Єдиний російський олігарх без санкцій? Хто такий Володимир Лісін

Новолипецький металургійний комбінат (НЛМК) російського олігарха Володимира Лісіна постачає сталь для виробництва російської зброї, водночас успішно працюючи в Європі. Розслідування "Української правди" виявило факти продажу металу на 22 російські оборонні підприємства, які виготовляють ракети, дрони та іншу зброю для війни проти України.

За даними журналістів, НЛМК Володимира Лісіна є єдиним виробником електротехнічної сталі в Росії. Цей матеріал — незамінний компонент для виробництва ракет, безпілотників та інших видів озброєнь.

З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році до кінця 2024 року НЛМК поставив електротехнічної сталі 22 підприємствам військово-промислового комплексу Росії на загальну суму щонайменше 130 мільйонів рублів.

Серед отримувачів — виробники:

• ракет (виробниче об'єднання "Стріла", приладобудівний завод "Тайфун", Московський машзавод "Авангард")
• безпілотників (концерн КМЗ, Казанський завод електроприлад, завод "Ізумруд")
• бойової авіації (Уфимське агрегатне виробниче об'єднання, Омський науково-дослідний інститут приладобудування)
• зенітно-ракетних комплексів (Правдинський радіозавод, електромеханічний завод "Купол")

Майже всі ці підприємства перебувають під санкціями Європейського Союзу. Проте сам Володимир Лісін, на відміну від інших російських олігархів, досі залишається поза санкційними списками.

Заводи в серці Європи

Паралельно з постачанням сталі для російської оборонної промисловості Володимир Лісін успішно веде бізнес у Європі. Його заводи розташовані в Бельгії, Італії та Данії.

У Бельгії, лише в 40 хвилинах їзди від будівлі Європейської Комісії, працюють два заводи Лісіна — NLMK La Louvière та NLMK Clabecq. За даними Євростату, у 2024 році Бельгія імпортувала з Росії слябів (напівфабрикатів металургійного виробництва) на суму 657 мільйонів євро.

Постачання відбувається морським шляхом з порту Санкт-Петербурга до бельгійського порту Гент. Звідти метал надходить на заводи Лісіна для подальшої обробки.

Фінансування війни через експорт металу

Гірничо-металургійний комплекс є третім головним джерелом доходів російської економіки після нафти й газу. За три роки повномасштабного вторгнення Росія продала до країн ЄС продукції гірничо-металургійного комплексу майже на 10 мільярдів євро.

Близько 60% всього російського металу, імпортованого до Європи за останні три роки, належить компаніям Володимира Лісіна.

Важливо розуміти, що санкційна політика створена для стримування фінансових можливостей агресора. Що менше Росія продає товарів, то меншим є її заробіток і, відповідно, менше коштів вона може витрачати на ведення війни проти України.

Проте попри публічні заяви європейських лідерів про підтримку України та стримування Росії, факти свідчать про інше. Європейські країни продовжують закуповувати російську металургійну продукцію, зокрема й у підсанкційних олігархів.

Наприклад, у березні 2025 року в польський порт Гданськ зайшов корабель, завантажений російськими слябами з Нижньотагільського металургійного комбінату, що належить підсанкційному олігарху Роману Абрамовичу. За інформацією джерел, далі цей метал вирушив до Чехії.

Тим часом керівники Європейського Союзу і НАТО регулярно говорять про реальність військової загрози з боку Росії і навіть називають конкретні терміни можливої агресії — 2029-2030 роки.

Секретар НАТО Марк Рютте попереджав: "Швидке закінчення війни в Україні дасть змогу росіянам використати свою енергію там, де вони дійсно хочуть, а саме проти Європи". Проте публічних пояснень, чому Володимир Лісін та його заводи досі не під санкціями, немає.

Раніше "Телеграф" також розповідав про розслідування журналістів про сім'ю Бойка, яка під час війни обзавелася машинами та елітним нерухомим майном із цікавим сусідством.