Штучний інтелект і девальвація: як команда Трампа рахувала мита для країн — аналіз експерта

США розпочали масштабну торгівельну кампанію, запровадивши нові мита проти десятків країн, які, на думку Вашингтона, ведуть недобросовісну торгівлю.

У центрі цього процесу — складна математична система розрахунку, яка, як припускають ЗМІ, могла бути створена за участю штучного інтелекту.

Що це означає для світу, які цілі переслідує адміністрація Трампа та чому у відповідь світ може переглянути своє ставлення до США — пояснює кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень НІСД Іван Ус.

• Як США рахували мита
• Про штучний інтелект
• Чи призведуть мита Трампа до зростання цін
• Політичні ризики: чи зіграє ця стратегія проти Трампа

Як США рахували мита

Суть нової системи полягає не просто у встановленні додаткових мит, каже експерт.

США проаналізували всі країни, які накладають тарифи на американські товари, і склали величезну таблицю з урахуванням низки додаткових чинників:

• субсидії виробникам;
• маніпуляції з національною валютою;
• загальний рівень протекціонізму у торгівлі.

– Вони врахували, наскільки валюта девальвована відносно долара в тій чи іншій країні. Якщо США вважають, що країна штучно знизила курс для збільшення конкурентоспроможності — вводиться мито. Таку формулу можна назвати економічною зброєю, — зазначає Іван Ус.

Ус пояснює, що мита розраховуються за спеціальною формулою: встановлене мито ділиться навпіл.

Якщо воно становить менше 20%, США фіксують 10%, але якщо понад 20% — ставка зростає.

– У результаті, навіть якщо вийшло 90% — для США це 45%. Механіка побудована так, щоб будь-який варіант грав на користь американської сторони, — каже експерт.

Про штучний інтелект

Згідно з Financial Times, складна система тарифів, можливо, була створена за допомогою штучного інтелекту.

Це вже викликало обурення серед міжнародних партнерів.

– Це не просто економічний крок, це — демонстрація сили. США втомилися бути третіми у глобальному заліку. За прогнозами PwC, до 2050 року перші місця за обсягом економіки займуть Китай та Індія. США цього не влаштовує, — додає Іван Ус.

Економіст зазначає, США не просто накладають мита, а створюють умови, в яких інші країни будуть змушені йти на перемовини.

Ус порівнює це з історичною Plaza Accord 1985 року — домовленістю США, Франції, Німеччини та Японії про регулювання валют.

– Тепер команда Трампа готує нову угоду. Її суть — змусити інші країни перестати девальвувати свої валюти та погодитися на нові торгівельні правила США. Це спроба зламати глобальну систему, яка більше не грає на користь Вашингтона, — вважає експерт.

Чи призведуть мита Трампа до зростання цін

За словами Івана Уса, частка розвинених країн у світовому ВВП стрімко падає.

У 2000 році Штати контролювали 65% світової економіки, зараз — менше 45%.

Усе більше зростає Китай, який із $300 млрд експорту в 2001 році виріс до $3,4 трильйона у 2023 році.

– США бачать це і розуміють, що без радикальних змін втратять лідерство. Тому нова тарифна політика — це не просто економіка, а геополітична стратегія, — підкреслює фахівець.

Нові мита вже б’ють по глобальному ланцюжку виробництва.

Як пише Reuters з посиланням на аналітиків, підстрибнувши в ціні від 30% до 40%, якщо компанія Apple вирішить передати витрати споживачам.

– Більшість продукції для американського ринку виготовляється в Азії. Тепер США хочуть повернути це виробництво додому. Але це серйозно вдарить по прибутках компаній і кінцевій ціні для споживачів, — наголошує Іван Ус.

Політичні ризики: чи зіграє ця стратегія проти Трампа

Аналітик також звертає увагу на політичні наслідки такого курсу.

Нові мита можуть мати негативний ефект для республіканців на виборах.

– Нещодавні вибори у Вісконсині показали: навіть традиційно республіканські регіони можуть проголосувати проти. Люди втомилися від радикальних кроків, які б’ють по їхньому гаманцю, — застерігає експерт.

Нові тарифи — це спроба США змінити правила гри у світовій економіці.

За ними стоїть не лише прагнення до справедливості, а величезна стратегічна боротьба за глобальне лідерство.

І хоча методика розрахунку та комунікація Вашингтона вже викликає хвилю критики, ключове питання в тому, чи зможе світ прийняти нав’язану — чи почне шукати альтернативу.