Скам'янілість морського чудовиська з Чилі здивувала вчених: що дослідники виявили всередині

Про це пише Live Science.

Стародавня скам'янілість іхтіозавра вперше була виявлена вченими в Чилі ще 2009 року. Палеонтологи з Університету Магеллана провели комп'ютерну томографію решток стародавнього морського чудовиська і виявили сюрприз: всередині самки іхтіозавра виявили два плоди.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами палеонтолога Джудіт Пардо-Перес, 16 років тому вони з колегами працювали в національному парку Торрес-дель-Пайне на півдні Чилі й натрапили на палеонтологічне золото. Під час розкопок їм з колегами вдалося виявити скам'янілість вагітного іхтіозавра — дельфіноподібного хижака, який борознив світовий океан більшу частину мезозойської ери.

На щастя для науки, іхтіозавр зберігся в найдрібніших деталях і містив скелет ненародженого плода довжиною близько 15 сантиметрів. Зазначимо, що лише 2022 року вченим вдалося повністю витягти вагітну самку іхтіозавра, яка отримала прізвисько Фіона.

Лише тепер Пардо-Перес із колегами змогли провести повний аналіз скам'янілості. Результати роботи вчених вказують на те, що вік самки іхтіозавра становить близько 131 мільйона років, а її довжина становить близько 3,5 метра.

Виняткова збереженість зразка, на думку вчених, пояснюється швидким похованням в осадових породах у поєднанні з відсутністю мерлятників, ймовірно, через низький рівень кисню на морському дні. Дослідники ідентифікували скам'янілість як Myobradypterygius hauthali, вид, раніше відомий за іншими фрагментарними рештками.

Зазначимо, що знахідка є третім випадком виявлення вагітного іхтіозавра з крейдяного періоду. Утім, раніше вчені також виявили рештки вагітних іхтіозаврів, що мешкали на планеті в юрському і тріасовому періоді.

Хребці плода, висота яких становить приблизно 1,5 сантиметра, напрочуд великі порівняно з довжиною Фіони. У результаті вчені припустили, що іхтіозаври, ймовірно, могли народжувати відносно великих дитинчат.

Деякі ранні рештки іхтіозаврів виштовхували своїх новонароджених головою вперед, проте скам'янілість Фіони вказує на зворотне. Орієнтація плода всередині Фіони припускає, що, як і багато еволюційно "просунутих" іхтіозаврів, M. hauthali народжував своє дитинча хвостом уперед, адаптацію, яку також можна спостерігати в сучасних дельфінів і китів.

Крім того, вченим також вдалося виявити останню трапезу Фіони: останки дрібних риб. Це рідкісний погляд на харчові звички крейдяних іхтіозаврів, оскільки прямі докази їхнього харчування рідкісні.

Раніше Фокус писав про те, що вчені описали одного з найбільших іхтіозаврів, який жив 250 млн років тому.