Політичний експерт про відставку секретаря Київради після скандалу з Комарницьким: Бондаренко більше не є нейтральною фігурою

Останні події в Київській міськраді чітко вказують на кризу довіри до окремих персоналій у команді мера Віталія Кличка. Після втечі Дениса Комарницького та гучного звільнення одразу семи посадовців Київської міськради, у столиці зависло відчуття незавершеності — ніби процес очищення почався, але зупинився на півдорозі. Це створює ситуацію, в якій незрозуміло, чи готова міська влада йти до кінця, чи знову діє за логікою «напіврішень».

Однією з ключових фігур, яка викликає найбільше питань, залишається секретар Київради Володимир Бондаренко. Він давно став символом неоднозначності в київській політиці — його ім’я фігурує в багатьох інформаційних скандалах, які кидають тінь на імідж чинної адміністрації. Особливо помітною є тінь впливу Комарницького, який довгий час асоціювався з неформальними механізмами впливу на ухвалення рішень у Києві. Політична реальність вимагає не тільки юридичної чистоти, а й репутаційної прозорості — чого наразі бракує.

Кадровий резерв партії УДАР у Києві досить потужний, тож утримання Бондаренка виглядає як прояв інертності або стратегічного страху перед великими змінами. Це рішення, очевидно, продиктоване бажанням зберегти стабільність напередодні місцевих виборів. Проте стабільність за рахунок неоднозначних союзів — це пастка, яка з часом лише послаблює позиції лідера. Коли починається процес очищення, його зупинка перетворюється на політичний баласт, який обмежує можливість маневру, створює роздратування серед виборців і породжує внутрішню напругу серед союзників.

Ситуацію ускладнює присутність в оточенні Кличка таких постатей, як Петро Оленич — ще один представник старої системи, до якого теж накопичились питання. Усе це формує образ нерішучої влади, яка боїться рішень і намагається зберегти статус-кво, втрачаючи при цьому ініціативу.

Київ — це не просто адміністративний центр, а політична вітрина країни. Від рішень столичної влади залежить не лише локальний порядок, а й репутація політичних гравців на загальнонаціональному рівні. Для Кличка це — момент істини. Або він доводить до логічного завершення процес очищення своєї команди, або ж ризикує потрапити в категорію політиків, які почали зі змінами, але не змогли або не наважились завершити розпочате.

Після всього, що сталося, Бондаренко більше не є нейтральною фігурою — він став символом гальмування процесу. Його подальша присутність на посаді секретаря Київради працює на послаблення самого Кличка. І чим ближчі вибори, тим гучніше звучатимуть ці питання.

Кадрові рішення — це завжди ризик. Але ще більший ризик — залишатися в зоні політичного комфорту, яка вже давно втратила стійкість.

Слідство вважає, що Комарницький за допомогою заступника голови КМДА та голови земельної комісії організував схему незаконного заволодіння землею в Києві, що полягала у реєстрації неіснуючих будівель на перспективних земельних ділянках, щоб отримати їх в обхід процедури торгів. В результаті з власності територіальної громади Києва незаконно було виведено землю у центрі міста вартістю 11,6 млн грн.