Муніципальна варта: 1 мільярд збитків Києва за особисту армію Кличка?

Здається, під шумок від початкової патріотичної ідеї — залучити до безпеки країни ветеранів і допомогти поліції наводити лад — виросла де-факто «приватна» організація з фантастичним бюджетом і жодною прозорістю. Мова про комунальну організацію (КО) «Муніципальна охорона», яке благородно отримує гроші з бюджету Києва і, як виявилося, робить із ними що сама забажає.

Чи пам’ятаєте ту байку про працевлаштування ветеранів АТО, які мали захищати міське майно? Ну, це вже нецікаво: ветерани там на вагу золота — тобто їх одиниці. Зате «Муніципальна охорона» щоразу «вигрібає» з міського бюджету сотні мільйонів гривень, у 2025 році це вже 824 млн.

В Києві (як і в інших містах України) міську охоронну організацію створено у формі комунальної організації з прямим фінансуванням із місцевого бюджету. Офіційне рішення про створення КО «Муніципальна охорона» Київська міська рада ухвалила 21 вересня 2017 року (рішення № 43/3050). Відповідно до цього документа, підприємство створювалося щоб забезпечити охорону майна Києва, охорони майна юридичних та фізичних осіб, надання послуг з фізичної охорони осіб. 

Всі 7 років Мунварта існує з доволі специфічним юридичним статусом. Відсутній чіткий нормативний документ, який би регулював використання фізичної сили, спецзасобів та зброї. Співробітники організації фактично намагаються діяти як поліція, хоча не мають відповідних повноважень. 

А що ж у підсумку робить ця «безцінна» для міської влада варта?

Перше - нехтує чесною конкуренцією. Київська влада виставляє комунальні об’єкти у формальному списку, а «Муніципальна охорона» просто хапає замовлення без тендеру. Ще 2018 було визначено адресний перелік об'єктів, кількість яких поступово зростала від 181 до 238. Серед них – адміністративні будівлі, парки (зокрема «Гідропарк»), об'єкти комунальної інфраструктури. Антимонопольний комітет України зазначав, що комунальне підприємство одночасно отримує бюджетні кошти та надає послуги місту на неконкурентних умовах. Це створює нерівні умови для приватних охоронних компаній, що порушує антимонопольне законодавство. 

Друге - грабує міський бюджет. Середня вартість однієї людино-години охоронця КО складає близько 182 грн, хоча ринкова ціна аналогічних послуг становить близько 100 грн за годину. Фінансується КО з бюджету: в 2024 році загальний бюджет становив 741 млн грн, а в 2025 році заплановано вже 824 млн грн. Майже половина цього бюджету - чиста переплата. За 3 роки повномасштабної війни вона перевищує 1 млрд гривень. 

Третє - розважається застосуванням сили. Так, 9 березня 2018 року у мікрорайоні Татарка відбувся конфлікт між працівниками благоустрою та місцевими мешканцями, які протестували проти забудови. Під час сутички депутата Юрія Левченка, який підтримав протестувальників,  було жорстоко побито до втрати свідомості; його доставили до лікарні для обстеження. 7 червня 2019 року в Києві відбувся конфлікт навколо кінотеатру «Київ»: муніципальна охорона спочатку допомогла захопити будівлю, а потім атакувала активістів, які проти цього протестували. 

З початку повномасштабного вторгнення також сталося кілька інцидентів за участю співробітників «Муніципальної охорони», під час якої застосовувалась зброя. Що наочно демонструвало небезпеку відсутності контролю за діями співробітників підприємства.​ Якщо вам це схоже на діяльність поліції, то ні: все набагато сумніше, бо офіційні повноваження в них відсутні.

Четверте - задовольняє особисті інтереси оточення мера.  Вже під час повномасштабного вторгнення СБУ та поліція офіційно підтвердили, що співробітники «Муніципальної охорони» надавали охоронні послуги… борделю в центрі Києва, де здійснювалися злочини, пов'язані з проституцією та торгівлею людьми. Слідство виявило, що працівники охоронної структури свідомо не повідомляли правоохоронні органи про вчинення злочинів у закладі.​ Крім того, працівники підприємства продовжують охороняти приватні бізнеси, які входят в орбіту друзів мера - наприклад, нічний клуб Tootsie. До цього всього значна частина персоналу КО заброньована від мобілізації, хоча ніякими незамінними працівниками охоронці не є, про що я писав вище. 

Ці та інші випадки свідчать про використання КО для реалізації приватних або політичних інтересів керівництва міста, насамперед мера Києва Віталія Кличка. Що ставить під сумнів ефективність та доцільність діяльності «Муніципальної охорони» в Києві, яка зарекомендувала себе як силову структуру з непрозорим використанням коштів, підконтрольну виключно керівництву Києва.

Що з цим всім робити? Експерти, з якими ми поговорили, стверджують, що необхідно взяти курс на ліквідацію КО або його докорінну реорганізацію. 

Перший крок - комплексний аудит і розслідування діяльності людей, дотичник до організації. Треба перевірити все - від фінансів до порушень громадських прав. Усі підозрілі схеми — на поверхню. Я вже ініціював створення відповідної тимчасової контрольної комісії. 

Другий крок - відновлення ринкової конкуренції. Усі послуги охорони комунального майна — через відкриті тендери на «Прозоро». Антимонопольний комітет має пильнувати, щоб нас знову не грабували люди міського голови. Якщо «Муніципальна охорона» в таких умовах не виживає, її існування втрачає сенс. 

Третій крок - ліквідація КО. Якщо «Муніципальна охорона» не може працювати прозоро, не займається обіцяним працевлаштуванням ветеранів і тільки дублює чи навіть нівелює  роботу поліції, то навіщо вона? Припиняємо зливати гроші у чиюсь «приватну армію» та повертаємося до нормальних ринкових умов. Я переконаний, що приватний бізнес набагато краще вирішить і завдання охорони, і завдання працевлаштування ветеранів, ніж неефективна і непрозора комунальна організація з мільярдним бюджетом. 

Підсумок простий. «Муніципальна охорона» перетворилася на красиву обгортку для фактичного ручного силового ресурсу міської влади. Якщо їй не знайдеться місця в конкурентному середовищі та під контролем закону, то найбільш логічне рішення — закривати, поки цифри зловживань не стали ще більш астрономічними, а порушення — ще більш абсурдними.

Про автора. Андрій Вітренко, депутат Київської міської ради, Голова фракції ПП «Слуга народу»