Позичаємо самі собі під відсотки: як та скільки НБУ заробляє на облігаціях під час війни

З початку повномасштабного вторгнення Міністерство фінансів України заплатило Нацбанку відсотків (купонний дохід) за своїми облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) на загальну суму 257,2 млрд грн. При цьому більша частина виплат — 144,2 млрд грн — припала на військові облігації.

Про це йдеться в ексклюзивній відповіді для видання "Телеграф" від Національного банку за підписом директора департаменту комунікацій НБУ Юлії Євтушенко (повний текст публікується нижче).

Згідно з цими даними, найбільше НБУ отримав по ОВДП у 2023 році, а загалом динаміка наступна:

• 2022 рік (з 24 лютого) — 46,4 млрд грн (жодних виплат по військових держоблігаціях);
• 2023 рік — 120,8 млрд грн, з яких по військових — 81,2 млрд грн;
• 2024 рік — 86,6 млрд грн, з яких по військових — 60,9 млрд грн;
• 2025 рік (з 1 січня по 26 березня включно) — 3,4 млрд грн, з яких по військових — 2,2 млрд грн.

Як видно, саме на військових держоблігаціях, які були випущені урядом після введення в Україні воєнного стану, НБУ заробляє найбільші відсотки.

Нагадаємо, що після початку повномасштабного вторгнення Нацбанк викупив в Мінфіну великий пакет військових ОВДП на загальну суму 400 млрд грн, який уряд вимушено розміщав для підтримання обороноздатності України в скрутні часи. В НБУ одразу визнали, що припустились таким чином емісії гривні (те, що прийнято також називати "друкарським верстатом". — Ред.), та пообіцяли суспільству та Міжнародному валютному фонду більше не вдаватися до таких кроків без гострої потреби, оскільки це призводить до зростання інфляції та девальвації гривні.

Папери цього випуску (на 400 млрд грн) мають термін обігу в 30 років, та за голови НБУ Кирила Шевченка (наразі перебуває у розшуку) регулятор домігся, щоб уряд платив за військовими облігаціями не фіксовану відсоткову ставку (середня 11,6-13% на той момент), як за іншими ОВДП, а плаваючу — вона обраховується, виходячи із середнього значення облікової ставки НБУ за річний період. Що й допомогло Нацбанку отримати солідний заробіток. Розмір облікової ставки в 2022 році був піднятий з 10% до 25% річних, а її зменшення почалося лише в липні 2023-го (до 22%). За підсумком 2024 року вона просіла до 15%, 2023-го — 13,5%, а на поточний момент зросла до 15,5% річних.

Плаваюча ставка для Нацбанку чітко виписана в постанові Кабміну №156 від 25 лютого 2022 року, яка не переглядалася за головування НБУ Андрієм Пишним й лишається чинною.

"За вже придбаними ОВДП в портфелі Національного банку (придбаними як протягом воєнного стану, так і до введення воєнного стану) умови випуску не змінювалися, і такі зміни наразі не очікуються", — підтвердила у відповіді для "Телеграфу" Юлія Євтушенко.

По суті, держава позичає гроші сама собі та потім ще платить за це немалі відсотки, як видно вище. Гроші йдуть від уряду з державного бюджету до Національного банку. Та НБУ за підсумком року та після відрахувань на власне утримання, на виплати банкам по депозитних сертифікатах, про що вже писав "Телеграф", та на інше, перераховує частину свого прибутку (не увесь!) до держбюджету.

Якщо подивитися на звіт Мінфіну щодо виконання держбюджету, приміром, за 2023 рік (зведений з дефіцитом 1,3 трлн грн), коли уряд найбільше заплатив НБУ по ОВДП (120,8 млрд грн), то ми побачимо, що Національний банк став великим набувачем виплат відсотків — на нього припало 48,8% усіх виплат по держборгу — 120,8 млрд грн із 247,6 млрд грн, що витратили на обслуговування держборгу. В тому числі внаслідок цього загальні боргові виплати уряду підскочили одразу на 156,9%.

Річні платежі за держборгом перевищили витрати на економічну діяльність, охорону здоров’я, житлово-комунальне господарство тощо. Водночас від Нацбанку чи Кабміну не лунало публічних заяв щодо заморозки (принаймні на час дії воєнного стану) або реструктуризації виплат за ОВДП.

За офіційною статистикою НБУ, на 8 квітня 2025 року загальний обсяг ОВДП, що вони перебувають в обігу, становить 1,8 трлн грн. Найбільший пакет цих паперів мають банки, за ними йде Нацбанк:

• Банки — на 841,2 млрд грн (46,2% загального обсягу);
• Національний банк — на 676,6 млрд грн (37,2%);
• Юридичні особи — 194,1 млрд грн (10,7%);
• Фізичні особи — на 88,1 млрд грн (4,8%);
• Нерезиденти (іноземці) — на 19,9 млрд грн (1,08%);
• Територіальні громади — 424,15 млн грн (0,02%).

Поточний очільник НБУ Пишний регулярно наголошує, що регулятор буде утримуватися від емісії гривні та має можливість це робити за умови надання стабільної міжнародної допомоги Україні в обумовлених обсягах. Тож і передумов для збільшення нацбанківського портфеля ОВДП у такому випадку немає.