Грім серед ясного неба: що ми знаємо і чого не знаємо про новий винищувач F-47

Про продовження розробки цього винищувача, яка відкладалася з липня, було несподівано оголошено 21 березня. Головним підрядником виступить компанія Boeing.

Порівняно з попередніми винищувачами він матиме набагато більшу дальність польоту як на надзвуковій, так і на дозвуковій швидкості. Але це навіть не винищувач у загальноприйнятому розумінні. Літак стане більш скритним і збільшиться в розмірах, пожертвувавши маневреністю в догфайтах заради дальності польоту. Його проєктують для роботи у складі цілого сімейства систем, багато з яких будуть безпілотними. Про це йдеться в статті журналіста Білла Світмена, яку переклав Фокус.

Дальність і швидкість — це оборонні характеристики, що дають змогу розміщувати літак далеко від китайських авіаційних і ракетних баз і тримати заправники на більшій відстані від перехоплювачів: ВПС відмовилися від спроб створити більш живучий заправник. Але дальність і швидкість — це також наступальні характеристики: хоча жоден літак не може перебувати у двох місцях одночасно, швидкі та далекобійні літаки можуть покривати більшу територію і підтримувати високу частоту вильотів.

F-47 є центральним елементом програми ВПС США "Повітряне панування наступного покоління" (NGAD). Пропонований проєкт винищувача під назвою F-47 також називається NGAD.

Колишній міністр ВПС США Френк Кендалл охарактеризував проект NGAD як великий і дорогий, і F-47 збереже ці якості. Хоча Кендалл і начальник штабу ВПС США генерал Дейв Олвін торік висували ідею здешевленого NGAD, вона так і не дійшла до стадії внесення поправок до початкового запиту від 2023 року.

F-22 і F-35 — це класичні приклади стелс-дизайну "метелик". Їхні кілі краще відбивають радари в бічній проєкції, ніж спереду або ззаду. (У графічному поданні вони нагадують краватку-метелика). Поширена проблема в західній частині Тихого океану — численні китайські повітряні радари дальньої дії та есмінці, через які практично неможливо уникнути засвічення з усіх боків.

Розширення можливостей швидкості та маневреності безхвостого літака напевно було в центрі уваги засекреченої демонстраційної програми Aerospace Innovation Initiative (AII), яка призвела до створення прототипів AII-X компаній Boeing і Lockheed Martin. (AII здійснювалося Управлінням аерокосмічних проєктів, спеціально створеним у рамках Агентства перспективних оборонних досліджень).

ВПС США планують програму створення винищувачів-безпілотників, Collaborative Combat Aircraft (CCA), як невід'ємну частину NGAD: у команді з кожним F-47 перебуватимуть два або більше безпілотних літаки. Наразі літаки CCA першого покоління Increment 1 (General Atomics YFQ-42 і Anduril YFQ-44) розглядаються як носії ракет класу "повітря-повітря", доповнюючи можливості F-47 з озброєння і стрільби з близької відстані; літак другого покоління Increment 2 буде призначено для ураження наземних випромінювачів, що зробить його такою собі безпілотною "дикою ласкою" — так традиційно називаються літаки, призначені для боротьби з ППО. Як повідомлялося раніше, імітаційні випробування показують, що пілоти цілком можуть керувати більш ніж двома CCA.

Генерал-лейтенант ВПС США Алекс Гринкевич (Alex 'Grinch' Grynkewich) у 2015 і 2016 роках очолював дослідження Air Superiority 2030, під час якого NGAD назвали проникаючим літаком протиповітряної оборони (Penetrating Counter-Air). Він розповів про причини появи літака Penetrating Counter Air (те, що стало F-47) в есе, опублікованому 2017 року — на той час AII проводилася вже два роки.

Команда Гринкевича почала роботу з низки пропозицій, включно з використанням зброї дальньої дії і так званою концепцією "Gen6" з характеристиками винищувача, схожого на F-22. Усе це виявилося занадто дорогим. Проникаючий літак протиповітряної оборони, як писав Гринкевич, не був схожий ні на "Gen6", ні на "винищувач", під яким мається на увазі "близькомагістральний, високоманеврений, надзвуковий, пілотований літак, зазвичай озброєний обмеженою кількістю ракет і гарматою".

Про розміри F-47 ми дещо знаємо з відкритих джерел, де обговорюються його двигуни. У презентації 2018 року є слайд з описом цілей програми ВПС США щодо двигунів зі змінним циклом, і в ньому чітко розмежовуються двигуни класу тяги 200 кН (General Electric XA100 і Pratt & Whitney XA101), призначені для F-35, менші двигуни "масштабованого ядра" для F-47, відомі зараз як GE XA102 і P&W XA103, — і похідні для модернізації F-15 і F-16.

Це означає, що максимальна тяга двигуна F-47 становитиме близько 160 кН. З огляду на вимоги меншої маневреності та більшої дальності, це вказує на те, що літак матиме масу в 45 тонн (як у F-111, що порадує деяких австралійських читачів). Але важливість адаптивного двигуна в тому, що він дає змогу літаку мінімізувати використання форсажу на надзвуковому круїзі навіть під час прискорення і при цьому залишатися ефективним у дозвуковому польоті.

Полчища самопроголошених Р. В. Джонсів провели вихідні, вивчаючи ілюстрації F-47, опубліковані Пентагоном. Я б порадив зберігати холоднокровність: те, чого ми не знаємо про його форму, однаково важливіше за все, що ми знаємо, не кажучи вже про те, що частина відомих нам даних виявляться неправдою.

Але деякі характеристики цього витвору мистецтва змушують згадати про роботу покійного Алана Вічмана, який прийшов у McDonnell Douglas з Lockheed Skunk Works у середині 1980-х років і очолював роботу компанії над стелс-літаками до своєї відставки у 2014 році. Серед його робіт були безхвостий прототип X-36 і літак Bird Of Prey, який демонстрував оптичну і радарну скритність. У його некролозі 2023 року зазначалося, що "останнім часом" він був радником зі стелсу в Управлінні швидкісних можливостей ВПС США.

Як і в усьому, що відбувається в Сполучених Штатах у наші дні, на F-47 очікує велика невизначеність. Заявка від Boeing була подана задовго до приходу нового генерального директора Келлі Ортберга, і у компанії є болюча історія низьких ставок і поганої роботи. Вимоги можуть бути цілком обґрунтованими, а технології — дуже хорошими, але F-47 — це ще один тягар для бюджету ВПС, і на той час, коли він надійде на озброєння (не під час другого терміну Трампа), він зіштовхнеться з проблемами, частина яких буде пов'язана з ідеями щодо F-35X, з Форт-Ворта.

Але давайте повернемося до тієї несподіваної заяви, яку зробив у п'ятницю президент Дональд Трамп. Вона стала сюрпризом з вагомих причин.

Всупереч практиці, що склалася десятиліттями, F-47 було схвалено за порожнього кабінету Пентагону: кандидатури голови Об'єднаного комітету начальників штабів (CJCS), міністра ВПС, заступників міністра із закупівель, а також із досліджень і проєктування досі чекають на затвердження. Міністр оборони, майор піхоти і телеведучий Піт Хегсет був єдиною уповноваженою особою.

Керівництво ВПС особисто лобіювало Трампа, щоб отримати його схвалення на проєкт, який Кендалл призупинив у липні. В умовах відсутності командування CJCS головним радником Хегсета з питань оборони є директор з операцій Об'єднаного комітету начальників штабів, призначений у травні минулого року: не хто інший, як Грінкєвіч, автор того самого дослідження Air Superiority 2030, яке поклало початок NGAD.

Чи був це макіавеллівський план Кендалла? Затримка з ухваленням рішення щодо NGAD торік має вигляд таємного перевороту: ВПС захопили президента секретними технологіями, водночас постійно розповідаючи про новий китайський літак J-36, щоб викликати відчуття загрози, що насувається, що дало змогу Трампу представити його як свою власну ідею і назвати його F-47. За вдалим збігом обставин скептично налаштований Ілон Маск, зазвичай всюдисущий на великих заходах, був зайнятий на брифінгу в Пентагоні.

Про автора

Білл Світмен — ветеран, удостоєний нагород журналіст і керівник компанії в аерокосмічній галузі.