Politico: спроба Києва привабити Трампа рідкоземельними металами обернулась політичним фіаско

Спроба України використати свої запаси рідкоземельних металів як елемент переговорної стратегії зі США за президентства Дональда Трампа виявилася провальною, повідомляє Politico. Президент США, як зазначається, виявляє інтерес до України лише в контексті того, як витиснути з неї фінансову вигоду, а не для досягнення стабільного миру.

Ідея використати корисні копалини як частину мирного плану, запропонованого Володимиром Зеленським у минулому році, поступово перетворилася на політичну катастрофу. Першочергова ініціатива включала не лише доступ до українських ресурсів, але й запрошення до НАТО та гарантії західної військової підтримки. Утім, з усього пакета залишилися лише корисні копалини, які нині стали екзистенційним викликом для держави.

«Нинішній проект угоди суттєво підриває стратегічний баланс, обмежуючи регуляторну та податкову автономію України», — наголосив Володимир Ланда, аналітик Центру економічної стратегії. За його словами, угода суперечить антимонопольному та екологічному законодавству ЄС, що може ускладнити вступ України до Євросоюзу. До того ж необхідність виплат на мільярди доларів з боку США потенційно відлякує інвесторів, які могли б допомогти у відбудові.

Водночас офіційний Київ не наважується відкрито критикувати нову версію угоди, побоюючись викликати черговий напад гніву Трампа. Тому українські чиновники намагаються коригувати домовленості тихо й дипломатично, зберігаючи баланс між стратегічними інтересами та політичною доцільністю.

Ключове питання, яке залишається без відповіді — це реальні обсяги українських запасів критично важливих мінералів. Згідно з даними ООН, Україна володіє близько 5% світових запасів рідкоземельних металів, зокрема літію, танталу, ніобію, берилію, графіту, титану, нікелю, кобальту та фосфатів — матеріалів, критичних для енергетики, ІТ-сфери та оборони.

«Більшість цих родовищ було виявлено ще у 1960–1980-х роках», — пояснює Алла Василенко, наукова співробітниця Інституту геологічних досліджень НАН України. Вона додає, що запаси оцінювалися за радянською методикою, яку сучасні західні інвестори не розуміють. «Теоретично ми можемо стверджувати, що Україна має найбільші запаси літію в Європі, але, щоб оцінити їхній економічний потенціал, потрібно провести додаткову розвідку».

Видобуток цих ресурсів потребує колосальних вкладень. «Україні потрібні інвестиції не лише у видобуток, а й у переробку. І йдеться не про мільйони, а про мільярди доларів — у формі прямих інвестицій, кредитів, акцій та інших механізмів», — заявив Андрій Бродський, генеральний директор Velta Group, найбільшого приватного виробника титанової руди в країні.

Його компанії знадобилося сім років, щоб запустити проєкт із видобутку оксиду титану. За оцінками Дениса Алешина, головного стратега компанії ULM, на видобуток літію потрібно від 10 до 15 років. ULM у 2017 році отримала 20-річну ліцензію на розробку Полохівського родовища в Кіровоградській області, заплативши 5 мільйонів доларів. Проте й сьогодні ділянка залишається фактично пусткою з кількома буровими установками та сенсорами.

«Щоб наш літієвий рудник і збагачувальна фабрика почали працювати, потрібно близько 350 мільйонів доларів. Ми шукаємо глобальних стратегічних партнерів, які профінансують наш проєкт, а ми станемо для них надійним локальним виконавцем», — сказав Алешин.

Початкова ідея полягала в тому, щоби США стали саме таким партнером — гарантом безпеки й джерелом інвестицій, які дозволили б відновити країну після війни та захиститися від нових агресивних дій з боку Росії. Проте наразі залишається неясним, чи взагалі передбачає обговорювана угода будь-які реальні гарантії безпеки для України.

Також нагадаємо, в Україні розслідують витік договору про мінерали зі США, чиновників перевірять на поліграфі.