Будь мужиком: як РФ вербує китайських найманців у соцмережах

Росія активно просуває свою пропаганду в китайських соцмережах, вербуючи громадян Китаю для війни проти України.

Відповідні відеоролики з російською пропагандою переглянуло і проаналізувало видання The Guardian.

Росія вербує громадян Китаю на війну проти України

У вівторок президент України Володимир Зеленський оголосив про взяття в полон двох громадян Китаю у східній частині Донецької області та звинуватив Москву у спробі “прямого або непрямого” залучення Китаю в конфлікт.

Днем пізніше він заявив, що ці люди були серед щонайменше 155 інших китайців, які служать у російських збройних силах. Потім, у четвер, він знову звинуватив Росію в проведенні “системної роботи” в Китаї з вербування бійців.

Китай заявляє, що є нейтральною стороною в конфлікті, хоча його лідер Сі Цзіньпін і президент Росії Володимир Путін є публічними союзниками, і між їхніми двома країнами існує партнерство “без обмежень”.

Зеленський зажадав від Пекіна відповідей, звинувативши його в тому, що він закриває очі на те, що Росія вербує його громадян. Відомо, що під час конфлікту Росія використовувала або намагалася вербувати іноземних найманців і солдатів – зокрема з Північної Кореї, Сирії та Лівії.

Ролики з вербуванням китайців на службу в армії РФ

Зеленський заявив, що Росія вербує китайських бійців через рекламу на китайських соціальних медіаплатформах, таких як Douyin, китайська версія TikTok, і що Пекін знає про це.

Як пише Guardian, на одних роликах пропагандисти з РФ розповідають, як стати “крутим” чоловіком. В інших роликах поїздка в Росію більше схожа на рекламу робочої відпустки. Інші являють собою скріншоти, зроблені звичайними громадянами, які збираються покинути Китай. Однак усі подібні матеріали об’єднує одне: в них намагаються “продати” китайцям переваги служби в армії Росії.

У китайських соціальних мережах можна легко знайти безліч подібних роликів про вербування. Усі вони підкреслюють пропоновану зарплату: від 60 тис. до 200 тис. юанів (від $820 до $2870) як бонус під час прийняття на роботу і щомісячну зарплату в розмірі близько 18 000 юанів ($2460).

Одне з відео, яке набрало сотні тисяч переглядів на різних платформах, схоже на російське оголошення про найм із накладеними китайськими субтитрами. У ньому показані чоловіки, які залишили роботу, щоб битися, і глядачів запитують: “Чи хочете ви показати свою силу тут? Це той шлях, до якого ви прагнете? Ти ж мужик. Будь ним!”.

Ще одне популярне відео належить людині, яка стверджує, що її вже завербували.

– Через триваючий конфлікт між Росією та Україною я вирушаю туди після нового року, – заявив він у грудні, демонструючи скріншоти з інформацією про те, як зареєструватися.

В іншому ролику російська користувачка звертається до своїх понад 300 тис. передплатників мандаринською мовою, рекламуючи фінансові переваги служби в російській армії: бонуси під час вступу до війська, щомісячні виплати від російського уряду та армії, а також житлові пільги, медичне обслуговування та догляд за дітьми.

– Навчання у досвідчених тренерів, оснащення найкращим професійним обладнанням. У Москві записатися можуть усі охочі віком до 60 років, незалежно від того, чи проходили вони військову службу за кордоном. Іноземні та російські громадяни можуть записатися добровільно, – каже вона.

Реакція на ролики в мережі різна, особливо на повідомлення китайців про те, що вони записуються. Деякі запитували, як вони можуть узяти участь, і чи не є перешкодою незнання російської мови.

– Чи є команда в Шаньсі? Запишіть мене. У мене вже готовий паспорт, і я можу виїхати в будь-який момент, – написав один із користувачів.

Багато хто зазначив, що пропонована зарплата вища, ніж та, яку вони отримували в Китаї. Часто зустрічаються коментарі про те, що люди підписуються, щоб стати “гарматним м’ясом”.

Китайці на службі армії Росії

Три тижні тому китайська журналістка і письменниця Чай Цзін взяла інтерв’ю у громадянина Китаю, який приєднався до російських військ у листопаді 2023 року, прилетівши до Росії за туристичною візою.

Солдат розповів їй, що перебував у Бахмуті у складі штурмової групи недалеко від лінії фронту. За його словами, “гроші зіграли певну роль” у його рішенні вступити в армію, але в основному ним рухало те, що він ніколи не стикався з війною, незважаючи на приналежність до збройних сил Китаю.

На його думку, він міг би приєднатися до будь-якої зі сторін, але на російській стороні було більше китайських бійців, можливо, тому, що візи було легше отримати, а також тому, що вони вважали, що Росія допомагає Китаю. Але він хотів показати людям вдома, якою “жорстокою” була реальність.

– Я зрозумів, що одного разу можу померти тут, тому вирішив поділитися реальним досвідом, адже китайський народ давно не переживав війни, – сказав він, додавши, що сподівається, що Китай відіграватиме стабільну роль і “утримається від розв’язування або вступу у війну”.

Минулого тижня Чай взяла інтерв’ю у китайських солдатів, які виступають на боці України, і сказала, що їх набагато менше, ніж у Росії. Україна заперечує, що наймає найманців, але дозволяє іноземним добровольцям вступати до лав своїх збройних сил.

Китай заперечує причетність до підтримки РФ у війні проти України

Коментарі китайських чиновників у середу дали змогу припустити, що люди вступають до лав збройних сил за власною ініціативою, хоча офіційні особи в Пекіні заявили, що ідея про те, що значна кількість людей бере участь у війні, “абсолютно необґрунтована”.

– Дозвольте мені наголосити, що уряд Китаю завжди просить китайських громадян триматися подалі від районів збройних конфліктів, уникати участі у збройних конфліктах у будь-якій формі і, зокрема, уникати участі у військових операціях будь-якої сторони, – заявив представник міністерства закордонних справ Лінь Цзянь на регулярному брифінгу для преси в Пекіні.

У четвер, відповідаючи на запитання про заяви Зеленського про китайських бійців, Лінь закликав “відповідні сторони” утриматися від “безвідповідальних висловлювань”.

Але той факт, що повідомлення про вербування потрапили в мережу і залишаються там до кількох місяців, незважаючи на те, що ними поділилися сотні тисяч разів, свідчить про те, що влада в кращому разі не робила цілеспрямованих зусиль для боротьби з ними, зазначає Guardian.

Як пише видання, китайські соціальні мережі суворо відслідковуються і контролюються, в них швидко і ефективно здійснюється цензура на чутливі або критичні терміни і теми.