Імперія завдає удару у відповідь

«80-річний період, коли США несли прапор глобального економічного лідерства, створювали союзи, засновані на довірі та взаємній повазі, і відстоювали вільний і відкритий обмін товарами і послугами, добіг кінця.

І хоча це трагедія, це також і нова реальність».

Прем'єр-міністр Канади М. Карні

У своїх попередніх роботах автори вказували на те, що Сполучене Королівство повертається на арену глобальної геополітики, прагнучи зміцнити свої міжнародні позиції та зайняти більш вагому і якісну роль у формуванні нового світового порядку.

В умовах же, коли престол глобального лідерства виявився вакантним, Великобританія вживає активних заходів щодо його перехоплення.

***

Ні в кого не викликає сумніву той факт, що світ прийшов у рух -- старий світоустрій зруйнувався і народжується новий. При цьому існує два варіанти розвитку подій.

Перший передбачав збереження глобального лідерства США. Це був беззаперечний (до недавнього часу) сценарій, який ми детально розбирали в попередніх роботах.

Попередня президентська адміністрація за допомогою стратегії «Дипломатичної змінної геометрії» переосмислювали глобальне лідерство Штатів, створюючи ефективні альянси, відроджуючи НАТО (яке разом з форматом «Рамштайн» мало стати основою для нової мережецентричної системи глобальної безпеки) і перерозподіляючи витрати та відповідальність між своїми партнерами.

До приходу до влади Дональда Трампа ймовірність цього сценарію прагнула до 100%, з чим погоджувався практично весь світ.

Але теоретично існував і інший сценарій -- з втратою Сполученими Штатами глобального лідерства. Його ймовірність прагнула до нуля, але перші два місяці правління Дональда Трампа зробили цей варіант розвитку подій основним.

Необхідно нагадати, з чого складається глобальне лідерство США:

- концептуальне лідерство -- США як лідер вільного світу і захисник демократії по всьому світу;

- економічна перевага (і привабливий внутрішній ринок, привідкриваючи який для інших країн США вибивали собі в першу чергу політичні преференції);

- долар як світова резервна валюта і головна роль у міжнародних валютно-фінансових інститутах;

- лідерство у сфері глобальної безпеки, ВПК, армія і спецслужби;

- освіта, наука і фундаментальні дослідження;

- культура, в основному масова (кіно, телебачення, шоубіз і спорт).

По всіх зазначених видах лідерства Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп уже завдає нищівних ударів.

Спроба організувати переговорний процес і мирне врегулювання війни в Україні в основному за рахунок самої України та її інтересів завдає шкоди концептуальному лідерству Сполучених Штатів.

Замість того щоб зупинити війну в Україні з позиції сили, і зафіксувати її стратегічну поразку Росії, Трамп обрав роль «друга Путіна», відмовився від кримінального переслідування військових злочинців і самого Путіна в тому числі в Міжнародному кримінальному суді, наклавши санкції на цей самий суд, а за деякими повідомленнями розпорядився видалити файли щодо викрадення 30 000 дітей з території України.

Крім того, Дональд Трамп замість того, щоб стати гарантом цих переговорів, а «човником» відправити, наприклад, Моді або Ердогана, сам став «човником», вивільнивши позицію гаранта майбутніх домовленостей.

Заяви про насильницьке приєднання Канади і Гренландії також ставлять під питання концептуальне лідерство США як гаранта миру, заснованого на правилах.

Фактичний шантаж Європи відмовою Сполучених Штатів захищати партнерів по НАТО у випадку агресії Росії, обмеження використання її озброєнь, а також інформація про те, що нібито деякі види високотехнологічних озброєнь можуть дистанційно бути відключені в разі непокори, призвели до втрати лідерства і в сфері ВПК.

Наприклад, Португалія вже відмовляється від купівлі американських F-35.

Збройний конфлікт з хуситами, в ході яких США змушені застосовувати дороговартісні озброєння (наприклад, стратегічні бомбардувальники B-2A Spirit) проти дикунів без особливих військових результатів, призводять до того, що і військове лідерство США вже оспорюється.

Крім того, чистки в армії, а найголовніше в американських спецслужбах (ЦРУ, ФБР, Кіберкомандуванні, Агентстві національної безпеки) призводить до того, що і в цій сфері Сполучені Штати безнадійно втрачають колишні позиції.

Повідомлялося також, що США нібито можуть вийти з розвідувального альянсу «П'ять очей».

Боротьба за «ефективне витрачання коштів» вже призвела до того, що ліквідовано агентство США з міжнародного розвитку (USAID), яке було ретранслятором американського лідерства у всьому світі. Також було припинено фінансування Радіо Свобода і Голосу Америки. І хоча суд призупинив указ Трампа про припинення фінансування, можна лише констатувати, що протидія Трампу відбувається дуже інертно.

Також Дональд Трамп завдав нищівного удару по глобальному економічному порядку.

Кір Стармер, прем'єр-міністр Великобританії так охарактеризував те, що відбувається: «Світ змінився, епоха глобалізації завершена, і ми вступаємо в нову еру».

І якщо адміністрація Байдена робила це дуже м'яко під маркою забезпечення безпеки ланцюжків поставок, особливо в рамках конкуренції і можливого протистояння з Китаєм, то Дональд Трамп зробив це одним махом, незважаючи на можливі ризики зниження ролі долара як резервної валюти і можливої економічної кризи в самих Сполучених Штатах.

Високі мита однозначно вдарять не тільки по країнах, щодо яких вони були застосовані, але також і самих Штатах -- аналітики пророкують рецесію економіки США і стагфляцію вже в цьому році.

Виникає закономірне питання -- чи усвідомлює Дональд Трамп, що він творить?

Юридичний підхід передбачає відповіді на ряд уточнюючих питань:

- чи усвідомлює він ризикований характер своїх дій?

- чи передбачає він неминучість настання негативних наслідків?

- чи бажає він настання цих наслідків або байдуже до них ставиться?

У випадку Дональда Трампа, необхідно задати ще одне питання -- чи вважає він вже наслідки, що настали, негативними? Іншими словами, чи вважає він, наприклад, падіння фондового ринку на 11 трлн. дол. негативним наслідком. Оскільки нещодавно Трамп у своїй соцмережі заявив, що країна переживає «економічну революцію», яка буде непростою, але призведе до історичного результату.

Для остаточного розуміння необхідно уточнити: чи є результати його діяльності наслідком грубих прорахунків, або так і було задумано?

А в справах Дональда Трампа вже простежується певна закономірність: під кожну свою дію він підкладає конструктивну надихаючу ідею, реалізація якої Трампом призводить до прямо протилежного результату.

Набір цих ідей зовні має обриси певного плану: скорочення дефіциту бюджету, подолання дисбалансів у зовнішній торгівлі, боротьба з глибинною державою і ліволіберальними елітами.

Наприклад, розвал державного апарату і спецслужб відбувається під маркою скорочення витрат. Під цим же благовидним приводом були ліквідовані «ретранслятори» глобального лідерства: Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Радіо Свобода, Голос Америки.

Деградація лідерства у військовій сфері відбувається під маркою боротьби за скорочення витрат і небажання платити за чужу безпеку.

Під виглядом боротьби за скорочення дисбалансу в міжнародній торгівлі і реіндустріалізацію Америки були введені абсолютно зовсім дикі мита, причому розрахунок цих мит проводився абсолютно кустарними методами.

Трамп як новий лідер «правого повороту» мав позбутися ліберальних обмежувачів і зберегти лідерство США в період краху світового порядку. Причому в період особливо економічних потрясінь (навіть рукотворних) важливо було зберегти концептуальну владу.

Але Дональд Трамп якраз почав з руйнування її основ!

Історія вже знає одного лідера, який під такими ж благовидними приводами підкладав абсолютно інші дії, сума яких призвела до розвалу країни. Це останній генеральний секретар СРСР Михайло Горбачов.

Але якщо Горбачов як досвідчений апаратник діяв абсолютно свідомо, то Дональд Трамп, схоже не усвідомлює масштаб наслідків своїх дій, які визначаються його глибокими упередженнями, застарілими стереотипами і ілюзіями, що йому всі винні, що Америку всі грабують і обдирають, а попередні адміністрації нібито бездумно витрачали нажиті виборцями Трампа непосильною працею долари.

При цьому абсолютно ігнорується той факт, що всі ці дійсно казкові витрати конвертуються в глобальне лідерство, а воно в свою чергу в ще більші надприбутки.

Лідерство «за Трампом» нібито має полягати в тому, що Америка повинна бути «сяючим градом на пагорбі» і бажано огородженим високим парканом.

Примітно, що дії Адміністрації Трампа кардинально відрізняються від дій його ж адміністрації, але в першу каденцію. Справа в тому, що в його перші приходи в Білий дім в команді було достатньо професіоналів, які не давали робити таких різких рухів. З цим пов'язано і те, що багато хто з них звільнився в ході каденції Трампа.

Нова ж адміністрація складається суцільно з лояльних і відданих Дональду Трампу людей. Але крім відданості їх об'єднує ще одна якість -- тотальний непрофесіоналізм.

Однак, незалежно від суб'єктивного ставлення президента США і команди до своїх дій і їх результатів, Дональду Трампу дійсно судилося виконати історичну місію -- зруйнувати поточний світоустрій остаточно, щоб на його базі виник новий.

Механізм дуже простий -- вийняти з нього США як становий хребет.

Справа в тому, що лідерство США було формалізовано в статутних документах міжнародних інститутів, створених після 1945 року за результатами Другої світової війни і які уособлювали новий світоустрій.

У всі міжнародні організації, створені після 1945 року, будь то ВООЗ, СОТ або ООН, «вшиті» Сполучені Штати. США є несучою конструкцією поточного світоустрою.

Команда Байдена, безумовно бажаючи «полагодити» поточний світоустрій, все одно діяла в рамках старої парадигми, в якій вони все одно бачили Америку на вершині світу, хоч і з перерозподіленим лідерством.

Демонтаж інститутів однозначно призведе до завершення поточного світоустрою, питання тільки в тому, скільки це займе часу. У свою чергу, якщо вийняти тільки один елемент у вигляді Сполучених Штатів Америки, то світоустрій зруйнується миттєво.

І схоже, що саме це і відбувається. З цієї точки зору -- руйнування поточного світоустрою -- Дональд Трамп за два місяці зробив більше, ніж Путін за 15 років.

Qui prodest? Кому вигідно?

Найбільш активні кроки з перехоплення лідерства у США зробила Великобританія.

Британія замінила США в Контактній групі з оборони України «Рамштайн» -- найбільш перспективному форматі, на базі якого повинна була будуватися нова мережецентрична система глобальної безпеки.

На початку березня прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер організував у Лондоні саміт з питань оборони і безпеки Європи. Крім іншого, на саміті Стармером було запропоновано створити «коаліцію згодних», що є відсиланням до часів вторгнення США в Ірак, коли Британія, не будучи пов'язаною формальними зобов'язаннями, добровільно виступила по суті молодшим партнером.

Також Сполучене Королівство підписало з Україною Угоду про столітнє партнерство, в якій є ключові пункти:

- співробітництво між оборонно-промисловими базами, посилення системи оборонних закупівель України і передача технологій для спільного виробництва оборонної продукції;

- партнерство у сфері морської безпеки, зокрема, з метою зміцнення безпеки в Балтійському, Чорному і Азовському морях;

- вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності держав, які вчиняють грубі порушення міжнародного права.

На практиці це означатиме посилення політичного впливу на країни Балто-Чорноморської дуги.

На тлі відмови США від зобов'язань щодо захисту Європи від можливої російської агресії Принц Вільям взяв участь у військових навчаннях армії Великобританії в Естонії.

Крім того, на відміну від США, Британія залишається відданою міжнародному праву, територіальній цілісності та дотриманню основоположних прав людини.

Великобританія може очолити євроатлантичний економічний макрокластер і забезпечити взаємодію з Китаєм за допомогою логістики через Центральну Азію і Туреччину як хаб, з якими у Британії дуже хороші відносини.

Великобританія якраз вибудовує відносини з країнами Центральної Азії, організовуючи і забезпечуючи безпеку торгового коридору з Китаю в ЄС, який вже почав інституалізовуватися -- на початку квітня була підписана спільна декларація за підсумками першого саміту Євросоюзу і країн Центральної Азії.

В результаті фінансової нестабільності, викликаної тарифною політикою адміністрації Трампа, керуючі активами з Сполученого Королівства кажуть, що американські клієнти переводять гроші у Великобританію.

У цьому зв'язку Великобританія може виступати в якості тихої гавані, в яку спрямуються капітали пережидати світовий фінансовий шторм.

Але головний актив -- Співдружність націй, до якої входить 56 країн-членів, загальною площею 31,5 млн кв. км (20% суші) і з населенням близько 2,5 млрд людей (30% населення планети).

За даними британської преси, король Карл III може озвучити пропозицію зробити США асоційованим членом Співдружності націй під час візиту Трампа у Великобританію.

Сам Дональд Трамп у відповідь на ці повідомлення заявив, що любить короля Карла і що ця пропозиція звучить непогано.

Що ж, цілком благородна мета -- Make America Great Britain Again...

Автори:

Володимир Шевченко, політолог, доктор філософських наук

[Андрій Саварець]{.underline}, аналітик, юрист, автор telegram каналу «[Особлива думка]{.underline}»