Фантомна армія: чому нові російські дивізії не змінять ситуацію на фронті

Сьогодні розглянемо декілька факторів, які мають ключове значення та впливають на характер бойових дій, але не мають прямого відношення до дій частин та з’єднань противника на конкретних обраних напрямках.

Питання комплектування

На сьогоднішній день загальна чисельність так званої "объединенной группировки вооруженных сил РФ на юго-западном ТВД" (офіційна назва різновидового та різнорідного угруповання ЗС РФ, що воює в Україні), за різними оцінками, становить від 610 до 630 тисяч особового складу. Ця цифра не статична, вона постійно змінюється то в більшу, то в меншу сторону, в залежності від різноманітних факторів, починаючи від перегрупування військ і закінчуючи збільшенням/зменшенням темпів мобілізаційного розгортання ЗС РФ. Однак суттєвих змін (від 50 тисяч) в той чи інший бік немає.

Таким чином, стає зрозуміло, що досягнути "запланованої" ще на кінець минулого року (2024 р.) кількості у 730-750 тисяч "тушок" у складі своєї "діючій армії" поки що російському командуванню не вдалося. Дефіцит становить щонайменше близько 100 тисяч осіб.

За низкою даних, військово-політичне керівництво Російської Федерації планує збільшити ЗАГАЛЬНУ чисельність своїх збройних сил у поточному році приблизно на 320-340 тисяч осіб. І наскільки я розумію, відсутні 100 тисяч тіл у "діючій армії" планують добрати саме з цієї кількості.

Таким чином, російське командування планує вирішити відразу два основних завдання у сфері вербування для подальшого ведення війни:

• відшкодувати високий рівень втрат у ряді частин і з’єднань, які беруть безпосередню участь у бойових діях;
• по можливості, все ж таки збільшити чисельність свого стратегічного угруповання військ в Україні, особливо в його резервній складовій.

Зрозуміло, що в даному випадку все це безпосередньо пов’язане з таким нетривіальним процесом, як формування і розгортання стратегічних резервів. І як наслідок – плануванням та проведенням подальших наступальних операцій.

Головна складність для російського військового командування в цьому питанні полягає лише в тому, що забезпечити такий значний "набір" виключно за рахунок "гібридної" мобілізації, яка має змішаний контрактно-примусовий характер, буде дуже проблематично. Для того, щоб все-таки виконати поставлені завдання, їм доведеться провести повноцінне і відкрите мобілізаційне розгортання (мобілізацію) своєї армії. Точніше, оголосити (і провести в реальності) черговий етап так званої "часткової" мобілізації, яку навіть ніхто не скасовував (принаймні офіційно).

Наскільки я розумію, на даний момент Кремль ще не прийняв остаточного рішення про початок його практичної реалізації. Треба розуміти, вони цілком усвідомлюють можливі соціально-політичні наслідки такого радикального кроку і все ще намагаються "вийти на потрібні показники" мобілізаційного розгортання виключно "гібридним шляхом".

Чому це так важливо для подальшого перебігу та змісту війни?

Тому що розмах та інтенсивність гіпотетичних наступальних дій військ противника (наприклад, навесні та влітку поточного року) має пряме та безпосереднє відношення до чисельності, структури та бойових можливостей їх основних угруповань, а також стану їх стратегічних резервів.

Математика тут проста і зрозуміла. Якщо ви, образно кажучи, "кладете" в середньому по 30-40 тисяч особового складу на такі містечка, як Авдіївка чи Торецьк (це поки що найбільш "обережні" обрахунки), то цілком можна собі уявити, скільки вам, наприклад, знадобиться ОДНОМОМЕНТНО для "штурму" Слов’яно-Краматорської агломерації, штурму Сум чи Харкова, або "кидка" за Дніпро в його пониззі, причому ДОДАТКОВО ДО ПОПОВНЕННЯ ПОТОЧНИХ ВТРАТ. Очевидно, що навіть наявність тих самих, дуже "дефіцитних" 100 тисяч додаткових тіл до ВСЬОГО стратегічного угруповання військ не зробить особливої "погоди", в цьому сенсі.

Потрібно інше — "вставай, страна огромная, вставай на смертный бой". Але "встається" чим далі, тим більше сутужно. І навіть за "красиві гроші". Ну, а якщо взагалі спробувати "підняти", без грошей, примусово, то може закінчитися "почтой, телеграфом и телефоном", причому цього разу не стільки силами якихось напівп’яних матросів з "Аврори", скільки цілком "надійними" резервними частинами та формуваннями, які будуть формуватися, очевидно, "через пень-колоду", саме через примусовий характер мобілізації.

Важливо Очікування перелому під Покровськом: як ЗСУ змінюють ситуацію на головному напрямку фронту

Про реорганізацію (реформування)

У двох загальновійськових арміях (ЗВА) противника, що нині діють у складі його угруповання військ (УВ) "Південь" – 51-а ЗВА і 3-тя ЗВА (так, це колишні, так звані "армійські корпуси "ДНР" і "ЛНР") почалося переформування окремих мотострілецьких бригад (омсбр) в мотострілецькі дивізії (мсд).

Наскільки я розумію, до складу кожної з армій увійде по 3 мотострілецькі дивізії. На даний момент ще рано говорити, як це все буде виглядати на практиці, але в деяких бригадах цих армій, на базі яких будуть формуватися ці дивізії, ВЖЕ діють "штати", які значно перевищує за своєю чисельністю (принаймні формально) бригадний рівень. Решта, імовірно, будуть розформовані.

Крім того, ці бригади діють безпосередньо на фронті не лише своїм "штатним" складом, а й керують низкою частин та підрозділів, приданих їм (як правило, якимось окремим стрілецьким/мотострілецьким полком-батальйоном, а то й декількома, укомплектованими переважно "частково мобілізованими").

Я так розумію, що командування противника намагається впорядкувати процеси бойового управління в цих арміях за рахунок удосконалення їх організаційно-штатної структури.

Передбачається, що кожна з мотострілецьких дивізій, що увійдуть до складу цих армій, складатиметься з 4 "лінійних" полків — 2 штурмових і 2 "закріплюючих" + самохідний артилерійський полк (сап), а також комплекту підрозділів бойового та матеріально-технічного забезпечення на дивізійному рівні.

Термін "мотострілецька" по відношенню до цих з’єднань не повинен вводити вас в оману. Левову частку їх складових становитимуть стрілецькі полки та батальйони. Назва "мотострілецька", швидше за все, буде закріплена за ними, так би мовити, авансом. Хоча російське командування планує в подальшому "переформувати" всі стрілецькі частини та підрозділи цих дивізій у мотострілецькі.

Для розуміння, до складу 51-ї ЗВА планується включити три мотострілецькі дивізії – 1-шу мсд, 110-ту мсд та 132-гу мсд. Але, 132-га мсд, наприклад, буде сформована на базі 101-го і 109-го окремих стрілецьких полків (осп), три окремих стрілецьких батальйони (осб) – 269-й, 270-й і 272-й будуть об’єднані в інший стрілецький полк цієї дивізії – 103-й осп і єдиною формально "мотострілецькою" частиною дивізії буде 1436-й мсп (чотиризначний номер полку явно натякає на те, що й він – не зовсім "мотострілецький", бо, очевидно, належить "за своїм походженням" до так званого "мобілізаційного резерву" з дуже обмеженою кількістю саме "моторизованих" засобів).

"Питання з танками" для цих формувань також залишається відкритим. Незрозуміло, чи отримає кожна з дивізій по танковому полку, чи вони будуть обмежені окремими танковим батальйоном і регулярними батальйонами в полках. Але, судячи з усього, буде дуже напружено з танками в цих дивізіях, і відповідно? в обох арміях. Цілком можливо, що кожна з цих армій отримає у свій штат окремий танковий полк і на цьому вони заспокояться (ну, або спочинуть "з миром")…

Наявність зенітних ракетних та інженерно-саперних, а також інших формувань полкового рівня, мабуть, також не передбачено в цих дивізіях. Найімовірніше, ці роди військ будуть представлені у з’єднаннях обох армій виключно підрозділами рівня "окремий батальйон/дивізіон". Ймовірно, такі полки з’являться виключно на рівні армій.

Виходячи з усього вищесказаного, можна зробити висновок, що дане "переформатування" організаційно-штатної структури обох "армій Донбасу", швидше за все, проводиться виключно як удосконалення системи їх управління і навряд чи призведе до суттєвого збільшення їх чисельності, відтак їх бойових можливостей.

На папері ці "армії Донбасу" з трьома "мотострілецькими" дивізіями у своєму складі виглядатимуть досить "загрозливо". Насправді ж вони, швидше за все, як були армійськими корпусами за своїм бойовим потенціалом, так ними й залишаться.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Пекло під Костянтинополем, тиск під Покровськом: що відбувається на найважливішому напрямку