У березні ІМІ зафіксував дев’ять випадків порушення свободи слова в Україні

У березні експерти Інституту масової інформації зафіксували дев’ять випадків порушення свободи слова в Україні. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ «Барометр свободи слова».

Шість із них становили російські злочини. Це випадки погроз та залякувань журналістів, пошкодження редакцій медіа та кібератаки.

У березні загинули четверо медійників, які стали на захист України:

Артур Шибалов— військовий, колишній оператор та монтажер полтавського телеканалу PTV UA. Загинув 13 березня 2025 року в Курській області (Російська Федерація).

Юрій Кірпік — продюсер проєктів компанії Starlight Media. Про його загибель повідомив 13 березня його колега, виконавчий продюсер Starlight Media Олександр Биков.

Кирило Полікевич— військовий, відеограф «Суспільне Дніпро». Загинув 16 березня 2025 року під час виконання бойового завдання неподалік Преображенки Покровського району Донеччини.

Дмитро Бєндіков — військовий, випусковий редактор сайту TSN.ua. Загинув на фронті 18 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Сході України.

Загалом унаслідок російської агресії загинули вже 102 медійники з початку повномасштабного вторгнення РФ.

Погрози вбивством та листи про замінування будівлі редакції отримало онлайн-медіа «Перший Криворізький». До одного з листів було додано відео нібито з мінуванням будівлі видання.

Приміщення двох онлайн-медіа зазнали пошкоджень унаслідок російських обстрілів:у Запоріжжі в редакції inform.zp.ua обвалилася стеля, а в Києві постраждав офіс Oboz.ua (у будівлі редакції вибуховою хвилею вибило вікна та двері, серйозних пошкоджень зазнала студія Oboz TV).

Два медіа заявили про кібератаки — «Кременчуцький Телеграф» (cайт не працював через DDoS-атаку) та PTV UA (хакери зламали сайт і розмістили відео із закликом скинути президента України Володимира Зеленського). Обидві редакції пов’язали атаку з росіянами.

Водночас ІМІ зафіксував три випадки порушення свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України. Це випадки обмеження доступу журналістів до публічної інформації.

Такі випадки зафіксовано:

• У Києві (Шевченківський районний суд Києва не допустив журналістів на засідання щодо поновлення на посаді звільненого викладача Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Микити Василенка).
• У Чернігові (начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський надав неповну інформацію на запит журналістів Суспільного. Одне з питань, про яке медійники хотіли дізнатись, — прізвища та імена всіх співробітників Чернігівської МВА).
• У Тернополі (міська рада надала медіа «20 хвилин» дані про зарплати посадовців лише після звернення до омбудсмена).

Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися тут.

Фото колаж ІМІ