«Окупація, інтервенція, Четвертий рейх». Російська пропаганда — про європейських миротворців в Україні

4 квітня 2025 року у Києві збираються представники генеральних штабів країн, які готові за певних умов розмістити військові контингенти на території України. Попередні обговорення цього питання були консультативними, тож це перша предметна зустріч такого штибу. Дискусії про можливе розміщення миротворчої місії в Україні ведуть Франція та Велика Британія в рамках «коаліції рішучих», яка нараховує три десятки країн. Ця ініціатива була оголошена під час Лондонського саміту в березні 2025 року, її ключове завдання — зміцнення європейської підтримки України в умовах непередбаченихполітичних рішень США. Обіцянки новообраного президента США Дональда Трампа у 2024 році вести мирні переговори та встановити швидкий мир, поступливість його команди до забаганок Росії спонукали Європу обстати за суверенітет України.

Президент Зеленський повідомив, що контингент у 200 тис. військових є мінімально необхідним для стримування Росії: «З огляду на те, що Росія має 1,5-мільйонну армію, а Україна володіє половиною цієї кількості, будь-яка миротворча місія повинна бути значною, щоб бути ефективною». За його словами, розміщення миротворців буде лише одним із компонентів необхідних гарантій безпеки для України та Європи.

Станом на 4 квітня, крім Франції та Великої Британії, готовність відправити свої війська до України висловили ще кілька країн, зокрема, країни Балтії та Чехія. Греція, Німеччина згодні за певних умов, Польща й Італія — відмовляються.

Офіційна Москва при цьому публічно виключає за будь-яких умов надання згоди на розміщення військових контингентів країн НАТО на території України. «Місця для компромісу ми не бачимо. Ведеться ця дискусія з відверто ворожою метою», — коментував 6 березня цього року ідею розміщення європейських військ в Україні міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

У цьому матеріалі аналізуємо реакцію російських пропагандистів на ідею введення миротворчого контингенту в Україну. Для цього ми опрацювали 2556 повідомлень у 245 у російських і проросійських пропагандистських телеграм-каналах зі згадкою частки «миротвор» за період з 1 січня 2024 року до 2 квітня 2025 року. Дані надано компанією LetsData.

Тема введення в Україну миротворчого контингенту не нова. У серпні 2017 року тодішній президент Порошенко запропонував план введення миротворчої місії ООН на сході України. Кремль розкритикував цю ідею. Але буквально через кілька тижнів, напередодні Генасамблеї ООН, на якій Порошенко мав озвучити пропозицію щодо так званих «блакитних касок», у Москві несподівано змінили думку щодо миротворців.

«Присутність миротворців, навіть можна сказати не миротворців, а тих людей, які забезпечують безпеку місії ОБСЄ, вважаю цілком доречною і не бачу тут нічого поганого. Навпаки, вважаю, що це пішло б на користь розв’язанню проблеми на південному сході України», — сказав Путін.

Росія пропонувала розмістити «блакитні каски» на лінії розмежування, що фактично означало би зсув російсько-українського кордону. Натомість Україна мала би відвести свої війська й озброєння від лінії розмежування. За задумом Кремля, контингент ще треба було узгодити з лідерами терористичних проросійських угруповань на сході України, що по суті означало надання їм суб’єктності. Існував ризик, що у складі миротворчої місії могли би бути росіяни — ті ж самі військові на сході та найманці, переодягнені у форму місії ООН і з міжнародним мандатом.

За інформацією видання WSJ із посиланням на неназваних посадовців, у листопаді 2017 року Штати збиралися запропонувати Росії план щодо розміщення 20 тисяч миротворців на території Луганщини та Донеччини. Москва спотворила ідею Києва щодо введення арбітра у вигляді «блакитних касок». Втім, ані до конструктивних обговорень розміщення миротворчого контингенту, ні до практичної реалізації цього плану не дійшло. Ідея миротворців зникла з порядку денного, а Путін почав готуватися до великої війни.

Після повномасштабного вторгнення про миротворців заговорили наприкінці лютого 2024 року. Зокрема президент Франції Емманюель Макронвисловив ідею про те, що європейські країни можуть надіслати війська в Україну. І хоча тоді західні партнери не підтримали його, сама ідея відправлення іноземних військових до України спонукала російських пропагандистів називати Макрона «Наполеоном-невдахою», «блефуном» і вчергове пригрозити застосуванням ядерної зброї.

На тлі перемоги Дональда Трампа на виборах у медіа наприкінці 2024 року почастішали згадки можливої миротворчої місії європейських держав в Україні. Трамп розраховував на швидке підписання перемир’я між Києвом та Москвою, що своєю чергою породило би необхідність гарантій безпеки для України задля недопущення повторної агресії Росії. Введення миротворчої місії для запобігання подальшим бойовим діям стало б однією з можливих складових таких гарантій.

Ідея про миротворчий контингент в Україні отримала нове дихання після Мюнхенської безпекової конференції в лютому 2025 року, коли міцний союз між США та країнами Європи фактично перестав працювати. Обговорення можливості розміщення військового контингенту в Україні з боку провідних європейських країн стало ще й засобом перехопити ініціативу в обговоренні безпеки Європи, про що Росія та США почали вести через голову самих європейців.

Макрон після саміту в Парижі 27 березня сказав, що франко-британський контингент в Україні не виконуватиме функцію миротворців. Це будуть forces de réassurances, що перекладається з французької як «сили для зміцнення впевненості», «сили запевнення», в деяких українських медіа також згадуються як «сили стримування». «Якщо назвати це “миротворчою місією”, то зазвичай мається на увазі миротворча місія в рамках ООН, яка вимагає участі в домовленостях обох сторін. А “місія запевнення” не вимагає погодження Росії», — пояснив дипломат НАТО у коментарі виданню «Радіо Свобода».

Динаміка обговорення ідеї розміщення миротворців в Україні в проросійських телеграм-каналах з 1 січня 2024 року до 2 квітня 2025 року.

Розміщення європейських миротворців в Україні почали активно обговорювати в пропагандистських каналах після перемоги Трампа на виборах 5 листопада 2024 року. Вже через кілька тижнів у західних медіа почали з’являтися повідомлення про можливий мирний план Трампа щодо завершення російсько-української війни, який передбачав і європейський військовий контингент в Україні.

Відтоді тиражування і коментування публікацій західних медіа щодо наближення чи віддалення європейських країн від ідеї миротворчої місії в Україні складають левову частку вибірки. Кульмінації це обговорення досягло наприкінці лютого та у березні, коли заяви про можливе відправлення військового контингенту в Україну почали частіше лунати з боку офіційних посадовців країн Європи. Зокрема в межах «коаліції рішучих», що постала на тлі тертя між Києвом і Вашингтоном.

«Звичайно ж, ніхто ніяких солдатів туди посилати не буде»

У проросійському сегменті телеграму наскрізною є теза, що по-справжньому жодний контингент і не планується. Це лише політична риторика, блеф, імітація, махання прапорами, мрії тощо. Мовляв, Москва на це ніколи не погодиться, а європейські країни не готові до реальної ескалації з Росією.

«Уся ідея миротворчої місії зводиться до імітації активності. Насправді жодна країна не готова відправляти своїх військових до України, розуміючи, що це може призвести до непередбачуваної ескалації. Банкова продовжує чіплятися за будь-які заяви західних лідерів, сподіваючись створити видимість міжнародної підтримки. Однак насправді Україна ризикує залишитися віч-на-віч із наслідками тривалого конфлікту», — пише проросійський анонімний канал із понад 120 тисячами підписників.

Напрям такому обговоренню задають і офіційні посадовці Росії. Зокрема у вибірці не раз цитувався березневий коментар Лаврова щодо обговорення європейцями миротворчої місії: «Ці мрійники, безумовно, з кожним днем ​​доводять свою повну політичну неспроможність».

Телеграм-канал «Царьград ТВ» з 340 тисячами підписників посилається на Андрія Пінчука, в минулому одного з ватажків терористичного угруповання на захоплених землях Донеччини, а нині представленого «експертом». Цей допис тиражували й орієнтовані на Україну анонімні телеграм-канали, зокрема з понад 100 тисячами підписників:

«Я вважаю, що цей процес є винятково імітаційним. Вони зараз відкинули ініціативи Трампа, ну, по суті відкинули, щодо перемир’я та миру, і для того, щоб не виглядати в очах громадськості негідниками, які є спонсорами війни, а вони саме такими і є, їм потрібно забити інформаційний порядок денний деякими альтернативами, такими імітаційними пастками. Звичайно ж, ніхто ніяких солдатів туди посилати не буде», — говорить Пінчук. За його словами, розміщення контингенту було б можливе за погодженням обох сторін або через погодження в ООН. Обидва сценарії неможливі через заперечення Росії, яка «ніколи жодних англійських, французьких та інших миротворців не допустить».

У такому контексті пропагандисти застосовують іронію, намагаються висміяти ідею спрямування контингенту. Значна частина дописів висміює боягузтво європейців перед Росією. Такі дописи активізувалися після того, як стало відомо, зокрема з заяв Макрона, що контингент для стримування Росії планується розмістити не на лінії зіткнення, а в тилу.

«Великобританія та Франція пообіцяли відправити на українську територію своїх військових для “стримування агресивної Росії”. От тільки воювати вони не збираються, а планують посидіти поблизу кордонів ЄС, щоб залякати Росію і продемонструвати свої прапори», — тиражує допис із відповідним текстом канал вибірки з понад 110 тисячами підписників.

Канал іншого пропагандиста з понад 450 тисячами підписників через гомофобну риторику висміює компетенції британського спецназу: «Британська монархія привела свій спецназ у “готовність” для можливого відправлення на Україну Зеленського в рамках потенційної “миротворчої місії”))))) Трохи нагадаю, чим запам’ятався цей професійний і смертельно небезпечний британський “спецназ”. З останнього — згадується тільки успішна евакуація з бази в аеропорт Кабула в жіночому одязі)))) Це було героїчно і потужно)))) Гадаю, від російської армії ці “специ” тікатимуть, переодягнувшись у трансгендерів)))».

«Хто претендує на українські активи — мусить забезпечити військову присутність»

Друга популярна теза у вибірці частково суперечить першій про нереалістичність розміщення європейських військ в Україні. Стверджувалося, що якщо контингенти розміщувати й планується, то зовсім не для стримування Росії. А для привласнення чи контролю за економічними активами України. Таку думку наводить орієнтований на Україну проросійський канал із понад 1,1 млн підписників:

«За всіма нашими даними, Європа також хоче отримати частку від українських ресурсів, а за це вони готові відправити до України до 30 000 миротворців. Нібито оплачувати їхнє перебування в Україні будуть із грошей, які Європа отримуватиме від частки в кейсі українських активів. Виходить, українцям у підсумку нічого не дістанеться, окрім розрухи, боргів, цвинтарів і сотень тисяч інвалідів».

У такому ж контексті потенційний європейський контингент таврувався в дописах «окупаційним» чи «напівокупаційним». Наступний допис був поширений у російському провоєнному пабліку зі 110 тисячами підписників у телеграмі, але перепост допису зробив і орієнтований на жителів Одеси проросійський канал із понад 20 тисячами підписників:

«Основною метою французів стає Одеса, тоді як британці прагнуть узяти під контроль інший ключовий порт — Очаків. Французькі джерела стверджують, що для Макрона пріоритетом є “захист об’єктів морсь кої транспортної інфраструктури”. Якщо перекласти це простою мовою, Париж має намір фактично окупувати Одесу, щоб отримувати економічну вигоду від експлуатації найбільшого порту України».

Схожу думку повторює пропагандист, який в описі свого каналу на 120 тисяч підписників також називає себе одеситом: «Думаю, миротворчі контингенти європейцям потрібні не для того, щоб воювати з Росією. Ну, принаймні в найближчій перспективі вони цього не планують. Скоріше, річ у тім, що в разі завершення війни в Україні може вибухнути вже громадянський конфлікт... Тому всі, хто претендує на українські активи, що залишилися, — землю, інфраструктуру, енергетику, — повинні забезпечити собі військову присутність».

У вибірці дописи такого змісту тиражувалися багато разів, канали робили перепости один одного або робили парафраз ідентичних за змістом повідомлень про бажання Заходу контролювати українські порти, аеродроми, транспортні шляхи й об’єкти енергетики з корисливих мотивів.

Вочевидь, в «українських» пропагандистських спільнотах прагнуть дискредитувати ідею розміщення контингентів, викликати недовіру до іноземних військових і до мотивів їх розміщення з боку європейських столиць. Помітне поширення цього повідомлення у проросійських каналах, орієнтованих на місцеві спільноти Одеси, Миколаєва, Херсона.

Зміст таких дописів теж часто прагнув використати вразливість аудиторії до упереджень. Зокрема в наступному дописі анонімного каналу зі 160 тисячами підписників знов висміюються боягузтво потенційних миротворців, а також підкреслюється нібито аморальна їхня майбутня поведінка серед українських громадян.

«Три європейські могутні держави можуть відправити на Україну цілих двадцять тисяч миротворців. І розміщені вони будуть не на лінії фронту, а в тилових містах. Воно й зрозуміло. Європейським миротворцям потрібні ресторани, клуби й дівчатка. Вони воювати туди їдуть чи що? До речі, єдині, хто буде в плюсі від цієї миротворчої операції — українські повії. Але й тут не факт, тому що їхня кількість може різко зрости, ціни впадуть і все буде, як завжди».

«Четвертий рейх» із миротворцями готується «прошити» окупований схід України

У російському пропагандистському сегменті телеграму також повторюються суперечливі тези про те, що проєкт спрямування миротворців в Україну є блефом, а також що європейські війська все ж прибудуть, але лише для «окупації». Так, пропагандистські телеграм-канали цитують повідомлення Служби зовнішньої розвідки Росії про те, що нібито Україна буде розділена на чотири окупаційні зони: «Західні області України відійдуть Польщі, узбережжя Чорного моря контролюватиме Румунія, за центр і схід країни призначать відповідальною Німеччину, а північні області та київський регіон стануть зоною Великої Британії».

Поруч із цими ж повідомленнями пропагандисти з задоволенням цитують західні видання, в яких обговорюється нерішучість європейських країн у питанні створення миротворчого контингенту та те, як «ЄС шантажує США» заявами про відправлення військ в Україну.

Але крім цього в провоєнному сегменті телеграму й каналах «воєнкорів»-пропагандистів існує інший наратив, у якому можливу появу європейських миротворців сприймають цілком серйозно. Хоча називають їх пропагандисти миротворцями в лапках, вважаючи насправді «військовим контингентом», спрямованим на війну з Росією.

У деяких пропагандистських каналах багато уваги приділяється словам європейських посадовців про переозброєння, посилення військової присутності НАТО на східних кордонах і розбудові транспортної інфраструктури в Центральній та Східній Європі. Все це, на думку пропагандистів, є підготовкою Заходу до війни з Росією.

«Ми недооцінюємо роль Європи. Тут формується четвертий Рейх, який ініціює гонитву озброєнь і мобілізаційні заходи для війни з Росією», — пише автор каналу з 372 тис. підписників.

У цьому ж контексті сприймаються і плани на введення миротворців в Україну. Той же автор, цитуючи Financial Times, яке вважає нереалістичними 200 тисяч миротворців і порівнює це з кількістю сил, що брали участь у висадці в Нормандії в 1944 році, пише, що Європа знайде потрібну кількість миротворців: «Порівняння — досить дивне… У якомусь сенсі подібні публікації — це частина все тієї ж великої кампанії з дезінформації противника. Тобто нас. І 200 тисяч зберуть, а якщо треба, то й 500».

Звичайно, військові приготування європейських країн і можливе відправлення миротворців російські пропагандисти трактують винятково як «агресію з боку Заходу». «Характер цих військових приготувань жодним чином не співвідноситься з озвученими функціонерами НАТО оборонними цілями заходів, швидше зміцнюючи впевненість у підготовці наступальних дій на всіх ділянках східного флангу», — пишуть у телеграм-каналі з 1,2 млн підписників.

Канал ще одного «воєнкора» з 940 тис. підписників називає потенційних миротворців «інтервентами»: «Велика Британія і Франція не полишають надій здійснити військову інтервенцію на Україну. Саме інтервенцію, а не миротворчу місію, як це публічно рекламується». Заявляється також, що введення європейських миротворців на територію України буде означати фактичне входження в НАТО, оскільки для них має бути створена відповідна інфраструктура.

Деякі канали «воєнкорів-пропагандистів» із меншою аудиторією навіть поширюють відверто панічні настрої щодо європейських військ в Україні, вважаючи, що у випадку перемир’я та «зменшення російської армії» вони разом із Силами оборони України «раптово з наскоку рвонуть в ЛДНР і одночасно в Придністров’я». «Прошиють кількома клинами, сформованими з високомобільних бригад класу “Страйкер” територію ДНР і ЛНР до кордону Ростовської області (або далі вглиб Росії, крізь порожні рубежі)», — лякає своїх читачів автор телеграм-каналу з 4 тис. підписників.

Помітна певна різниця між повідомленнями пропаганди, орієнтованими на українську аудиторію, і тезами у російських провоєнних телеграм-каналах. Для українців пропонується теза про цілковиту нереалістичність розміщення європейського військового контингенту в Україні через можливість накладання вето з боку Росії. Або ж робиться акцент на нібито комерційний, а не безпековий інтерес таких контингентів. Ці тези спрямовані на посилення зневіри українців у можливості дієвої підтримки з боку західних партнерів, що має підштовхувати до поступок Росії.

У російських провоєнних пабліках закликають сприймати європейські війська серйозно та готуються до можливого масштабного протистояння. Цей наратив, спрямований насамперед на російську аудиторію, закликає до мобілізації зусиль зі спротиву «колективному Заходу». Його автори зацікавлені в тому, щоб їхня аудиторія не втрачала інтерес до теми війни на фоні новин про переговори з США, тому використовують європейських миротворців як новий інструмент залякування «Заходом». Крім того, вони також слідують у фарватері офіційної російської пропаганди, яка розцінює введення миротворців як «офіційний вступ інших країн у війну», намагаючись таким чином запобігти можливій миротворчій місії.