Коли настане 2-денний робочий тиждень через ШІ і які професії під загрозою очима Білла Гейтса

Штучний інтелект уже змінює світ, а його вплив на робочі місця стає однією з найгарячіших тем. Співзасновник Microsoft Білл Гейтс вважає, що завдяки стрімкому розвитку ШІ людство може перейти на дводенний робочий тиждень уже за десять років. За його прогнозами, більшість рутинних завдань автоматизується, а працівники отримають більше вільного часу.

Однак майбутнє може бути не таким оптимістичним. Впровадження ШІ може призвести до кардинальних змін на ринку праці, особливо в таких сферах, як медицина та освіта.

Яким професіям загрожує автоматизація та в чому виклики ШІ-лікування – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Коли настане дводенний робочий тиждень

Видається, що п'ятиденний вікенд, а не робочий тиждень, скоро може стати реальністю. Співзасновник Microsoft Білл Гейтс переконаний, що штучний інтелект настільки автоматизує світ, що за десятиліття люди працюватимуть лише два дні на тиждень.

На його думку, в умовах такого прогресу людська праця стане зайвою для більшості завдань, а отже, компаніям доведеться переглянути своє ставлення до роботи.

Гейтс уже неодноразово озвучував таку думку.

Як виглядатимуть робочі місця? Чи варто нам працювати лише 2–3 дні на тиждень?
– розмірковував мільярдер у розмові з Джиммі Феллоном на шоу The Tonight Show.

Це не вперше Гейтс пророкує скорочення робочого тижня. Ще у 2023 році, коли ChatGPT тільки набирав популярності, він припускав, що суспільство поступово перейде на три робочі дні на тиждень – і людство зіткнеться з викликом: що робити з вільним часом?

Якщо подивитися ширше, сенс життя – це не лише робота,
– заявив тоді Гейтс у подкасті Тревора Ноа "What Now?".

Ідея скорочення робочого тижня може стати порятунком для працівників, які страждають від вигорання та хронічної втоми – особливо після пандемії.

Низка досліджень вже доводять, що перехід на чотириденний тиждень підвищує продуктивність і зменшує вигорання:

У 2018 році новозеландська компанія Perpetual Guardian провела восьмитижневий експеримент, скоротивши робочий тиждень до чотирьох днів без зменшення заробітної плати. Результати показали зростання продуктивності на 20%, зниження рівня стресу з 45% до 38% та покращення балансу між роботою та особистим життям з 54% до 78%.
У 2019 році компанія Microsoft Japan запровадила місячний пілотний проєкт під назвою Work Life Choice Challenge, скоротивши робочий тиждень до чотирьох днів. Це призвело до підвищення продуктивності на 40%, зменшення споживання електроенергії на 23% та скорочення використання паперу на 59%.
У 2025 році у США було проведено чотиримісячне пілотне дослідження серед 38 керівників медичних установ, які перейшли на чотириденний робочий тиждень. Результати показали зниження вигорання з 61% до 4%, зростання задоволеності роботою з 71% до 96% та підвищення радості від роботи з 34% до 86%.
У Великій Британії у 2022 році 61 організація взяла участь у шестимісячному випробуванні чотириденного робочого тижня. Результати показали зниження кількості лікарняних днів на 65%, зменшення плинності кадрів на 57%, тоді як доходи компаній залишилися стабільними або навіть зросли на 1,4%.

Білл Гейтс у 2024 році / Фото World Economic Forum / Sandra Blaser

Цікаво! Думки бізнесу щодо скорочення робочого тижня розділилися. Генеральний директор JPMorgan Джеймі Даймон припускає, що штучний інтелект скоротить робочий тиждень до 3,5 днів. Водночас його компанія дотримується жорсткої п’ятиденної присутності в офісі.

Які професії під загрозою

Гейтс визнає, що штучний інтелект кардинально змінить деякі професії. На його думку, найбільше трансформацій зазнають лікарі та вчителі – і це принесе користь усьому суспільству.

За наступне десятиліття завдяки ШІ висококласна медична консультація та навчання стануть доступними кожному,
– зазначив він.

Втім, не всі професії можна замінити штучним інтелектом. Наприклад, професійно грати в бейсбол ШІ поки що не навчиться. Проте в таких сферах, як виробництво, логістика та аграрний сектор, робота може бути повністю автоматизована.

Попри численні дослідження, які стверджують, що програмування має високий потенціал для автоматизації, Гейтс вважає, що люди залишаться важливими для цього процесу, адже саме вони зможуть знаходити й виправляти помилки.

Деякі галузі, наприклад, енергетика, на думку Гейтса, занадто складні, щоб повністю довірити їх ШІ.

Гейтс наголошує: той, хто хоче бути успішним у нову еру технологій, має не боротися зі штучним інтелектом, а навчитися з ним працювати. Зокрема LinkedIn вже назвав ШІ-грамотність найбільш потрібною навичкою 2025 року.

Загалом провадження ШІ у різних галузях стрімко змінює ландшафт офісної роботи, особливо впливаючи на молодших спеціалістів та початкові позиції.

Згідно з дослідженням McKinsey, про яке пише Financial Times, протягом наступних п'яти років ШІ може замінити від 400 до 800 мільйонів робочих місць у всьому світі, що ставить під загрозу традиційні шляхи професійного зростання.

Сфери, такі як юриспруденція та інвестиційний банкінг, вже впроваджують автоматизацію для виконання рутинних завдань, що раніше були прерогативою молодших співробітників. Це зменшує потребу в таких фахівцях і обмежує можливості для набуття необхідного досвіду. Виникає питання: як у таких умовах готувати нове покоління професіоналів?

Компанії можуть обрати один із двох підходів, пише FT. Це такі:

повна автоматизація початкових позицій підвищить продуктивність, але може позбавити новачків можливості навчатися на реальних завданнях;
залучення молодших спеціалістів до роботи разом із досвідченими колегами для передачі знань і навичок.

Професор Каліфорнійського університету у Санта-Барбарі Метт Бін, якого цитує видання, вважає, що людський контакт залишається ключовим у процесі освоєння професії. Однак зі зростанням автоматизації новачки мають менше можливостей брати участь у складних завданнях, що може вплинути на якість підготовки майбутніх спеціалістів.

В умовах швидких технологічних змін важливо обговорювати, як професійні ролі можуть адаптуватися до нових реалій, спричинених впровадженням ШІ. Спільні зусилля компаній, освітніх закладів та самих працівників допоможуть знайти баланс між автоматизацією та збереженням цінного людського досвіду.

Що буде далі: ШІ в медицині

В інтерв'ю з професором Гарвардського університету Артуром Бруксом цього року Гейтс заявив, що світ стоїть на порозі нової ери – "епохи вільного інтелекту". На його думку, технології штучного інтелекту стануть ще доступнішими, що сприятиме їхньому масовому поширенню.

Це неймовірно значущий і навіть трохи лячний процес – він відбувається дуже швидко і не має меж,
– вважає мільярдер.

Такий прогрес забезпечить людям вищий рівень медицини та швидшу діагностику захворювань. Так само, на думку Гейтса, з'явиться велика кількість ШІ-репетиторів і віртуальних помічників, які поступово витіснять лікарів і вчителів.

Штучний інтелект уже стрімко інтегрується в медицину, відкриваючи нові можливості для діагностики та лікування. Наприклад, дослідники з Кембриджського університету розробили ШІ-інструмент, який може значно прискорити діагностику целіакії. Алгоритм, навчений на понад 4 000 зображень з різних лікарень, забезпечує миттєві результати, тоді як традиційний аналіз займає від п'яти до десяти хвилин на випадок. Це може скоротити черги та прискорити початок лікування для пацієнтів.

Також алгоритми ШІ знаходять застосування в лікуванні раку. Університет Белфаста використовує ШІ для аналізу цифрових зображень патології, прогнозування поведінки раку простати та реакції на гормональну терапію.

Однак впровадження ШІ в медицину супроводжується певними викликами. Дослідження, опубліковане в The Lancet Regional Health Europe, каже, що, попри на покращення діагностичної точності, відсутні чіткі докази зниження смертності чи захворюваності серед пацієнтів. Це ознака того, що потрібні подальші дослідження для оцінки реального впливу ШІ на результати лікування.

Головне зауваження – те, що ШІ має доповнювати, а не замінювати лікарів. Спільна робота медичних фахівців та ШІ може покращити якість медичних послуг та результати лікування пацієнтів, а не додавати нові ризики.