Спочатку армія, а потім робота: що не так з ідеєю ОП про військову службу для держслужбовців

В Україні настав час кардинально переосмислити, що таке служба в армії — не як примус, а як свідомий обов’язок перед суспільством. Про це заявив заступник керівника Офісу президента, полковник Павло Паліса.

"Відверто кажучи, саме слово "мобілізація" викликає у мене внутрішній дискомфорт. Мені складно прийняти, чому людей потрібно змушувати захищати свою країну — державу, народ, сім’ю, дім, район, область?" — поділився Паліса.

Він наголосив: загроза з боку Росії — це надовго, і з цим доведеться жити не лише нинішньому поколінню, а й нашим дітям, онукам і правнукам.

На його переконання, принцип має бути простим і прозорим: служити мають усі. Йдеться не про багаторічну контрактну армію, а про базову військову підготовку, обов’язкову для тих, хто працює на державу.

"Моя ідея така: якщо ти претендуєш на роботу в державному секторі або плануєш отримувати зарплату з бюджету — ти маєш пройти службу", — пояснив він.

Паліса вважає, що такий підхід не лише посилить обороноздатність, а й допоможе подолати страхи, які живуть у суспільстві. Людина, яка пройде через підготовку, краще зрозуміє, як усе влаштовано, і не буде сприймати службу лише як шлях у м’ясорубку.

Ідея обов’язкової військової підготовки для державних службовців нині активно обговорюється на різних рівнях. У контексті тривалої війни та зміни парадигми національної безпеки вона може стати частиною нової мобілізаційної моделі України.

Військова підготовка для всіх, але для жінок за бажанням

Народний депутат, член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко нагадує, що "запропонована" ідея Павла Паліси вже закріплена законом.

На початку року Верховна Рада підтримала низку змін в закон України "Про військовий облік та військову службу" і впорядкувала базову загальну військову підготовку (БЗВП).

Так з 2025 року в Україні буде скасована строкова служба, а замість неї введена обовʼязкова базова військова підготовка для чоловіків від 18 до 25 років. Її тривалість становитиме 5 місяців у мирний час та 3 місяці у воєнний. Згідно з новим законодавством, базова військова підготовка проводитиметься під час навчання у вищих навчальних закладах. Для студентів-чоловіків, які відмовляться від проходження цього вишколу, передбачено відрахування з навчальних закладів.

Натомість жінкам дозволили добровільно проходити БЗВП та ставати на військовий облік. Хлопці, які перебувають за кордоном, можуть стати на військовий облік без приїзду до України.

Тобто, за словами депутата, ніхто не буде примусово заставляти жінок, які займають державні посади й отримують зарплатню з бюджету — проходити обов'язкову військову підготовку.

Обов'язкова військова підготовка: що не так з заявою Паліса

За словами адвоката Ростислава Кравця все ще немає реального механізму БЗВП.

"Зараз ми чуємо багато гучних заяв від представників влади про обов’язкову базову військову підготовку для держслужбовців і тих, хто отримує зарплату з бюджету. Проте коли починаєш аналізувати ситуацію глибше, виявляється, що за цими словами немає чіткої законодавчої бази.

Наприклад, заступник керівника Офісу президента Павло Паліса заявив, що всі, хто хоче працювати в державному секторі, повинні пройти військову підготовку. Формально, подібна норма згадується у змінах до закону про мобілізацію, прийнятих ще в травні 2023 року — зокрема для прокурорів та деяких категорій службовців. Але чіткої норми в загальному законодавстві наразі немає", — каже Фокусу Кравець.

Крім того, Паліса говорить, що підготовка допоможе подолати страхи, що кожен зможе сам обрати підрозділ для служби. Теоретично — так. Але на практиці? За словами адвоката, ніхто не гарантує, що після підготовки цю людину не перекинуть в інший підрозділ чи не направлять у зону бойових дій. Закон не створює жодних запобіжників для цього. Тобто механізмів захисту — немає.

"Це і є причина недовіри суспільства до мобілізаційної політики держави. І річ не в тому, що люди не патріоти — річ в тому, що самі ж чиновники створюють інформаційний вакуум, плутаються у заявах і не дають чітких відповідей на важливі питання.

Що стосується постійних закликів до "реформування" закону про мобілізацію — тут узагалі виникає враження, що ми живемо в умовах нескінченного експерименту. Закони змінюють постійно — щомісяця вносяться нові поправки, щось скасовується, щось додається. Але стратегічного плану при цьому не видно", — продовжує Кравець.

Павло Паліса також сказав, що підготовка має стосуватись усіх, хто отримує зарплату з бюджету. Але хто це конкретно? З бюджету фінансуються не лише прокурори й чиновники, а й учителі, лікарі, працівники соціальних служб. Тобто фактично заступник керівника Офісу президента говорить про залучення до військової підготовки сотень тисяч мирних працівників, але жодної конкретики, як це реалізовуватиметься — немає.

"У результаті маємо класичну ситуацію: гучна заява без продуманого механізму реалізації, без законодавчої підтримки, без урахування соціальних і професійних ризиків. І головне — без чіткого бачення, куди все це веде", — резюмує адвокат.

Нагадаємо, Міністерство оборони України запропонувало новий механізм ротації військовослужбовців, які безперервно беруть участь у бойових діях. Згідно з цією ініціативою, після 90 днів безперервної участі в бойових діях військовослужбовці матимуть право на кількамісячний відпочинок. Це є альтернативою запровадженню чітких термінів служби або демобілізації.

Також Фокус писав, що з 1 квітня втратять чинність усі бронювання, які були оформлені за старими правилами. Продовжити бронювання своїх фахівців після цієї дати зможуть лише компанії, які вже оновили статус критичності відповідно до нових вимог.