Рейтинг 25 надійних банків України від Фокусу: хто адаптувався до тривалої війни

Українські банки вже понад три роки працюють в умовах воєнного стану. Кількість банків поступово зменшується, проте це не завжди пов’язано з наслідками російської агресії. Деякі власники фінустанов самостійно ухвалюють рішення про припинення діяльності своїх банків.

До прикладу, у березні 2025 року НБУ повідомив, що відкликав банківську ліцензію в АТ "Банк "Портал" та виключив відомості про нього із Державного реєстру банків. Передумовою цього стало минулорічне рішення акціонера банку про припинення здійснення цим банком банківської діяльності без припинення юридичної особи, і вже 20 лютого 2025 року цей банк завершив здійснення банківської діяльності. Загалом за рішенням акціонерів вже 10 банків залишили ринок. Тим часом, в Україні продовжують працювати 60 банків, шість з яких належать державі — ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, Сенс Банк та Перший інвестиційний банк.

Фокус провів дослідження банківського сектору та з’ясував, як банки адаптувались до війни і які продукти та сервіси готові пропонувати українським компаніям та громадянам, а також склав рейтинг надійності роздрібних банків України.

Стабільність і прибутки: як банківський сектор працював у 2024 році та звідки у банків доходи

Платоспроможні банки за 2024 рік отримали 103,7 млрд грн чистого прибутку з огляду на стале зростання обсягу кредитів високої якості та вкладень в ОВДП, повідомляють в НБУ. Фактично за минулий рік прибуток сектору збільшився на 20% порівняно з результатом 2023 року.

"Головними чинниками високої прибутковості стали значні процентні доходи за портфелем державних облігацій та за депозитними сертифікатами НБУ, що є джерелом значного обсягу доходів для банків. Окрім того, свою роль відіграла активізація нового кредитування банками, зокрема у високодохідному роздрібному сегменті. Якщо процентні доходи банків від операцій з юридичними особами зросли на 10% порівняно з 2023 роком, то від операцій з фізичними особами ріст процентних доходів перевищив 30%. Проте і надалі банки отримують від кредитування менше половини своїх процентних доходів – у 2024 році 52% процентних доходів було отримано від операцій з цінними паперами", — розповів Фокусу Роман Лепак, директор департаменту організації, стратегії та корпоративного управління Кредобанку.

Експерти пояснюють: на прибутковість банків вплинула їх висока ліквідність та обережний підхід до кредитування. "Обережний підхід до кредитування бізнесу, як великих позичальників, так і МСБ, призвів до того, що відрахування до резервів були найменшими з 2021 року (і це попри війну). Надлишкова ліквідність, яку банки вкладали в ОВДП та депозитні сертифікати НБУ, давала фактично безризиковий дохід", — каже Євген Дубогриз, асоційований експерт CASE Ukraine. Він додає: відрахування банків у резерви минулого року склали лише 9,6 млрд грн.

Про тенденцію зменшення відрахувань до резервів каже і Антон Громко, заступник голови правління, начальник департаменту фінансів Укрсиббанку. "У 2024 році банки України суттєво зменшили відрахування до резервів. Банки адаптували свої стратегії відповідно до економічних умов. У деяких випадках спостерігалося зниження відрахувань завдяки покращенню якості активів та зменшенню обсягу проблемних кредитів, хоча ця тенденція не була однорідною для всіх фінансових установ", — пояснив він.

Отже, з огляду на доволі високу якість кредитних портфелів, банки не формували так багато резервів під кредити, як раніше, і це значною мірою вплинуло на прибуток за підсумками 2024 року. Найприбутковішими минулого року стали такі банки: Приватбанк (40,14 млрд грн.), Ощадбанк (14,8 млрд грн), Укрексімбанк (5,56 млрд грн.), Райффайзен Банк (4,28 млрд грн.), ОТП Банк (4,12 млрд грн), Креді Агріколь Банк (4,09 млрд грн.) та Укрсиббанк (4,08 млрд грн.).

Гроші – у банках: як змінились депозитні портфелі і що на це вплинуло

Понад 1,21 трлн гривень знаходилось у банках України коштів фізичних осіб станом на початок січня 2025 року. Загалом за рік обсяг накопичень на рахунках громадян зріс на 12,2%. Понад 70% усіх коштів громадяни тримають на рахунках п’яти українських банків (див. інфографіку).

"Частка строкових депозитів у загальному обсязі коштів населення складає 34-35% по банківській системі. Найчастіше клієнтів-фізосіб цікавлять вклади на 3 місяці, менший пріоритет у вкладів на 6 місяців і на більш довгий термін", — каже Руслан Левчин, начальник управління казначейських операцій та менеджменту активів і пасивів Укрсиббанку.

На думку Євгена Дубогриза, на депозитному ринку наразі не спостерігається жодних нових трендів: кошти населення в банках зростають, зокрема завдяки виплатам військовим, соціальним виплатам. "Вивести гроші у великих обсягах неможливо чи дуже складно, фактично у населення альтернатива — або лишати гроші на гривневих рахунках (та, наприклад, купувати ОВДП), або купувати валюту, як засіб збереження коштів. На ринку відбувається і те, і інше. Відтак гривневе фондування банківської системи зростає, збільшується ліквідність", — каже експерт.

Щодо ставок, то вони коливаються під впливом монетарної політики Нацбанку та інфляційних очікувань, зауважує Олександр Супрунович, директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку. "У періоди, коли Національний банк України підвищував ключову ставку для стримування інфляції, а також і ціни на депозитні сертифікати, в які банки перерозміщували залучені від населення кошти, банки коригували свої депозитні пропозиції, що відображалося у збільшенні процентних ставок для вкладників. Сьогодні середні ставки по гривневих вкладах знаходяться на рівні 10–15 % річних у залежності від терміну, умов виплат відсотків, а також сум коштів на депозитах. Найвищі пропозиції – на терміни до 6 місяців. Умови ж валютних депозитів залишаються менш привабливими через пов’язані ризики — на рівні 0,50% дол.США та 0,20% євро", — розповів Олександр Супрунович.

У 2025 році відбуватиметься зростання ставок за строковими депозитами в гривні. На думку Руслана Левчина, очікується збільшення середніх ставок за депозитами у гривні на 0,5-1 п.п., враховуючи останні рішення НБУ щодо монетарної політики, а от у валюті ставки й надалі будуть знижуватися.

"Збільшення ставок за вкладами очікується, особливо з огляду на те, що НБУ у публічній комунікації закликав банки більш активно реагувати на підвищення ключової ставки. Та з урахуванням податків поки що вкладення у депозити на горизонті року менші навіть від очікуваної споживчої інфляції", — зауважив у коментарі Фокусу Євген Дубогриз.

Кредитна активність: які сектори економіки підтримують фінустанови

В минулому році банки доволі жваво кредитували компанії, особливо сегмент малого та середнього бізнесу. На думку Євгена Дубогриза, такій кредитній активізації посприяли різноманітні програми портфельних гарантій, як урядових, так і гарантій від міжнародних фінустанов. "Банки дуже часто комбінували ці гарантії із урядової програмою "5-7-9%", таких чином, мали дуже низькоризиковий і при цьому досить вигідний для себе продукт (більшу частину ризиків, 50-80%, перекриває гарантія, а держава компенсує різницю між ринковою та пільговими ставками). Можна сказати, що ринок кредитування минулого року "драйвили" саме гарантії", — зазначає експерт.

Наталія Згоба, директор департаменту розвитку бізнесу та міжнародного партнерства Кредобанку, також зауважує активне використання ґрантових програм та програм міжнародної підтримки при кредитуванні як клієнтів сегменту корпоративного бізнесу, так і МСБ, що є стимулом реалізації довгострокових інвестиційних проектів. "Також, як і в попередні роки, особливою популярністю серед клієнтів користується держпрограма "Доступні кредити 5-7-9%", — каже вона.

Традиційно банки кредитують сектори, які мають кращий фінансовий стан, — йдеться і про агросектор. Проте за останній рік зросли і портфелі кредитів для підприємств енергетичної галузі, торгівельних компаній.

У 2024 році ставки за кредитами знижувались: протягом 2024 року вони зменшились на 2,5-3,5 відсоткових пункти, каже Євген Дубогриз. Основна причина – стабілізація економіки у першій половині року та зниження НБУ ключової ставки у першій половині року, оптимістичні очікування. Проте вже в другому півріччі минулого року банки не були такими оптимістичними, і, реагуючи на загострення військових ризиків та очікуване підвищення ключової ставки, почали підвищувати ставки за кредитами. У 2025 році експерти очікують коливання ставок: спочатку можливе їх підвищення, а потім навпаки – падіння.

"Протягом року очікую певного підвищення ставок за кредитами бізнесу – приблизно до середини року – як відповідь на підвищення ключової ставки та на невизначеність із міжнародними програмами та гарантіями, та загалом невизначеність із перебігом військових подій (і відтак значні інфляційні очікування). До кінця року очікую, що ставки знову знижуватимуться", — прогнозує Євген Дубогриз.

Щодо цьогорічних тенденцій у кредитуванні бізнесу, то, за словами Євгена Дубогриза, МСБ в 2025 році залишатиметься ключовим сегментом. "Традиційно головними позичальниками залишаться аграрії. Інші галузі, де очікую помітного зростання кредитування, – енергетика та енергонезалежність, мілтех (військові технології та виробництво для військових потреб). Можливо, пожвавиться сектор комерційної нерухомості", — зазначає експерт.

На думку Наталії Згоби, у 2025 році очікується продовження активного кредитування бізнесу із акцентом на обігове кредитування та поступовим збільшенням частки інвестиційного кредитування і послуг лізингу. Крім цього, каже експертка, банки будуть кредитувати підприємства, які дотримуються принципів стійкості та соціальної відповідальності на основі ESG та/або залучають в управління чи створені ветеранами або ВПО. Також очікується продовження використання банками додаткових інструментів, таких як державні гарантії, програми підтримки від міжнародних фінансових організацій, таких як EBRD, EIB, IFC, ґрантові програми.

Іпотека, картки, готівка: як змінюються умови кредитів для фізосіб

Впродовж минулого року банки суттєво наростили кредитування фізичних осіб. Загалом за рік портфель таких позик зріс по системі на 39,3% до 222,35 млрд. грн. Найбільше на динаміку вплинули споживчі кредити, насамперед активність банків у видачі кеш-кредитів, кредитних карток.

Обсяг іпотеки все ще не є головним чинником зростання кредитних портфелів. Проте деякі великі банки, зокрема державні, є активними гравцями у цій сфері, пропонуючи позичальникам скористатись програмою "єОселя". Автокредитування також розвивається, але не надто швидкими темпами. "Розвиваємо як кредитні продукти для щоденних потреб клієнтів (кредитні картки, розстрочки), так і більш довгострокові кредитні продукти (кеш-кредит, як в застосунку, так і у відділенні, кредит на авто з пробігом чи ремонт)", — каже Євген Грубий, начальник управління розвитку карткового бізнесу та перехресних продажів в ОТП Банк.

Про те, що банки наразі роблять ставку на карткові кредитні продукти, каже Оксана Стецьків, виконавча директорка напряму управління мережею Кредобанку. "Кредитні карткові програми зазнають змін у зв’язку із стрімким розвитком технологій. Більшість банків переходить на онлайн-продаж та обслуговування кредитних карткових продуктів, удосконалюють мобільні додатки, які дозволяють користувачам управляти своїми картками та контролювати витрати у реальному часі. Щодо ставок та умов — ринок не має особливих змін від початку відновлення кредитування в умовах воєнного стану", — каже експертка. На її погляд, у 2025 році очікується подальший розвиток діджіталізації – впровадження нових технологій для полегшення процесу оформлення карток, а також забезпечення безпеки транзакцій. Крім того, інтеграція з ШІ дозволить аналізувати дані клієнта і пропонувати банкам персоналізовані продукти чи послуги.

Ставки за споживчими кредитами особливих змін минулого року не зазнали. "Бачу зі статистики НБУ, що ставки за кредитами населенню минулого року суттєво не змінилися, середні ставки коливалися в діапазоні 33-35% річних, влітку дещо просіли, але до кінця року знову повернулися до значень початку року – близько 34% в середньому", — каже Євген Дубогриз. У 2025 році можливі деякі коливання ставок в межах 1,5-2,5 в.п., проте базові умови лишатимуться приблизно на рівні 2024 року. В розрізі продуктів для громадян банки найчастіше пропонуватимуть кредитні картки, розстрочки на товари та готівкові кредити. Обсяги іпотеки наразі повністю залежать від фінансування Укрфінжитла, що спрямовується державою на компенсації банкам за програмою "єОселя". Та драйвером ринку кредитів ця програма поки що не стане. На 2025 рік заплановано спрямувати 20 млрд грн на державну іпотечну програму, що у загальному обсязі портфелів банків становить менше 10%.

Ризики та перспективи: як буде долати виклики банківський сектор в 2025 році

Експерти банківського сектору впевнені: зараз банки демонструють стабільність та готовність підтримувати економіку кредитуванням. "Основні показники банківського сектору, за результатами 2024 року, свідчать про зростання прибутковості, зменшення частки проблемних кредитів та збільшення обсягів кредитування. Проте значний рівень невизначеності в поєднанні з прямими військовими ризиками та зростаючим ризиком кіберзагроз є домінуючими факторами, що може вплинути на вразливість банківського сектору в майбутньому. У контексті 2025 року всі зазначені ризики, на жаль, лишаються актуальними", — каже Антон Громко. І додає: для мінімізації ризиків банкам необхідно вдосконалювати систему управління ризиками, диверсифікувати свої портфелі та працювати над зміцненням кібербезпеки.

На думку Романа Лепака, стан банківського сектору можна визначити, як цілком стабільний та високоліквідний. І це підтверджує "нульова" статистика виведення з ринку неплатоспроможних банків. "Найбільш суттєві ризики для банківського сектору пов’язані не з його внутрішніми проблемами чи дисбалансами, а з зовнішніми екзогенними факторами, пов’язаними із перебігом війни та надходженням зовнішньої підтримки. У разі ескалації бойовий дій, виникнення непередбачуваних бюджетних потреб, істотного скорочення зовнішньої підтримки з боку партнерів зростуть ризики для стабільності валютного ринку, підвищиться ймовірність вимушеного повернення до практики емісійного фінансування дефіциту державного бюджету, збереження або навіть наростання інфляційного тиску тощо. А як відомо, будь-які негативні явища в економіці неминуче відображаються на спроможності позичальників обслуговувати свої борги та на оцінці банками кредитного ризику", — зазначає Роман Лепак.

Топ 10 трендів банківського ринку в 2025 році*

• кредитування МСБ та енергетики;
• приплив коштів у банки;
• зростання ставок за депозитами;
• відновлення гарантій та міжнародних програм, поява страхування кредитів від військових ризиків;
• посилення вимог регулятора до фінмоніторингу;
• використання банками ШІ при аналізі та кредитному рішенні для клієнта;
• кредитні продукти, пов’язані з екологією, енергозбереженням, довкіллям;
• подальша співпраця з ДІЯ в частині розширення фунціоналу із використання державного сервісу;
• посилення заходів з кібербезпеки.

*на думку опитаних Фокусом експертів

Інна Провотар, начальниця управління управлінського обліку та бізнес-аналізу ОТП Банк, вважає, що у 2025 році на банки чекають нові виклики. "Геополітичні ризики залишаються значними: політична нестабільність або загострення бойових дій можуть негативно вплинути на економіку та фінансову систему. Крім того, енергетична нестабільність може призвести до перебоїв у діяльності банків та їх клієнтів, тому необхідно мати резервні системи живлення та тісно співпрацювати з енергетичними компаніями", — зауважує експертка. На її думку, окрему увагу слід приділити регуляторним ризикам: зміни у податковій політиці або регуляторних вимогах можуть вплинути на операційну діяльність. Не менш важливим, каже Інна Провотар, є кіберризик, оскільки кількість кібератак зростає, що вимагає посилення заходів кібербезпеки та регулярного навчання персоналу.

Євген Дубогриз зауважив: банківський сектор зараз надзвичайно стійкий і перебуває в найкращому стані за останні 10 років з точки зору вразливості до традиційних ризиків минулих років – кредитний ризик, процентний ризик та інші. Проте все ж є певні ризики для банків, які можуть бути загрозою стабільності. "Єдиний можливий ризик для банків та системи – це ризик кібербезпеки, можливість банків протистояти масованим кібератакам з боку Росії та її сателітів. Єдиний ризик, який "незахеджований", — через значні обсяги вкладень у облігації уряду — це ризик дефолту України за внутрішніми зобов’язаннями. Те, що уряд заморозить виплати за ОВПД. Але це ризик зараз суто гіпотетичний, жодних підстав для його реалізації не існує, щонайменше у 2025 році", — резюмував Євген Дубогриз.

Топ 5 рейтингу надійних банків України від Фокусу

Методика рейтингу надійності банків України від ФОКУС

У березні 2025 року Фокус провів дослідження стану банківського сектору, приділивши особливу увагу роздрібним банкам. У рейтингу надійності беруть участь лише банки з чистими активами понад 10 млрд грн (на 01.01.2025) та портфелем коштів фізосіб на початок січня 2025 року не менше 2 млрд грн.

У підсумку у рейтингу Фокусу — 25 великих роздрібних українських банків. Підрахунок підсумкового балу відбувся на основі п'яти показників із ваговими коефіцієнтами, а дані для показників ми взяли зі звітності банків на сайті НБУ ("Згруповані балансові залишки" на 01.01.2025). У підсумковій таблиці ми показали ключові показники роботи банків за 2024 рік.

Для проведення дослідження ми використали п'ять ключових показників, а саме:

• частка власного капіталу в залучених коштах;
• коефіцієнт мультиплікатора капіталу;
• частка власного капіталу в активах;
• частка депозитів у сумарних зобов'язаннях;
• рівень репутації акціонерів банку.

Після проведення підрахунку зазначених параметрів, для кожного банку топ 25 за кожним показником було присвоєно певний бал (від 40 до 100). Далі за кожним учасником рейтингу йшов підрахунок балів на основі п'яти вагових коефіцієнтів. Підсумковий бал по кожному банку ми для зручності помножили на десять.

Коефіцієнт 0,1 має показник частки власного капіталу в залучених коштах. Варто зазначити, що цей показник характеризує залежність банку від залучених коштів. Коефіцієнт 0,2 у показника "коефіцієнт мультиплікатора капіталу", який відображає ступінь покриття активів власним капіталом банку. Чим вищий показник, тим вищі ризики для банку та його клієнтів. Коефіцієнт 0,2 ми надали також показнику "частка власного капіталу в активах". Цей важливий показник відображає здатність банку своєчасно розраховуватися за своїми зобов'язаннями. Коефіцієнт 0,2 має показник "частка депозитів у сумарних зобов'язаннях", що показує рівень довіри вкладників до репутації банку. Найвищий ваговий коефіцієнт 0,3 — у показника "рівень репутації акціонерів". Ми впевнені, що сьогодні дотримуватися всіх рекомендацій НБУ щодо виконання нормативів і капіталу можуть власники в особі держави, іноземні фінансові групи та великі вітчизняні холдинги. Тоді як невеликі банки з декількома власниками-фізособами частіше схильні до ризиків несвоєчасної капіталізації, від чого безпосередньо залежить надійність банку.

Фокус наголошує, що цей рейтинг не є рекомендацією користуватися послугами певних банків, а лише відображає певні особливості та характеристики діяльності 25-ти українських банків станом на початок 2025 року. Наразі, відповідно до нашого аналізу банківського сектору, банки в Україні мають високий рівень надійності, сектор працює з високими прибутками, Нацбанк своєчасно реагує на будь-які порушення з боку банків.