Тарифною війною Трамп домігся лише одного

Чим далі, тим менше раціонального в ситуації з трампівськими «тарифами проти всього світу». Ці «додаткові мита» ухвалюються за наполяганням вигаданого «експерта» через знайденого із заголовків Amazon 75-річного автора. Вони практично повністю збігаються з продуктом недороблених ШІ (тобто, люди реально підозрюють, що Трамп запроваджує рекомендації котрого ChatGPT). Їх відкладається, бо «люди пискують і трохи бояться» (с) Трамп. Щодо них запроваджуються винятки «інстинктивними рішеннями» (с) Трамп.

Ніде про жодні обрахунки, плани, стратегії, конкретні задачі і віддалені цілі, про якісь запобіжники економічної, соціальної, політичної, дипломатичної кризи, про інструменти контролю, критерії оцінки...

Це виглядає на перформанс, а не глобальну державну політику все ще планетарного гегемона в зовнішньоекономічній сфері. Спочатку гонитва «додаткових мит»: 10%, 25%, для сусідів, для партнерів, для непокірних...

Тоді масована хвиля «додаткових мит – як дзеркальних». Тоді раптом 90-денна пауза на «додаткові мита» зі збереженням 10% базових «додаткових мит» – бо, як делікатно висловився Трамп, понад 70 країн «цілують його дупу» заради перегляду митних тарифів. Міністр Бессент публічно визнав, що не може пояснити причину 90-денної паузи.

Окремо додали плутанини суперечливі повідомлення Мінфіну і Білого дому, які мита лишаються/ ставляться на паузу для Канади й Мексики: спочатку запровадження мит, тоді нібито скасування всіх запроваджених мит, «універсальних» і «дзеркальних». Тоді підтвердження, що Канаду й Мексику звільнено від 10% мит. А після – повідомлення, що 25% мита, запроваджені минулого місяця щодо багатьох груп товарів, лишаються. І це все практично у прямому ефірі.

Тобто, головна проблема – рішення Трампа і Білого дому загалом цілковито непередбачувані. Як сказав сам Трамп на питання «Ви заперечували можливість призупинення мит, а сьогодні запровадили 90-денну паузу.

Як тепер люди можуть вам вірити?»: «У вас має бути гнучкість. Я міг би сказати – ось стіна, і я збираюся пройти крізь цю стіну, я збираюся пройти крізь неї, незважаючи ні на що. Але ви не зможете пройти крізь стіну. Іноді вам потрібно мати можливість пройти під стіною, навколо стіни або через стіну».

Цей феномен Даян Свонк, головний економіст великої консалтингової та аудиторської компанії KPMG та одна з багатьох бізнес-економістів, які витратили багато годин на розрахунки впливу мит на бізнес та економіку, прокоментувала доволі песимістично: «Це божевілля. Збитки завдано. Невизначеність – це сама по собі форма податку на економіку».

У підсумку, головним наслідком взаємовиключних економічних рішень США цього тижня є удар по довірі до державної політики, від якої чекають визначеності. Якщо мита вводяться, потім того ж дня відкладаються з перспективою чи то відновлення, чи повного скасування, чи як приймати стратегічні рішення про розвиток своїх підприємств чи навіть перенесення виробництва до США, якого вимагає Трамп?

З Китаєм митна історія ще складніша. Він «пішов на ескалацію в питанні мит», як заявив міністра фінансів США. Мита на китайський імпорт зростали по експоненті: +10%, +20%, +54%, +104%, +125% «за неповагу» (тобто, Китаю не було серед тих, хто «цілував дупу» Трампу, пропонуючи домовитись) додаткового мита на китайські товари...

Плюс міністр фінансів Бессент заявив, що буде запроваджено окремі митні тарифи на китайську деревину і лікарські препарати. І допустив, що акції китайських компаній буде знято з американських бірж.

Бессент позначив базову політику щодо КНР: мовляв, хай переорієнтуються на споживання, а не на виробництво – на виробництво переорієнтується економіка США. Окремі інвестори вже заговорили про можливість запровадження 400% мит для Китаю. Хоча Трамп зазначив, що «Сі гордий, однак шукає рішення, щоб домовитись».

У відповідь Китай запровадив від сьогодні 84% мита щодо товарів зі США. А закордонні інвестори почали «розпродувати Америку» – позбуваються за зниженими цінами американських державних облігацій, переходять на золото, швейцарський франк і японську єну.

При тому обсяг торгівлі США і КНР сягає $585 мільярдів – зі значною, понад чотириразовою перевагою на користь Китаю: він експортує до США товарів на $440 мільярдів, а закуповує на $145. Китайський імпорт в Америці – це 73% смартфонів, 78% ноутбуків, 87% ігрових приставок та 77% іграшок... Взагалі величезна кількість споживчих товарів.

У ЗМІ вже навіть з’явились заголовки «Трамп знищив Різдво»: бо 87% різдвяних іграшок і штучних ялинок в Америці – китайського виробництва. А через митну війну вже пропущено кінцеві терміни укладання угод – які зазвичай підписують власне у квітні, щоб постачання встигли до передріздвяних розпродажів.

Ясно, що ринок не лишиться порожнім: нішу спробують зайняти інші країни. Хтось власними товарами, хтось – перепродажем китайських. Але американці вже очікують дефіциту всього, тож, за досвідом ковідних років, вже сьогодні запасаються недорогими продуктами та іншими товарами.

І це ще один знак, що Трамп, якими б не були результати «тарифної війни», наскільки б довго вона не тривала, домігся як мінімум одного: дійсно підірвав довіру виборців до державної економічної політики. Серйозно підважив впевненість у завтрашньому дні.

Експерти пояснюють рішення Трампа про паузу тим, що він дійсно з’ясував крайні межі для своїх економічних маневрів всередині країни, намацав межу терпіння виборців та обох партій. Зважив на загрозу повної втрати підтримки в обох палатах Конгресу, втрати підтримки мільярдерів – і відступив. Зосередився передусім на Китаї. І тепер пробуватиме прогнути його. А також Іран.

Якщо Трамп і тут зазнає невдачі – нічого страшного. Спокійно згорне всі ініціативи і відправиться, як завжди, грати в гольф. А десятки країн і сотні тисяч компаній тим часом штопатимуть розірвані цим слоном торговельні зв’язки, контракти, виробничі і логістичні ланцюги, відновлюватимуть позиції на біржах...