Путінський шепіт у вухах Трампа: хто такий Кирило Дмитрієв?

Участь Кирила Дмитрієва в закритих переговорах між Росією та США в Ер-Ріяді стала ще одним підтвердженням того, що перед нами — не просто банкір чи чиновник. Це нове обличчя путінської еліти: корумповане, лояльне до влади, міжнародно інтегроване та абсолютно цинічне.

Український корінь і американський старт

Народжений у 1975 році в Києві, випускник фізматшколи, Кирило Дмитрієв пройшов блискучий освітній шлях — Foothill College, Стенфорд (з відзнакою), Гарвардський MBA. Його старт був типовим для тих, хто мріяв про міжнародну кар’єру у фінансах. Goldman Sachs, McKinsey, приватні інвестиційні фонди. Але на зламі 2000-х Дмитрієв повертається до Росії — і з цього моменту його історія перетворюється на підручник з корупції епохи Путіна.

Повернення з України і “глибоке розчарування демократією”

Цікаво, що у 2007–2010 роках Дмитрієв працював в Україні, очолюючи фонд Icon Private Equity Віктора Пінчука. Але після Помаранчевої революції він зневажливо висловлювався про демократичні зміни, порівнюючи боротьбу кланів із “взаємопоїданням”, що “дискредитувало демократію”. Погляди, цілком співзвучні з кремлівською пропагандою.

Іннопрактика, весілля Тихонової і шлях до Кремля

Одним з ключових факторів успіху Дмитрієва стала не освіта чи бізнес-здібності, а шлюб з Наталією Поповою — подругою Катерини Тихонової, доньки Володимира Путіна. Попова стала заступницею Тихонової у фонді “Іннопрактика”, а сам Дмитрієв — членом опікунської ради.

У 2013 році пара Дмитрієв-Попова була запрошена на весілля Тихонової з Кирилом Шамаловим — сином олігарха Миколи Шамалова, друга Путіна. У той же період Дмитрієв передавав Шамалову конфіденційні інвестдані щодо покупки акцій “Ростелекому”, які різко подорожчали після офіційного оголошення угоди.

РФПІ — вітрина інвестицій чи схема збагачення?

У 2011 році Дмитрієв очолив Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ) — структуру, яка офіційно мала залучати іноземні інвестиції в російську економіку. На практиці фонд став паралельним МЗС, тіньовою дипломатичною місією і інструментом особистого збагачення.

Попри гучні обіцянки прозорості, фінансової звітності РФПІ не існує. Жодного відкритого списку інвестицій, жодної деталізації про ефективність. На сайті — лише загальні фрази і “шапка” з Путіним.

Фонд інвестував у Hyperloop (який збанкрутував), UFC, електромобіль “Атом” (виробництво перенесене в Китай) і навіть Telegram. Справжня ж мета, як свідчить розслідування, — контроль над потоками бюджетних коштів через офшори, нагороди в Саудівській Аравії та особисті домовленості з лідерами Перської затоки.

Ковід, “Спутник V” і схема “вакцин за $22”

У 2020 році Дмитрієв несподівано став “місіонером” ковідної вакцини “Спутник V”, заявляючи, що розповсюдження препарату — його “євангельська місія”. Але журналісти виявили, що в деяких країнах (Гана, Ліван, Пакистан) вакцина поставлялася через посередника — новостворену компанію в Абу-Дабі, яка продавала її вдвічі дорожче. Компанія належала члену правлячої династії ОАЕ.

Закулісна дипломатія: від Давосу до Сейшел

У 2016–2017 роках, після перемоги Трампа, Дмитрієв активно намагався встановити контакт з його командою. Через лобіста і педофіла Джорджа Нейдера він вийшов на Еріка Прінса (засновника ЧВК Blackwater), зустрічався з ним на Сейшелах і передавав “план п’яти пунктів” з нормалізації відносин з США. Ці матеріали стали частиною звіту спецпрокурора Роберта Мюллера.

Міжнародна нерухомість і “чесно зароблені” мільйони

За 14 років на посаді держчиновника Дмитрієв і його дружина придбали нерухомості на понад 80 мільйонів доларів. Серед неї — об’єкти в кращих локаціях Європи, зокрема в Монако та Швейцарії. Більшість цієї нерухомості оформлена на офшорні компанії або на 77-річного батька Дмитрієва — українського біолога й члена НАН України. Саме тому ані Дмитрієв, ані його дружина формально не є її власниками — зате можуть спокійно користуватися елітним майном, попри персональні санкції й відсутність офіційних доходів, які б пояснювали такі витрати.

Дружина — “науковець”, “ведуча”, “омбудсмен”, “модель”

Наталія Попова, дружина Дмитрієва, — типовий приклад “нової еліти” Путіна. Без реального наукового бекґраунду, але з докторською дисертацією (про BRICS), вона веде 6+ телешоу, очолює “наукові” фонди, знімає фільми, вигадує псевдонаукові формати. Більшість проєктів — продюсовані її ж власною компанією, а перегляди — накручені. Її брат — один із найбільш оплачуваних “фахівців” фонду “Іннопрактика”, отримує близько 2 млн рублів на місяць (більше 25 тисяч доларів).

Портрет паразита системи

Кирило Дмитрієв — не банкір, не інвестор, не дипломат. Це бюрократ з великими повноваженнями, жодної підзвітності, доступом до президентського вуха і майном по всьому світу. Він не просто виживає у путінській системі — він її продукт, інструмент і гарант продовження. Він бомбить своє рідне місто (Київ), клянеться у вірності “босу” і робить це добровільно — не через примус, а через вибір. Він — не виняток, а зразок. Нове обличчя путінізму. Не оновлений режим, а та сама гниль — просто в новому костюмі зі Стенфорда.