Ключовою подією сесії ПАРЄ мають стати дебати про відповідальність Росії за злочин агресії - Мезенцева

У Парламентській асамблеї Ради Європи завтра, 7 квітня, розглянуть пропозицію провести термінові дебати з приводу неуникнення Росією відповідальності за злочин агресії.

Про це голова постійної делегації Верховної Ради у ПАРЄ Марія Мезенцева повідомила у коментарі Укрінформу.

«Вважаємо, що центральною темою квітневої сесії ПАРЄ повинні стати термінові дебати, які були ініційовані нашим румунським колегою, головою політичної групи ліберал-демократів (ALDE) Юліаном Булаєм. На погоджувальній раді він порушив дуже важливу тему – неуникнення відповідальності за злочин агресії Росії проти України», – сказала Мезенцева.

За її словами, чи будуть проведені дебати та ухвалена відповідна резолюція, стане відомо у понеділок, коли парламентарії затвердять порядок денний весняної сесії ПАРЄ, що триватиме з 7 по 11 квітня.

Як зазначається на сайті ПАРЄ, термінові дебати хочуть провести також з приводу ситуації у Грузії, оскарження повноважень парламентської делегації Грузії, арешту мера Стамбула та гуманітарної блокади Гази.

«Дуже хочеться, щоб ця резолюція (стосовно неуникнення відповідальності Росії за злочин агресії – ред.) була затверджена для опрацювання, але це ми будемо знати в понеділок під час відкриття сесії, тому що інші чотири теми з нею конкурують», – сказала Мезенцева.

Вона відзначила, що у контексті питання неуникнення відповідальності за злочин агресії Росії проти України важливо узгодити план зі створення Спецтрибуналу за злочин агресії.

«Ви знаєте, що нещодавно відбулася остаточна зустріч країн, які підтримують трибунал, їх більше 40, включаючи весь Євросоюз, і ми очікуємо долучення інших країн світу. Дуже хочеться побачити фінальні документи, які були напрацьовані робочою групою – це і статут, і правила та процедури, які дозволяють говорити про те, як може бути притягнуте до відповідальності найвище політично-військове керівництво Росії. Ми говоримо про приблизно 20 осіб», – зазначила голова української делегації уПАРЄ.

Вона наголосила, що створення Спецтрибуналу за злочин агресії не виключає роботу Міжнародного кримінального суду, який уже видав два ордери на арешт – Володимира Путіна і Марії Львової-Бєлової.

Також, за словами Мезенцевої, під час дебатів та розгляду проєкту резолюції, яка стосуватиметься неуникнення відповідальності Росії за злочини, йтиметься й про роботу такого компенсаційного механізму, як міжнародний Реєстр збитків.

«Ми відкрили разом з Радою реєстру офіси в Гаазі та в Києві. Відкрилося додатково й шість нових категорій у Реєстрі збитків (вимушене переміщення всередині країни; серйозні тілесні ушкодження; сексуальне насильство; катування; обмеження свободи (полон); примусова праця чи служба. Відповідні заяви можна буде подавати через «Дію» – ред.). Тобто зараз загалом відкрито дев’ять категорій. Історична важливість Реєстру збитків полягає у тому, що вперше нематеріальні втрати будуть розглядатися для компенсації. Стосовно фінансового наповнення - ми, звісно, продовжуємо над цим працювати і дуже сподіваємося, що для цього зможуть використати російські активи», – сказала Мезенцева.

Вона зазначила, що до міжнародного Реєстру збитків українці вже подали через застосунок «Дія» понад 20 тисяч заявок. «Закликаємо всіх це зробити. Подаватися можна незалежно від того, чи була отримана компенсація збитків від Української держави, чи ні. Можна подаватися й на декілька категорій водночас, наприклад родич у полоні плюс втрата майна, - ці категорії не взаємовиключні», – зауважила голова української делегації.

Також під час роботи весняної сесії ПАРЄ відбудеться виставка картин, присвячена зруйнованим російською армією українським містам. Крім того, запланований захід, присвячений проблемі повернення дітей.

Як повідомляв Укрінформ, 4 лютого правові експерти Єврокомісії, Ради Європи, України та ще 37 країн за підсумками роботи основної експертної групи у Брюсселі представили перший проєкт Статуту міжнародного Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Постійний представник України в Раді Європи Борис Тарасюк прогнозував, що голосування щодо спільної угоди між Україною та Радою Європи, на основі якої Спецтрибунал за злочин агресії працюватиме, та створення самого трибуналу відбудеться у травні 2025 року.