Собаки у Чорнобильській зоні генетично відрізняються від звичайних: деталі шокують

Популяція собак у Чорнобильській зоні відчуження, яка вже майже 40 років забруднена внаслідок аварії на атомній електростанції, генетично відрізняється від псів у решті світу.

Ба більше, пси, які живуть безпосередньо на території ЧАЕС, розташованої у Прип’яті, відрізняються від тих, які живуть у Чорнобилі.

Точні причини відмінності тварин із зони відчуження ніколи не були встановлені, однак нові дослідження показали, що мутація, як вважалося, не є причиною раніше визначеної генетичної диференціації.

Про це пише Ifl Science з посиланням на дослідження PLOS One.

Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року призвела до найбільшого у світі викиду радіоактивних нуклідів і значного підвищення рівня інших токсичних забруднень, зокрема свинцю, миш’яку та азбесту.

Через це сотні тисяч людей, які проживали в околицях, були змушені евакуюватися та покинути свої домівки.

У результаті багато собак залишилися самі на опроміненій землі.

Їм попри всі труднощі, вдалося створити міцну популяцію, яка існує й сьогодні.

За останніми оцінками, близько 800 напівздичавілих собак зараз живуть навколо Чорнобиля, в тому числі у деяких найбільш забруднених районах.

За роки, що минули після катастрофи, «чорнобильські собаки» швидко «еволюціонували», ставши генетично відмінними від інших собак у світі, як показали останні дослідження.

Їхній ДНК-профіль настільки змінився, що відмінності таких собак можна побачити, просто подивившись на них.

Це на думку дослідників, є відображенням забруднення навколишнього середовища, в умовах якого ці тварини проживали роками.

Чому так відбувається? Раніше вважалося, що причиною такої генетичної диференціації «чорнобильських собак» є підвищений рівень мутацій.

Але згідно з новим дослідженням — це не основна причина.

Дослідники оцінили посилення мутації та накопичені зміни у двох усталених популяціях собак із зони відчуження, одна з яких живе на території ЧАЕС, а інша — в місті Чорнобиль.

І дослідники не знайшли доказів того, що вони є рушійною силою до генетичних змін.

Дослідження підтверджує попередні висновки про те, що собаки, які вільно розводяться на атомній станції, генетично відрізняються від собак, які знаходяться всього за 16 кілометрів звідти — у Чорнобилі.

І тим більше такі пси відрізняються від популяції собак за межами АЕС.

Однак дослідники не знайшли доказів збільшення частоти мутацій ДНК або збільшення накопичення мутацій між рослинною та міською популяціями.

«У цьому дослідженні ми не знаходимо доказів збільшення частоти мутацій у популяції собак, які живуть на атомній електростанції, через хромосомні аберації, збільшення різноманітності мікросателітів або збільшення алелів, отриманих нещодавно.

Таким чином, мутація не є причиною раніше визначеної генетичної диференціації між цими двома географічно близькими популяціями собак, що вільно розводяться», — підсумовують дослідники.

Тому справжня причина цього генетичного розмаїття залишається невідомою.

Хоча команда дослідників знайшла деякі докази того, що спрямований відбір може відігравати певну роль.

Щоб підтвердити це, знадобиться додаткове розслідування.

Тим часом собаки в Чорнобилі представляють унікальну можливість вивчити генетичний вплив радіації та можуть допомогти в дослідженнях інших видів, включаючи наш власний.

«[Вони] можуть служити ефективними вартовими для впливу на здоров’я людини, спричиненого токсичним впливом навколишнього середовища… Таким чином, чорнобильські собаки є унікальним і цінним ресурсом як моделі для вивчення мутацій людини», — додали дослідники.

Вчені не змогли знайти у нематод, зібраних тут, ознаки пошкодження геному, які очікувалися за життя в такому небезпечному місці.