Не обійшлось без України? Країни Балтії можуть не встигнути укріпити кордон з Росією - The Telegraph

Країни Балтії (Литва, Латвія, Естонія) поспішають укріпити кордон з Росією, збудувавши близько 1000 бетонних бункерів з окопами, протитанковими ровами, складами боєприпасів і укриттями. Проте, заклавши на цей проєкт 10 років, держави ризикують значно спізнитись.

І річ не у тому, що бюрократія чи інші фактори сповільнять будівництво, а у тому, щоРосія, зупинивши війну в Україні, в досить короткі строки може переозброїтись і почати наступ на іншій ділянці суходолу. Такої думки офіційні особи країн Балтії, як пише The Telegraph.

За попередніми підрахунками, РФ вистачить 6 місяців, щоб зібрати сили для цього. І тоді близько 1 000 км східного кордону (600 миль — 965, 6 км) ризикують стати полем битви.

"Путін не дозволить нам чекати ці 10 років", — сказав колишній глава МЗС Литви Ґабріелюс Ландсберґіс. "Найнебезпечніший час для Балтії буде відразу після припинення вогню в Україні", — додав він.

"Це перегони з часом", — сказав пан Кальюлайд з естонської делегації в НАТО. "Одне велике питання, яке може поставити Кремль, полягає в тому, навіщо давати Європі час переозброїтися, поповнити постачання, організувати свою оборону? Ми не можемо скидати з рахунків можливість того, що Росія зробить катастрофічний прорахунок".

Водночас подібні занепокоєння висловлювали й інші лідери балтійських держав. Вони не на жарт стурбовані тим, наскільки непередбачуваними можуть бути наслідки припинення вогню в Україні. Ба більше, видання зазначає, що Кремль уже виклав плани щодо збільшення військового виробництва та передислокації військ до північно-східного кордону НАТО, якщо Дональд Трамп укладе перемир’я.

Данська розвідка стверджує, що як тільки війна в Україні припиниться або завмре, Росія зможе швидко переозброїтися, перегрупуватися та вести війну вже проти НАТО.

За їхніми оцінками, через шість місяців Москва може "вести локальну війну в країні, яка межує з Росією". Через два роки вона "буде готова до регіональної війни проти кількох країн у регіоні Балтійського моря". Через п'ять вона зможе вести "широкомасштабну війну" в Європі (без участі США).

Ще більше хмизу у вогонь докидають катастрофічні руйнування в Україні та задокументовані факти звірства росіян, скоєні проти мирного населення. Адже країни НАТО не на жарт схвильовані тим, яких руйнування та бід може принести їм Росія. Не дарма, ще у 2023 році було підписано план захисту альянсом "кожного дюйма" Балтії за допомогою ліній укріплення з Фінляндії, Польщі та Німеччини.

Також НАТО почало розгортати багатонаціональні сили розміром у батальйон на ротаційній основі в кожній балтійській державі. Це має діяти як оборонна стратегія для стримування Росії.

Латвію захищають міжнародні сили під проводом Канади, німецька бригада охороняє Литву, а близько 1000 британських військ захищають Естонію. Та і цього країнам не достатньо, адже вони хочуть заміни бойових груп "розтяжки" на боєздатні бригади та постійної присутності НАТО.

Зауважимо, в інтервʼю "Телеграфу" Ґабріелюс Ландсберґіс наголосив, що Стаття 5 НАТО є найбільш ефективною гарантією безпеки та до того ж найдешевшою для союзників. Більш детально про це та які гарантії безпеки Захід може запропонувати Україні, читайте у матеріалі:"Путін вже виграв одну битву проти Заходу": інтерв’ю з ексміністром закордонних справ Литви

Масштаби та швидкість окупації України на початку повномасштабної війни у 2022 році стають ще одним бентежним фактором. Річ у тім, що тоді за перші місяці вторгнення Росії вдалося окупувати до 140 квадратних кілометрів, а це вдвічі більше території Литви.

"Нам не вистачає стратегічної глибини. Росіяни могли б пройти через всю країну за години, якщо не за дні. Ось чому ми захищаємося з першого дюйма", — сказав ексміністр Ландсбергіс. "Подивіться на Україну та на їхні відвойовані міста, те, що вони повернули, було пусткою".

Тож, мета нової оборонної лінії — не допустити, щоб балтійські міста та селища спіткала така ж доля, як зрівняні з землею в Україні. Тому Естонія, Латвія та Литва витратять по 60 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 70,5 млн євро) на оборону. У відношення до ВВП такі витрати є найвищими в Європі після Польщі.

За словами ексміністра Ландсбергіса, НАТО цілком прозоро сказало: "Скільки ви робите самі, перш ніж попросити нашої допомоги – коли ви почнете рити траншеї та мінувати свій кордон?"

Водночас країни Балтії відзначили, як швидко Росія зміцнила свої оборонні позиції, зробивши контратаки майже неможливими без величезних людських втрат. Тому, попри розвиток технологій, важливими залишаються фізичні барʼєри. Тоді у разі вторгнення держави зможуть швидко укріпити та укомплектувати лінію оборони.

У рамках першого етапу Латвія та Литва вже встановили зуби дракона, щоб перешкоджати бронетехніці вздовж своїх кордонів. В Естонії було випробувано та посилено бункери. До осені 2025 планується завершити першу ділянку того, що військові називають "оборонними опорними пунктами", повідомив Естонський центр оборонних інвестицій.

Естонія також закупила велику кількість різноманітних загороджувальних дротів, великих 1,5-тонних зубів дракона та двотонних бетонних "конструкторів Лего", а також Т-подібних блокпостів.

"Таким чином сили оборони разом із союзниками можуть зупинити супротивника з перших же метрів", — сказав речник Міноборони країни.

Ключовим уроком війни в Україні з великим виснаженням стала важливість глибокої оборони та протидії мобільності ворога.

Водночас відкидається порівняння цієї лінії оборони з лінією Мажино, міцними оборонними бар’єрами, побудованими Францією в 1930-х роках, які не змогли запобігти німецькому вторгненню. Адже нинішні укріплення більш багатофункціональні та диверсифіковані. Їхня мета полягає в тому, щоб під час вторгнення спрямувати ворожі сили в потоки, які можна атакувати.

Російська фортеця у Європі

Додає Литві вразливості перед Росією і те, що її ворожий кордон включає російську військову "фортецю" Калінінград. Країна з населенням 2,8 мільйона також є головним захисником Сувальського перешийку, вузького коридору між Литвою та Польщею, який утворює найкоротший наземний міст між Білоруссю та Калінінградом.

І Калінінград, і Сувальський коридор вважаються головною проблемою, яку Росія може використати, щоб відрізати країни Балтії від решти Європи по суші, а потім заблокувати їх з моря.

Водночас зазначається що приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО принесло "кращу стратегічну картину" регіону, допомігши перетворити Балтійське море на так зване "озеро НАТО".

Ще один крок до готовності воювати

Щоб зміцнити свої сили, країни Балтії, Польща та Фінляндія нещодавно оголосили, що вийдуть із міжнародного договору про заборону протипіхотних мін.

Також Литва вийшла з договору про касетні бомби. Регіональні лідери запевняють, що хочуть свободи вибору для використання нових систем озброєння через російську загрозу.

"Стратегічний меседж", за словами Довіле Шакалієне, міністра оборони Литви, полягає в тому, що "ми готові використовувати абсолютно все" для захисту від вторгнення.

Раніше "Телеграф" писав, що, за оцінками німецького військового історика, Зенке Найтцеля,літо 2025 може стати останнім мирним. За його словами, Росія потенційно здатна напасти на Литву вже восени 2025 року.