Узбецька модель інтеграції для Центральної Азії та відносин з ЄС

Президент Шавкат Мірзійоєв дав інтерв'ю порталу Euronews напередодні першого в історії саміту Європейський Союз-Центральна Азія в Самарканді. З цього матеріалу можна дізнатися багато нового про актуальні процеси в регіоні, зміцнення зв'язків з ЄС і роль Узбекистану в цьому.

В першу чергу варто відзначити регіональну інтеграцію Узбекистану, Казахстану, Туркменістану, Киргизстану і Таджикистану. Протягом десятиліть Центральна Азія залишалася досить роз'єднаним регіоном. Регулярно спалахували конфлікти, які доходили навіть до збройних зіткнень.

Важливим кроком для міцної регіональної інтеграції стало проведення Консультативних зустрічей в рамках Центральноазійської п'ятірки, що в 2017 році запропонував Узбекистан. Одним із результатів цієї ініціативи став нещодавній договір про делімітацію кордону між Киргизстаном і Таджикистаном. Це поклало край частим конфліктам через прикордонні проблеми.

Йшлося про затяжний історичний конфлікт. Таджикистан стверджував, що в розпорядженні Киргизької Республіки знаходиться 211 тис. гектарів землі його споконвічної території. Прикордонні інциденти між Киргизстаном і Таджикистаном відбувалися регулярно протягом десятиліть. Нарешті, 21 лютого 2025 року було підписано угоду про делімітацію державних кордонів, що вирішує багаторічну суперечку. 13 березня 2025 року президенти Киргизстану Садир Жапаров і Таджикистану Емомалі Рахмон підписали в Бішкеку угоду про кордон, поклавши край багаторічному прикордонному конфлікту, який призводив до численних жертв.

Цікаво те, що Росія практично не втручалася в суперечки двох союзників по ОДКБ. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну і зовсім втратила до цієї теми інтерес. Путін лише одного разу зустрівся з Жапаровим і Рахмоном, після чого публічно зізнався, що Москва «відмовляється від посередницької ролі».

Як вірно зазначають експерти Темур Умаров і Алібек Мукамбаєв, на тлі безпорадності Росії особливо яскраво проявилася посередницька роль Узбекистану. Ще в 2018 році був запущений процес регіональної інтеграції. Тоді Мірзійоєв відновив центральноазійські саміти без участі зовнішніх партнерів на кшталт Росії і Китаю. До 2025 року керівництво Узбекистану допомогло відновити діалог Рахмона і Жапарова, які до цього відмовлялися навіть тиснути один одному руки. Дипломатична активність Ташкента проявилася, наприклад, на початку 2025 року, коли прем'єр-міністри Узбекистану, Таджикистану і Киргизстану провели присвячену прикордонним питанням зустріч. Зараз в Центральноазійській п'ятірці головує якраз Узбекистан, а наступна зустріч цього року пройде в Ташкенті.

Президент Мірзійоєв також відзначив три основні напрямки спільної майбутньої регіональної роботи: економічна інтеграція, регіональна безпека та екологічна стійкість. Окремо варто вказати торгово-економічний розвиток Центральної Азії за останній час. В інтерв'ю йшлося про два міжнародні коридори, над якими зараз активно працюють: Трансафганський і Транскаспійський. Другий маршрут найбільш перспективний на відміну від Трансафганського, який стикається з багатьма труднощами. Найбільша проблема зараз - це безпека, яку вкрай складно забезпечити.

Продовжуючи тему Афганістану, можна сказати, що Узбекистан одним із перших почав активно працювати з новим урядом талібів. Шавкат Мірзійоєв заявив, що Афганістан не міг би нормально розвиватися без його країни, тому було критично важливо підтримувати з Талібаном прагматичні відносини. Це також важливо для побудови торгівлі через територію Афганістану. Багато країн тепер переходять на узбецьку модель і все одно починають діалог з талібами.

Нарешті, варто розглянути найважливішу тему найближчих днів - діалог з ЄС. Трохи статистики: У 2024 році товарообіг Узбекистану з країнами Євросоюзу досяг $6,4 млрд, збільшившись на 5,2% порівняно з попереднім роком; в Узбекистані працюють понад 1 тис. підприємств з європейським капіталом, а загальний обсяг інвестиційних проектів становить 30 млрд євро. Вже тільки це створює сприятливий ґрунт для майбутньої співпраці.

Президент Мірзійоєв зазначає, що основними темами для обговорення на саміті і для подальшої співпраці будуть:

• Енергетика. Регіони планують розвивати відновлювану енергетику і збільшувати поставки енергоресурсів до Європи по Транскаспійському коридору;

• Регіональна безпека, кібербезпека та екстремізм;

• Боротьба з кліматичними змінами. Прогнозується, що в майбутньому Центральна Азія зіткнеться з проблемою посух. З цим потрібно боротися вже зараз;

• Економіка і торгівля.

Наприкінці інтерв'ю Шавкат Мірзійоєв висловив готовність і бажання Центральної Азії розширювати діалог і взаємодію. Саміт у Самарканді стане важливим ступенем у цьому процесі.

Автор - Олександр Буряченко, проект TransCaspianUA, експерт Центру досліджень проблем громадянського суспільства