, що ця величезна річка тече надзвичайно пологим схилом, але все ж несе вельми незначний об'єм води.

Автори дослідження вважають, що така дивна поведінка річки є результатом неповного захоплення річки, коли одна річка повільно відводить потік іншої. Утім, учені визнають, що їм усе ще не вдалося розкрити всі секрети цієї унікальної річкової системи.

Ще одним прикладом є річка Вайамбо, яка може текти як на схід, так і на захід, залежно від того, скільки опадів потрапило у воду. Загалом, дослідники доходять висновку, що, хоча ці річки мають певні спільні характеристики, які кидають виклик традиційній гідрології, вони залишаються дуже різноманітними та відмінними одна від одної.

Раніше Фокус писав про те, чому на річці Амазонці немає жодного мосту: вчені назвали головну причину.