Банки отримують рекордні прибутки завдяки НБУ: але хто саме — таємниця. Що тут не так?

Національний банк забезпечив левову частку прибутків українських банків, виплачуючи їм величезні відсотки за своїми депозитними сертифікатами за рахунок власного заробітку — зменшення надходжень від НБУ до держбюджету.

Про це йдеться в ексклюзивній відповіді Нацбанку на запит видання "Телеграф", підписаній директором департаменту комунікацій НБУ Юлією Євтушенко (повну відповідь дивіться наприкінці матеріалу).

Ми отримали від регулятора офіційні дані про виплати за депозитними сертифікатами НБУ для банків:

• за 2023 рік — 85 993 216 516,27 грн (85,99 млрд грн);
• за 2024 рік — 81 559 982 475,89 грн (81,6 млрд грн);
• за січень – лютий 2025 року — 11 802 720 804,53 грн (11,8 млрд грн).

Для розуміння: уся банківська система України за 2023 рік отримала чистого прибутку на загальну суму 82,68 млрд грн (63 банки на той момент), за 2024 рік — 103,7 млрд грн (62 банки), за січень-лютий 2025-го (61 банк) — 27,3 млрд грн.

Це чистий прибуток — після вирахування податків, які банкам у воєнний час встановили за найвищою в історії ставкою — 50%. Попервах керівництво НБУ підтримувало таке оподаткування, напевно, тримаючи в голові свої виплати по вищезгаданих сертифікатах. Торік же нацбанківці змінили своє ставлення й просили зниження податку до 25%, та в уряді та Офісі президента до них не дуже дослухались. Банкірам люблять нагадувати про шалені прибутки, що фінансисті отримують від НБУ за депозитними сертифікатами.

Що таке депозитні сертифікати

Що таке ці депозитні сертифікати Нацбанку, можна легко зрозуміти, якщо провести аналогію з депозитами, які прості люди відкривають в банках. Зазвичай українці користуються двома видами рахунків: картковий (поточний) — за ними банки щось платять зрідка, тобто вкладники зазвичай отримують 0% річних, та депозитний на різні терміни — приміром, за 3-місячними вкладеннями фізособи на поточний момент отримують в середньому 13,35% (дані регулятора на 2 квітня).

Почасти значну частину цих грошей (коштів населення) банкіри перевкладають саме в Нацбанк, в ті самі депозитні сертифікати НБУ двох типів, заробляючи доволі непогані доходи на рівному місці:

• overnight (нічні) — 15,5% річних;
• 3-місячні (91 день) — 18% річних.

Тобто банк бере в людини гроші під 0% на картковий рахунок, а віддає їх НБУ під 15,5% річних, а 3-місячні збирає в населення в середньому під 13,35% і перекладає їх регулятору під 18% річних.

Причому передає без жодного ризику, регулятор жодного разу не затримував своїх виплат для банків. Можна не хвилюватися. От коли банк кредитує когось (за гроші вкладників), то є ризики неповернення чи не своєчасного повернення коштів, причому вони можуть бути доволі високими, особливо під час війни, коли з будь-ким може статися будь-що. Але на кредитуванні бізнесу банки все ж заробляють не дуже багато (ризикуючи залишитися без повернення) — в середньому 3-4% річних. А от на депозитних сертифікатах overnight банкіри отримують одразу 15,5% річних, що можна вважати справжнім Клондайком.

Й до речі це ще не максимум. З 4 квітня Нацбанк підняв ставку по 3-місячних депозитних сертифікатах із 18% до 19% річних, тож платитиме ще більше. Відповідне рішення оприлюднили ще на початку березня.

Таким відсоткам може позаздрити будь-хто. Можливо, й прості люди забажали б зберігати свої гроші в НБУ та отримувати від нього 19% річних, яких не дочекаєшся від банків. Утім, є "але". Вкладатися в депозитні сертифікати мають право/можуть лише банки. Більше ніхто. Ні прості люди, ні підприємства, ні навіть небанківські фінансові установи. Це привілей лише банкірів.

Чи "друкує" Нацбанк гроші таким чином

Може здаватися, що НБУ у 2023 та 2024 роках "надрукував" ці 85,99 млрд грн і 81,6 млрд грн, відповідно — 167,6 млрд грн загалом, виплачені у вигляді відсотків. Всі пам’ятають, як регулятор провів емісію на 400 млрд грн на оборонні потреби на початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році, а потім пообіцяв такого не робити без гострої потреби. Бо це погано впливає на інфляцію та курс гривні.

Та в Національному банку у випадку з оплатою відсотків за їх сертифікатами емісію гривні категорично заперечують. Наполягають на тому, що платять ці відсотки із власного прибутку.

"Національний банк не "друкує" гроші, щоб сплачувати банкам відсотки за депозитними сертифікатами — ці виплати покриті доходами Національного банку. Доходи Національного банку по суті є вилученням коштів з фінансової системи. Коли ж Національний банк здійснює свої витрати, в тому числі сплачує відсотки за депозитними сертифікатами, частина цих коштів повертаються назад у фінансову систему. Відповідно, ніякої емісії "нових" грошей не відбувається", — зазначила у відповіді "Телеграфу" директор департаменту комунікацій НБУ Юлія Євтушенко.

Коли НБУ платить менше за депозитними сертифікатами, то більше перераховує до бюджету та підтримує державу, а коли нараховує банкам більше відсотків — то держбюджет отримує менше. Причому ці перерахування державі значно менші за те, що регулятор платить банкам по сертифікатах.

Рекордні перерахування Нацбанку до держбюджету були зафіксовані за 2022 рік — 71,87 млрд грн (із зароблених 232,3 млрд грн), що чиновники активно рекламували. Вже у 2023-му НБУ віддав державі майже вдвічі менше — тільки 38,64 млрд грн (із 76,6 млрд грн). Заробітків ставало менше, хоча, як вказано вище, у 2023-му Нацбанк виплатив банкам відсотків по сертифікатах одразу на 85,99 млрд грн, тобто у 2,2 раза більше, аніж державі.

Скільки НБУ сплатить до держбюджету за 2024 рік, ще точно невідомо, офіційного звіту регулятора ще немає. Є лише стаття 15 закону про держбюджет-2024 (№3978-IX), в якій вказано, що сума має бути не меншою за 17,7 млрд грн. А в Меморандумі МВФ зазначений рекомендований обсяг у розмірі 63,9 млрд грн. Тобто на третину менше ніж 81,6 млрд грн, що НБУ торік виплатив за своїми сертифікатами.

З таблиці видно, що Нацбанк здійснить бюджетні перерахування ближче до літа.

НБУ засекретив отримувачів відсотків

За даними регулятора, найбільше банки отримують прибутків за короткостроковими депозитними сертифікатами, які розміщують щодня (робочого) й перевкладають наступного. Тому що в цей вид сертифікатів вкладається найбільше коштів, попри меншу ставку (15,5%). Чому? Через те, що більшість вкладів у наші банки розміщують не на депозитні, а на поточні (карткові) рахунки. Приміром, у вкладеннях населення близько 65% коштів припадає саме на карткові рахунки. Де людина має право в будь-який момент зняти ці гроші (в касі, банкоматі) в межах чинних лімітів.

Для розуміння: за звітом регулятора, 2 квітня банки розмістили на депозитних сертифікатах overnight одразу 462,8 млрд грн, а у 3-місячних сертифікатах НБУ до того — лише 1,6 млрд грн. Різниця величезна, та й гроші там обертаються величезні. Середньодобові банківські вкладення в сертифікати становлять 442,3 млрд грн.

Для порівняння: на початку лютого 2025 року на рахунках фізосіб було 1,2 трлн грн, й 36,8% (442,3 млрд грн) цієї суми банки щодня вкладали в нацбанківські сертифікати. Інші інвестиції в них теж, звісно, були — купували у Міністерства фінансів его внутрішні держоблігації (на 877,1 млрд грн) й менше кредитували бізнес і населення (на 822,2 млрд грн). Та по заробітках, як видно вище, домінували саме депозитні сертифікати.

Нацбанк надав "Телеграфу" суми виплачених доходів і у розрізі різних сертифікатів:

• 2023 рік: по overnight — 64,3 млрд грн, 3-міс. — 21,7 млрд грн;
• 2024 рік: по overnight — 51,7 млрд грн, 3-міс. — 29,9 млрд грн;
• січень-лютий 2025 року: по overnight — 10,1 млрд грн, 3-міс. — 1,7 млрд грн.

А то, хто саме з банків отримав найбільші відсотки, НБУ відмовився повідомити. Ба більше — в офіційній відповіді "Телеграфу" заявили, що ці дані з обмеженим доступом, тобто є "службовою" та "таємною" інформацією.

Однак найвірогідніших банків-лідерів по вкладеннях у депозитні сертифікати можна з’ясувати за звітністю щодо грошових ресурсів. Хто найбільше залучає вкладів населення та бізнесу, той найбільше вкладається й заробляє відсотків в Нацбанку.

За даними НБУ, на 1 лютого 2025 року десятка банків із найбільшими зборами клієнтських коштів (фіз — і юрособи) виглядає так (зазначимо, перші три банки у списку – державні):

1. ПриватБанк — 596,9 млрд грн;
2. Ощадбанк — 375 млрд грн;
3. Укрексімбанк — 236,7 млрд грн;
4. Райффайзен Банк — 180,7 млрд грн;
5. Укргазбанк — 169,7 млрд грн;
6. ПУМБ — 143,6 млрд грн;
7. Укрсиббанк — 141,3 млрд грн;
8. Універсалбанк (monobank) — 119,9 млрд грн;
9. Сенс Банк — 105,8 млрд грн;
10. Креді Агріколь Банк — 98,1 млрд грн.

Бажання щось засекречувати у царині відсотків виглядає доволі дивно за умов наявності публічної офіційної звітності.

Навіщо Нацбанку сертифікати

Виплати банкам величезних відсотків з боку НБУ нерідко критикують економісти та фінансові аналітики. Оскільки можливість багато заробляти на звичайному депозиті в Нацбанку зводить нанівець ключовий принцип створення банку як такого.

Банки потрібні для кредитування реального сектору економіки: щоб збирати в населення вільні заощадження та роздавати їх у вигляді кредитів бізнесу та населенню, що має стимулювати зростання економіки. Банки не мають бути банальною касою для держави, що замість зростання ВВП фінансує банки-пилососи, які переважно збирають кошти та консервують їх за величезні відсотки з боку держави. Зменшуючи через це дохід цієї самої держави, такий потрібний особливо під час війни, коли слід економити кожну копійку й менше просити міжнародних кредитів, які потім повертатимуть ще кілька наступних поколінь українців.

Та у самого Національного банку інша логіка. Він ставить на перше місце боротьбу з інфляцією та з девальвацією гривні, а не кредитування, й саме для цього активніше використовує свої сертифікати.

"Натомість операції з депозитними сертифікатами дають змогу тимчасово вилучати вільну ліквідність банків з обігу, а завдяки прив'язці лімітів за 3-міс. ДС до строкових депозитів — ще "зв'язувати" вільні гривневі кошти населення. Це абсорбує частину споживчого попиту та попиту на іноземну валюту, а відповідно — стримує інфляцію, зменшує тиск на валютний ринок і курс гривні", — підкреслила у відповіді "Телеграфу" Юлія Євтушенко.

Вона визнала, що сертифікати не єдина можливість для зв’язування грошей в Україні, хоча напевне вони все ж подобаються чиновникам з особистих причин. Євтушенко перелічила такі напрями вилучення ліквідності:

1. Операції з власними борговими інструментами, які є основним підходом до абсорбування ліквідності, що застосовують центробанки світу. У випадку Національного банку України — це операції з депозитними сертифікатами.
2. Здійснення інтервенцій з продажу іноземної валюти центробанком. Такі операції пов'язані зі зменшенням золотовалютних резервів.
3. Операції з продажу цінних паперів (зокрема, державних облігацій) з портфеля, який перебуває у власності центробанку. Такі операції мають вплив на ринок цінних паперів, абсорбуючи частину наявного попиту. Це може обмежити спроможність уряду залучати кошти з ринкових для фінансування дефіциту бюджету шляхом розміщення облігацій (у нашому випадку — ОВДП).
4. Погашення рефінансування.

Заразом в НБУ люблять нагадувати, що не наш регулятор вигадав депозитні сертифікати, депозитні інструменти є й в інших центробанках світу. Й це є правда. Єдине, що слід не забувати — це те, що інші регулятори не платять банкам нечуваних ставок, які демотивують їх щодо прямих кредитних функцій. Як відомо, Україна іде в Європу, тож об’єктивним буде порівняння з Європейським Центробанком, який платить по депозитах 3%, а не 15,5% чи 19% річних. Що навіть із поправкою на війну можна вважати надвеликим заробітком.