Путіна не судитимуть заочно за злочин агресії поки він на посаді – Euronews

Спеціальний трибунал із розслідування злочину агресії проти України, який планують створити західні країни, не проводитиме заочний суд над Володимиром Путіним доти, доки він залишається президентом РФ.

Про це пише Euronews з посиланням на джерела.

За яких умов можливий заочний суд над Путіним

Те саме рішення ухвалене стосовно прем’єр-міністра Росії Михайла Мішустіна та міністра закордонних справ Сергія Лаврова.

Їх можуть притягнути до відповідальності лише за умови фізичної присутності у залі суду – що малоймовірно, з огляду на те, що Росія не визнає вторгнення в Україну злочином і категорично відмовляється співпрацювати з Заходом.

Альтернативний варіант – заочний суд після того, як Путін залишить посаду.

Ці умови викладені в проєкті угоди, що має стати юридичною основою для створення спеціального трибуналу в межах Ради Європи – правозахисної організації зі штаб-квартирою у Страсбурзі. Хоча вона не є частиною ЄС, сам Євросоюз активно залучений до процесу.

Технічна робота завершилась наприкінці березня під час зустрічі так званої “Ключової групи” в Страсбурзі. В результаті були підготовлені три окремі документи: двостороння угода між Україною та Радою Європи, статут спеціального трибуналу та угода про управління трибуналом.

Угоду про створення спецтрибуналу підпишуть у Києві

Підписання очікується 9 травня в Києві, у День Європи, однак точна дата залежить від політичного погодження.

Це політичне рішення і результат компромісу, – зазначив чиновник ЄС. Вже погоджене положення фактично не підлягає змінам до моменту презентації.

Після підписання угоди Україною, текст винесуть на голосування в Парламентській асамблеї Ради Європи, яка об’єднує представників 46 країн-членів. Росію виключили з організації незабаром після початку повномасштабного вторгнення.

Для ратифікації угоди потрібна підтримка двох третин делегатів і, за словами джерел, вона практично гарантована. Країни, що займають проросійські позиції, як-от Угорщина чи Сербія, можуть утриматися або проголосувати проти, але права вето у них немає.

Очікується, що до ініціативи приєднаються також демократичні держави поза Європою – зокрема, Канада, Австралія, Нова Зеландія та Японія.

США, які після повернення Дональда Трампа до влади налагоджують відносини з Росією, участі не братимуть. Адміністрація Джо Байдена підтримувала ініціативу створення трибуналу, але новий президент змінив курс.

США не брали участі в березневому засіданні Ключової групи. Як політика Трампа щодо мирної угоди вплине на юридичні процеси – поки невідомо.

– Понад 38 держав висловили політичну підтримку створенню трибуналу, як і Європейський Союз, – повідомив речник Ради Європи.

Сам трибунал, за планом, буде розташований у Гаазі – місті, що має довгу історію в галузі міжнародного права та вже є місцем роботи Міжнародного суду ООН і Міжнародного кримінального суду (МКС).

МКС, зі свого боку, вже видав ордер на арешт Путіна та уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Бєлової за незаконне вивезення українських дітей до Росії.

Справедливість за злочин агресії РФ

Ідею створення спеціального трибуналу підтримує президент України Володимир Зеленський – як інструмент притягнення до відповідальності за повномасштабне вторгнення, розпочате понад три роки тому.

На відміну від воєнних злочинів, злочинів проти людяності чи геноциду, які стосуються виконавців (солдатів, найманців), злочин агресії – це “злочин керівництва”, спрямований проти тих, хто має реальну владу в державі-агресорі.

Агресія може охоплювати вторгнення, окупацію, анексію, блокаду портів або будь-який інший збройний напад однієї держави на іншу.

Згідно з МКС, агресія – це “планування, підготовка, ініціювання чи здійснення акту агресії особою, яка має реальну владу для контролю або керування політичними чи військовими діями держави”, що є явним порушенням Статуту ООН.

Саме тому Путін залишається основним кандидатом на лаву підсудних.

Хоча МКС має юрисдикцію щодо злочину агресії згідно з так званими Кампальськими поправками, це стосується лише країн-учасниць Римського статуту. Росія, як і США та Китай, його не підписували.

Тому західні союзники вирішили створити окремий трибунал, спеціально уповноважений розглядати справу про агресію проти України.

Без злочину агресії не було б і воєнних злочинів, – заявила Верховна представниця ЄС Кая Каллас у лютому. Тому дуже важливо забезпечити й відповідальність за агресію. Ніхто з російського керівництва не має бути недоторканним.

З початку обговорення питання заочного суду викликало суперечки. Через небажання Кремля видавати своїх високопосадовців прихильники заочного формату вважають його єдиним реальним шляхом до справедливості.

Критики ж побоюються, що такий процес виглядатиме як нелегітимне видовище.

– Я переконаний, що цей трибунал матиме не лише символічне значення. Це буде реальний юридичний і політичний інструмент, який впливатиме на майбутнє, – зазначив представник ЄС.

Імунітет, яким користуються глави держав, урядів і міністри закордонних справ, залишається серйозною юридичною перепоною для особистого переслідування.

Втім, як зазначив речник Ради Європи Даніель Холтген, “міжнародне право змінюється, і персональний імунітет – це не індульгенція від відповідальності”.

– Рада Європи вважає, що обраний формат дозволить забезпечити справедливість та боротьбу з безкарністю, – зазначив речник.

Востаннє злочин агресії розглядався в Нюрнберзькому процесі після Другої світової війни — тоді це було кваліфіковано як “злочин проти миру”.