Чому хунта Малі назвала Україну "спонсором" тероризму і до чого тут туареги та вагнерівці

За роки російської агресії проти України ми вже давно звикли та сприймаємо як білий шум всі ці заяви з Москви про "київський режим", "неонацистів" та іншу "хунту".

Але аналогічні закиди десь із Західної Африки почуєш не кожного дня. 24 Канал розповідає, що стоїть за звинуваченнями на адресу України від чинної, але нелегітимної влади держави Малі.

Чому в Малі звинуватили Україну в "спонсорстві" тероризму

3 квітня 2025 року так званий "міністр закордонних справ та міжнародного співробітництва" так званого "Перехідного уряду Республіки Малі" Абдулай Діоп заявив, що Україна начебто є "спонсором тероризму".

Що конкретно сказав Діоп:

Ми готові подвоїти наші зусилля у протидії тероризму, боротьбі з тероризмом і зі спонсорами тероризму. Наприклад, Україна, як я вже сказав, є спонсором тероризму, і це має бути зупинено.

Гнів пана Діопа викликаний нездатністю чинної влади Малі, яку він представляє, дати раду з повстанцями – туарегами, які вже багато років ведуть війну та домагаються створення власної незалежної держави, а у 2024 році досягли особливих успіхів.

У Бамако (столиця держави – 24 Канал) впевнені, що самі по собі кочовики не спроможні чинити ефективний спротив центральній владі й мають "таємних кураторів".

Роль чи то Лоуренса Аравійського, чи то Пола Атрейдеса малійці відводять українським військовим чи то з ГУР МО, чи то з іншого невідомого підрозділу. Саме через це влада Малі ображена на Україну та дозволяє своєму представнику висувати такі звинувачення. І вже не вперше.

Зазначимо, що нічого нового пан Діоп не сказав, ба більше – його слова не такі важливі, як обставини, за яких вони пролунали.

Бо це була зустріч міністрів Малі, Нігеру та Буркіна-Фасо з російським очільником МЗС Сєргєєм Лавровим. У Москві. І жалівся пан Діоп на українців саме йому.

Зустріч Лаврова з представниками "сахельських хунт" / Фото МЗС Росії

У відповідь африканець почув про готовність росіян збільшити свою воєнну присутність та пообіцяв надати захист хунтам від ворогів. А це, за словами Лаврова, тепер не лише "колишні колонізатори", але й зухвалі новачки:

Крім колишніх колонізаторів, нещодавно проявився і Київ, який за повного потурання своїх західних спонсорів відкрито підтримує терористичні угруповання в цій частині Африки.

Чи мають обвинувачення Малі підстави

Прямих доказів Бамако не має. Ну, майже. Але є факт успішних операцій, проведених туарегами в липні 2024 року, – зафіксовані найбільші втрати російських найманців в Африці за останній час (82 особи), а також демонстрація солідарності з українським спротивом повстанців-туарегів з групи CSP-PSD.

При цьому українські фахівці проведення спеціальних операцій, які влітку 2024 року натякали на допомогу туарегам (це зробив пан Юсов), нині тримають театральну паузу та вже не поспішають розкривати всі карти (на відміну від операцій в Судані – 24 Канал). Натомість зараз відповідає на всі закиди лише український МЗС.

Одразу після заяви пана Діопа речник МЗС України Георгій Тихий дав аргументовану та навіть саркастичну відповідь, звернувши увагу, що представникам реальної хунти не варто сипати такими звинуваченнями:

Це серйозна заява для того, хто представляє нелегітимну хунту, яка узурпувала владу та покладається на російських найманців для збереження свого правління. Справжньою загрозою для африканської стабільності та прогресу є російські вагнерівські найманці, які не несуть нічого, окрім смерті, руйнувань та пограбувань, куди б вони не прийшли.

Чому уряд Малі нелегітимний, до чого там росіяни та чи є слід України

Для кращого розуміння ситуації варто трохи заглибитись у деталі. Чинний уряд Малі – дійсно нелегітимний. Вони прийшли до влади у 2021 році в результаті воєнного перевороту та скинули попередню хунту, що прийшла до влади в результаті іншого заколоту.

Хунта зажадала негайного виведення французьких військ з Малі, їх швидко замінили бойовики з розгромленої, але не знищеної ПВК "Вагнер", які вже не ховалися за підставною фігурою ліквідованого Путіним Євгенія Пригожина. А прямо працювали на російське міністерство оборони вже як "Африканський корпус" (росіяни не додумалися ні до чого кращого, аніж повторити назву воєнного з’єднання нацистів у Африці – 24 Канал).

Нині російські військові точно є щонайменше в п'яти африканських країнах: Судан, ЦАР, Лівія, Малі, Мозамбік.

Крім того, вагнерівці в різний час діяли ще в 7 країнах – Камеруні, Мадагаскарі, Буркіна-Фасо, Демократичній Республіці Конго, Екваторіальній Гвінеї, ПАР, Зімбабве та Кенії.

Саме вагнерівців відрядила хунта Малі на придушення повстання туарегів – і ті узялися до виконання завдання в притаманній їм кривавій манері. Росіяни вбивали та палили поселення кочовиків, поки самі не стали здобиччю в липні 2024 року.

Розгром туарегами вагнерівців / Фото з соцмереж

Нову владу не визнає більшість держав світу, а з літа 2024 року Малі за власною ініціативою розірвала дипломатичні відносини з Україною.

Приводом стала публікація на сторінці в Facebook українського посольства в Сенегалі відео з коментарями речника ГУР Юсова та посла Юрія Пивоварова.

• Що говорив Юсов 29 липня 2024 року про операцію туарегів в Малі:

Повстанці отримали необхідну інформацію і не лише інформацію, яка дозволила провести успішну воєнну операцію проти російських воєнних злочинців. Про деталі ми безумовно не будемо наразі говорити, продовження буде…

• Про вагнерівців в Африці:

На певному етапі вони (група ПВК "Вагнер" – 24 Канал) розгорнули дуже активну діяльність на африканському напрямку. Не тільки своїми найманцями. Намагалися вирішувати геополітичні, економічні питання, змінювати або підтримувати ті чи інші уряди. І ось сьогодні увесь світ бачить, що це вже не той потенціал, і можливості Росії вже далеко не ті. А це означає, що нових замовлень і розрахунку на них, як на інструмент розв'язання проблем, в регіоні буде менше.

• Про можливу передачу Україні туарегами полонених росіян (чого не відбулося – 24 Канал):

Така інформація була, і, звичайно, вона відстежується, перевіряється. Це чутливий процес, тому деталі ми коментувати не будемо. Можу процитувати лише генерала Буданова, який свого часу казав, що російські воєнні злочинці будуть отримувати справедливе покарання у різних куточках світу, де б вони не були. Без деталей. Ми просто спостерігаємо це зараз наживо.

У Малі та в самому Сенегалі це "чомусь" розцінили як підтримку туарегів, яких вважають не лише сепаратистами, але й терористами.

За це посол Пивоваров отримав вербального прочухана від сенегальського МЗС – українцю "нагадали про зобов'язання розсудливості, стриманості та невтручання під час виконання його дипломатичної місії".

У відповідь українці "знесли" пост на фейсбуці (хоча всі давно зробили скріни, а слава про розгром росіян розійшлися по всій Африці) й уже на рівні всього МЗС висловили жаль за дії влади Малі.

"Прикро, що Перехідний уряд Республіки Малі ухвалив рішення про розрив дипломатичних відносин з Україною, не провівши ретельне вивчення фактів та обставин інциденту на півночі Малі, а також не надавши жодних доказів щодо причетності України до зазначеної події. При цьому ігнорується, що підконтрольні Кремлю військові структури, зокрема ПВК "Вагнер", використовують терористичні методи та є безпосередньо причетними до численних воєнних злочинів, вбивств цивільного населення та жорстокого поводження з військовополоненими як в Україні, так і в країнах Африки", – фрагмент заяви МЗС України щодо рішення Перехідного уряду Республіки Малі розірвати дипломатичні відносини з Україною, 5 серпня 2024 року.

Хунту Малі підтримали деякі африканські країни. Звісно, також хунти. Це об'єднані в Альянс держави Сахелю: крім Малі туди входять Нігер та Буркіна-Фасо, інколи ці режими називають просто – "сахельські хунти". Вони звернулися з листом до Ради Безпеки ООН, в якому засудили дії України, точніше – "ймовірну відкриту підтримку міжнародного тероризму".

Якими можуть бути наслідки

Росія намагалася розкрутити цю історію у 2024 році, але отримала у відповідь лише традиційне занепокоєння, а її громадяни продовжили гинути в Малі в наступні місяці.

Також Бамако пообіцяв подати на Юсова та Пивоварова до суду, але за рік так і не наважився дати справі хід. Натомість "міністр" дозволяє собі сипати звинуваченнями.

При цьому Україні від таких слів, звісно, неприємно, але не більше. Київ у цьому питанні має повне розуміння та підтримку Парижа (там не вважають усіх туарегів терористами та в деяких групах бачать союзників, а малійську хунту дуже не люблять), а також деяку заздрість, адже нарешті хтось зумів поставити російських найманців в Африці на місце.

Нагадаємо, що влітку речник ГУР Юсов, коментуючи операцію туарегів проти росіян, зазначив, що продовження неодмінно буде. Нині ж Лавров обіцяє подвоїти російську присутність у Сахелі. Як відомо, наявність агресивних і озброєних росіян деінде несе смертельну загрозу, а значить – може підпадати під дію Закону про направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав у період дії воєнного стану, підписаного президентом Зеленським 17 березня 2025 року.

Тому як Лаврову, так і Абдулаю Діопу варто мовчати й молитися, щоб на боротьбу з "Африканським корпусом" не прибули у достатній кількості хлопці з SAS у версії 2.0.