Гросмейстер-військовий Ігор Коваленко: В шахи з росіянином зіграв би, але без рукостискань

Спорт не може бути поза політикою. У цьому впевнений гросмейстер, а зараз ще й військовий Ігор Коваленко. Про те, як потрапив на передову, чи дійсно шахи – зараз «російський» вид спорту, а також хто може стати українським Магнусом Карлсеном - читайте у матеріалі Коротко про.

З окопу поїхав до Києва на нагородження

Як і на війні, у шахах важливо уникнути пастки, наперед прорахувати дії суперника і зробити неочікуваний для нього хід. Це добре знає один з кращих шахістів України, гросмейстер Ігор Коваленко. Майже з перших днів повномасштабного вторгнення спортсмен залишив Латвію, де жив, тренувався і за яку довгий час виступав на шахових турнірах, і повернувся додому. З того часу захищає Україну на передовій.

За бойові заслуги Ігор отримав орден «За мужність» III ступеня. Нагороду йому вручив особисто президент України.

- Мене забрали буквально з окопу, я поїхав до Києва, отримав орден і одразу повернувся на передову, - пригадує Ігор Коваленко.

Журналістці Коротко про вдалося поспілкуватися з шахістом у дні його відпустки. Ігор Коваленко якраз повернувся додому, у Дніпро, з західного регіону України, де брав участь у кількох шахових турнірах як з дорослими, так і з дітьми. Каже, майже два з половиною роки не сідав за реальну дошку, тому емоційно в захваті від турнірів. А ось на вік суперника уваги не звертає, каже, що максимально концентрується на шахівниці та фігурах.

- На передовій є інтернет, тому і там я тренувався, вирішував якісь завдання, брав участь в онлайн-турнірах, - розповідає Коротко про гросмейстер Ігор Коваленко. - Наприклад, гра в бліц - це тренувальна гра і, свого роду, легка. Але коли граєш з найсильнішими шахістами в світі, то примушуєш власний мозок добряче попрацювати.

Не так давно усі спортивні медіа цивілізованого світу облетіла фотографія, нашвидкуруч зроблена у темному тісному бліндажі десь на передовій. На знімку гросмейстер Ігор Коваленко втомлено присів біля дверей, тримаючи у руках планшет: грав у шаховому онлайн-турнірі з сильними суперниками з усього світу. Тоді військовий якраз мав невелику перерву.

- Ігорю, а якби на турнірі довелося б грати з представником Росії: ви сіли б за дошку, потиснули б руку? – запитуємо.

- За дошку сів би, але без рукостискань, - каже гросмейстер. – Спорт не може бути поза політикою. Зрештою, в нашому житті зараз узагалі не має сфери поза політикою.

На жаль, сучасні шахи – сьогодні «російський» вид спорту. Як не крути, а світова шахова спільнота дотепер надто залежна фінансово і політично від Росії. Це підтверджує і Коваленко.

«Ці люди жили шахами»

Та повернімося до шахів України. Ситуація з цим видом спорту тут, м’яко кажучи, складна. Талантів ніби і достатньо - згадаймо Василя Іванчука, Олександра Бєлявського, з молодших того ж Руслана Пономарьова, Анну Ушеніну, сестер Музичук. Але проблема, традиційно, з фінансами.

- Усі успіхи українських шахів – це всупереч, а не завдяки, - каже Ігор Коваленко. – Все як в армії (усміхається. – Авт.). Свого Магнуса Карлсена (норвезький шахіст, 16-й чемпіон світу з шахів. – Авт.) у нас, на жаль, немає. Зараз сильну шахову школу мають країни Азії: Індія, Узбекистан, Іран. Ось де дійсно чимало талановитих шахістів.

Є сильні спортсмени-шахісти. Але поки що немає таких «машин», як Гаррі Каспаров (радянський та російський шахіст, 13-й чемпіон світу з шахів) чи Боббі Фішер (американський шахіст, 11-й чемпіон світу з шахів.).

- На мою думку, найбільш авторитетний шахіст у світі – це Каспаров, - каже Ігор Коваленко. - Найбільш сильний – Карлсен. Але ті шахісти, які були майже комп’ютерами, - це вже згадані мною Карлсен, Фішер, Каспаров, а також Олександр Альохін. Ці люди були… надлюдьми. Та все змінюється. От той же Магнус Карлсен зараз. Одружився, живе в своє задоволення. І хоча він все ще шахіст номер один у світі, та вже не спортсмен.

- Яку пораду дасте молодим шахістам, які марять славою Фішера і Карлсена?

- У всіх видатних шахістів різний стиль гри, але було в них дещо спільне, - задумався гросмейстер. – Це надприродна жага до гри. Фанатизм, одержимість шахами. Ці люди жили шахами. На мою думку, це і є запорука успіху. Але тут має бути ремарка: шахи - це така гра, з якою любов може бути невзаємна (сміється. – Авт.).

Сам Коваленко шахами «захворів» ще у дитинстві. Зрештою, іншого варіанту у нього не було: в родині усі добре володіли шаховими фігурами. А у 5 з половиною років малий Ігор вперше прийшов на гурток з шахів. Вимушено, тому що старші брати відвідували цю секцію, а молодшого не було з ким залишити вдома.

Хлопчикові подобалося відвідувати «дорослий» гурток, куди приймали лише з 7 років. Він уважно спостерігав за грою учасників секції, запам’ятовував правила гри.

- Тренер помітив це і почав займатися зі мною вже серйозніше, - пригадує Ігор Коваленко. – Зрозумів, що буде з мене шахіст (усміхається. – Авт.). З тих пір в моєму житті є шахи. До речі, рідні брати теж потужні шахісти, кандидати в майстри спорту. Інколи проводимо сімейні запеклі баталії за шаховою дошкою.

До речі

Про штучний інтелект

Комп’ютерні технології у шахах з’явилися в 90-х роках минулого століття (все, що раніше – це фікція, впевнений Ігор Коваленко). В наш час існує чимало програм, які використовуються для тренування шахістів, допомагають визначати нові стратегії і тактики. Відверто кажучи, саме завдяки розвитку технологій сьогодні маємо можливість безкоштовно і платно користуватися багатьма онлайн-уроками і брати участь у тренуваннях з шахістами-аматорами з усього світу.

- Я також грав в шахи з комп’ютерними програмами, програшу не дивувався, тому що вони вже 20 років, а то й більше, як сильніші за нас, - пояснює Коротко про гросмейстер Ігор Коваленко. – Для прикладу, це як в легкій атлетиці: бігуни не бігають перегони з автівками «феррарі». Так само і в шахах. Ці комп’ютерні програми створені, перш за все, для тренування.