Одна з країн ЄС перестала надавати житло українським біженцям: у чому річ

Нідерланди змушені відмовляти українським біженцям в притулку у 2025 році.

Як передає "Хвиля", про це пише NL Times.

Нідерландські муніципалітети зіткнулися з серйозною проблемою розміщення українських біженців через нестачу місць. Радник Амстердама Рутгер Гроот Васінк висловив глибоке співчуття, заявивши, що Нідерланди досягли критичної точки, коли країна більше не може приймати біженців з України, "і ми залишаємо український народ".

Ситуацію ускладнює те, що центри прийому для українців уже кілька місяців працюють в умовах крайньої завантаженості. У спробі привернути увагу до цієї проблеми Асоціація муніципалітетів Нідерландів (VNG) надіслала листа з вираженням своєї стурбованості прем'єр-міністру Шуфу. Крім того, представники чотирьох найбільших міст звернулися до Міністерства притулку та міграції з проханням надати вказівки. До цих звернень також приєдналися Рада Нідерландів у справах біженців та адміністрація Амстердама.

Як раніше заявляв Васінк, лише за тиждень в Амстердамі їм довелося відмовити десяткам людей без даху над головою, як і на попередньому тижні.

"Направлення до притулків в інших містах неможливе, оскільки по всій країні зараз менше 35 ліжко-місць, а заповненість становить 99,8 відсотка", – наголосив він.

У Нідерландах наразі зареєстровано понад 120 тисяч українців. З цієї кількості близько 94 тисяч осіб розміщені в муніципальних центрах прийому, а решта або орендують житло самостійно, або проживають у друзів чи приймаючих родин.

Муніципалітети висловили невдоволення рівнем підтримки з боку уряду, звернувшись зі скаргою до Палати представників. Основна претензія пов’язана зі скороченням компенсації за розміщення біженців. На початку року ця сума була значно зменшена – з 61 до 44 євро на день за одне місце в притулку. Влада Гааги попередила, що таке скорочення призводить до багатомільйонного дефіциту бюджету.

Місцеві адміністратори підкреслюють, що нові фінансові умови особливо важко позначаються на невеликих муніципалітетах, для яких створення та утримання притулків без суттєвих власних вкладень стає практично неможливим завданням.

Як зазначається, для трьох чвертей муніципалітетів-учасників фактичні витрати на місце в притулку становлять від 55 до 60 євро на день, пишуть у своєму листі чотири великі міста (Амстердам, Роттердам, Утрехт і Гаага).

"Для такого міста, як Гаага, це означає дефіцит у 4 мільйони євро на рік. Таким чином, уряд навмисно та незаконно порушує угоду про те, що муніципалітети отримують належне фінансування для виконання покладених на них завдань".

При цьому Червоний Хрест відзначає значне зростання кількості українців, які звертаються по тимчасовий притулок. У грудні та січні понад 200 українців просили допомоги з розміщенням, а в лютому ця кількість зросла до понад 400 осіб.

Особливу тривогу викликає той факт, що вісімнадцять з тих, хто звернувся по допомогу, українців повідомили, що їм довелося провести щонайменше одну ніч на вулиці, що, за словами прессекретарки Данієли Брауер, є помітним зростанням у порівнянні з попередніми місяцями.

Червоний Хрест пропонує тимчасове рішення для людей у найбільш вразливому становищі у вигляді проживання в готелі терміном до трьох ночей. Однак, як підкреслює Брауер, це не може вважатися довгостроковим вирішенням проблеми. На її думку, відповідальність за розв’язання цієї ситуації лежить на національному уряді.

Нагадаємо, дослідження показало, скільки біженок у Польщі планують повернутися в Україну.