Заморозки у квітні. Агрометеоролог Тетяна Адаменко пояснює наслідки для фермерів

В Україні різке похолодання: температура впала з 19 градусів тепла до мінусових значень. У деяких областях уночі зафіксовано 5-6 градусів за Цельсієм нижче нуля. Як наслідок – під загрозою замерзання опинилися фруктові дерева, картопля, цибуля, які вже встигли висадити аграрії, посіви зернових. Холоди і заморозки в Україні спостерігатимуться ще тиждень. 

В інтерв’ю «Главкому» начальник відділу агрометеорології українського Гідрометцентру Тетяна Адаменко пояснює причини нинішнього різкого похолодання, називає найвразливіші культури: ті, які підмерзнуть, але виживуть, і ті, що слід терміново пересіювати.

Експертка уточнює: аби точно зрозуміти, якої шкоди завдадуть нинішні заморозки, потрібно дочекатися потепління. Але у травні нас можуть знову чекати заморозки, які будуть ще небезпечніші, ніж квітневі. Однак точні прогнози погоди на наступний місяць метеорологи нині воліють не робити. «Чесно вам скажу, з 12 місячних прогнозів справдився лише один», – каже Адаменко. За її словами, предметніше про травень можна буде говорити не раніше, ніж за два-три тижні. 

«Шкідлива дія від заморозку може проявитися… на десятий день»

Наскільки для вас було неочікуваним, що на більшу територію України прийшло різке похолодання аж до заморозків? Чи можна взагалі казати про якусь аномалію?

Для мене особисто нічого несподіваного не сталося. Це, звісно, неприємний період, проте такі погодні умови трапляються досить часто. Тут немає нічого екстраординарного. Були такі роки, коли в цей час було холодніше, і явищ погодних було більше (снігу і дощу).

Негативний вплив такої зміни погоди залежить від того, що було напередодні. Через те, що ми у березні мали майже квітень (дуже теплу погоду), то на початку квітня повернулись до погодних умов, притаманних березню.

Від заморозків найбільше страждають абрикоси, персики… На яких культурах ще позначаються заморозки?  

Найбільше – на сходах ранніх овочевих культур, які дуже вразливі до таких знижень температур. Позначаються на всьому, що квітне і утворює зав’язь. Це абрикоси, які ви згадали, це інші плодові, які у деяких районах дуже рано почали квітнути. Тут урожай однозначно буде втрачений, якщо не було застосовано якихось засобів щодо зменшення негативного впливу від цих заморозків.

Усе залежить від того, якої інтенсивності був заморозок, від тривалості його дії. Якщо було зниження до 0 градусів, як у Дніпропетровській чи Полтавській областях, і це тривало дві-три години – тоді це мінімальні пошкодження. Але якщо зниження температури відбувалося шість години поспіль, як на Рівненщині, коли температура була -5 градусів, то загинуло практично усе те, що вже утворювало зав’язь. Тож все залежить від морозостійкості культури, від інтенсивності морозу. На жаль, абрикос, у зв’язку з глобальним потеплінням, стає у нас екзотичною культурою.

Якщо говорити не про дерева, а кущі винограду, які якраз цвітуть, вони постраждають?

Так. Виноград сформував бруньки, на півдні країни у винограду вже квітки з’явилися, то він може загинути при температурі від 0 до -1 градуса за Цельсієм. Зокрема, на Одещині вже було -2 градуси. Справа в тому, що це – інерційні процеси. Для того, щоб оцінити розмір лиха, потрібно, аби пройшов певний час. На жаль, шкідлива дія може проявитися не на третій день від заморозку, а на сьомий або десятий. І навіть якщо говорити не про плодові культури, а про сільськогосподарські… Якщо у ранніх ярих культур вже з’явилися сходи, то через морози відбувається сповільнення процесів росту. Для деяких культур – це відставання у розвитку. І це негативний вплив на урожайність.

Якщо подивитися прогноз погоди, то заморозки, особливо в областях на Заході України впродовж найближчого тижня будуть суттєвими: до -5 градусів…

Саме так. Це дуже негативно позначиться на сільськогосподарських культурах. Наприклад, для озимої пшениці таке зниження температури у тій фазі розвитку, в якій пшениця перебуває, не є загрозливим. Десь листя підмерзне, але потім відросте. Головне, аби ще колос не сформувався.

Якщо, не дай боже, була б посіяна кукурудза, і вона б утворила сходи, то вона б загинула. Різні культури мають різну морозостійкість. Різні частини культур також пошкоджуються і гинуть при різних рівнях заморозків. Взагалі, кукурудзу слід сіяти у другій половині квітня. Кожен район, кожна територія має свій період заморозків. Потрібно подивитися на матеріали спостережень нашої метеорологічної мережі, коли відбувається останній заморозок навесні, і звідси порахувати 10-14 днів для того, щоби та культура, яку ти посіяв, утворила сходи. Вже слід орієнтуватися на такі дати. Не потрібно дуже ранніх посівів. З практики можу сказати, що коли дуже тепла зима, а в нас вона такою була, то обов’язково у квітні і, не дай боже, ще у травні спостерігаються заморозки.

«Неврожай абрикосів – класичний приклад наслідків зміни клімату»

То які головні поради фермерам дасте? Коли і що треба пересаджувати?

Як тільки потепліє, усе це яскраво проявиться. Якщо ми говоримо про сільськогосподарські культури, то катастрофи не буде. Це будуть пошкодження, невеликий недобір запланованого урожаю. Катастрофа з абрикосами? Те, що з року в рік ми не маємо урожаю абрикосів, – це класичний приклад впливу зміни клімату. У нас був один із найтепліших січнів за весь час спостережень. А абрикосі, персику, яблуні потрібна певна сума температур, після якої починається цвітіння (сума температур — це сукупність середньодобових температур повітря (вище певного порогу), накопичена за певний період часу  – «Главком»). Абрикоси найраніше зацвітають і цю суму температур вони собі ще у січні підхоплюють. Для абрикоси сума температур становить 88 градусів. У січні вони накопичили 70 градусів, лютий був холодним, вони призупинили розвиток. А як тільки сонце блиснуло у березні, вони собі додали в сумі температур і почали рано цвісти. Хоча для них зазвичай час цвітіння – середина квітня. 

Ви говорили, що врятувати урожаї можуть певні засоби для зменшення негативного впливу від морозів. Що це за засоби?

Фермери про них прекрасно знають. Це усілякі антистреси. Насамперед це фізичні методи. Кращих і дешевших, ніж вони, ще ніхто не придумав. Рекомендують агроволокно, обкурювання, якщо мова про сади, а також дощування. Наскільки можливе використання таких методів, якщо йдеться про велике господарство, не знаю.

З одного боку, фермери, звичайно, знають: якщо посадити дуже рано, то є небезпека пошкодження і втрат. З іншого боку, важливо не зайти в період з дефіцитом вологи, якщо посадити занадто пізно. Чи змінюють аграрії підходи з часом?

Для України в принципі характерні ранні посіви. Цілком зрозуміло, що ранніми посівами люди хочуть захопити ту вологу, яка є на полях, аби утворилися сходи. А цього року з вологою не дуже склалося. Бо південні і центральні області не отримали 50% опадів від норми. Через це завжди є загроза виникнення ранньої весняної засухи. Наші синоптики дуже гарно спрацювали в плані точності прогнозів, буквально по годинах прогнозували і попередили про значні зміни в погоді.

«Найбільш вразливими до заморозків є овочеві культури, квасоля, баштанні»

Ви говорили, що краще приморозки у квітні, ніж у травні...

Найбільш вразливими до заморозків є овочеві культури, квасоля, баштанні культури. У травні вони у більшості випадків уже утворюють репродуктивні органи, тобто плоди, зерно. А вони пошкоджуються вже не при -3 градусів, а при 0 градусів.

Український клімат з кожним роком все більше нагадує середземноморський. Для сільського господарства в цьому більше плюсів, чи мінусів?

Складно говорити – краще чи гірше. Це просто інша культура землеробства, інший набір культур, інші технології. Я в перспективі найближчого десятиліття не бачу це як трагедію. Просто потрібно пристосовуватися до тих змін, які відбуваються.

Солодкий виноград у Києві вже є реальністю, гранати на півдні України вже вирощують. З такою тенденцією можуть і банани скоро бути. Погоджуєтеся?

Щодо винограду і гранатів – так. А от для того, щоби вирощувати банани, потрібно, аби середня річна температура повітря в Україні була +18 градусів. А у нас зараз норма – це +9 градусів. Можливо, хіба за 200 чи 300 років таке буде можливо.

Якщо раніше найсоковитіші кавуни були тільки на Херсонщині, то невдовзі такі самі будуть виростати на Кіровоградщині? 

Кавуни – прекрасний приклад. Вони залежать від накопичення тепла. А у нас кількість тепла, якщо порівняти із 1990 роком, виросла у півтора раза.

Тобто в перспективі років за п’ять це можливо?

Абсолютно – Кіровоградщина, Миколаївщина. Трішки у цьому плані (тепла) відстає захід України. Раніше у західних областях кукурудза не визрівала тому, що їй не вистачало тепла. Там сіяли тільки ранні сорти, маловрожайні. Інколи до вересня кукурудза так і не визрівала. Зараз урожаї прекрасні. Найбільші урожаї кукурудзи – у західних областях, бо там більше вологи і достатньо тепла. З теплом у нас в країні проблем немає. Все впирається у вологу.

Михайло Глуховський, «Главком»