Угоди з совістю більше не буде? В Раді пояснили реформу шкіл в Україні

Нова реформа освітньої системи України, відповідно до якої відбудеться розділення навчання на три основні етапи — початкова школа, гімназія та ліцей, — має наблизити Україну до європейських стандартів. А стратегічна мета законопроєктів №13120 та №13120-1 — щоб старша школа запрацювала ефективно.

Про це в коментарі "Телеграфу" розповів заступник голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин.

Більше про це читайте у публікації: "Освітня революція чи катастрофа? Що буде з українськими школами, якщо Рада ухвалить гучні законопроєкти".

За словами нардепа, на сьогодні вона тільки декларативно є профільною, адже реально лише 80% учнів обирають один із трьох гуманітарних профілів — українську філологію, іноземну філологію чи історію.

— Є також дуже дивна конструкція "універсального профілю", що насправді не є профілем, адже "універсальний" — це про все, а профіль — це конкретний напрямок. Що таке універсальний профіль, ніхто точно не може пояснити, — говорить він.

На його думку, це своєрідна угода з совістю, коли школа не може забезпечити якісну профільність, і тому ми називаємо це універсальним профілем. Проте 10% учнів обирають математичні та природничі напрями, і в деяких сільських районах нема класів з профілем природничих наук. Це питання майбутньої економіки та траєкторій дітей, які в сільській місцевості навіть не мають можливості вибрати напрям, наприклад, у сфері інженерії чи ІТ. Можливо, вони й не знають, що такі профілі у школах існують.

— Ми хочемо створити академічні ліцеї, які працюватимуть нормально, з достатньою кількістю викладачів і учнів, і де буде внутрішня потужність для забезпечення якості навчання, — говорить Колебошин.

Нардеп визнає, що усвідомлює тривоги, які виникли в сільській місцевості стосовно нестачі учнів для створення подібних ліцеїв.

— Саме тому деякі громади хочуть зберегти маленькі школи, де зараз 35% вчителів викладають не за спеціальністю, просто через їх відсутність. Багато громад це влаштовує, аби тільки зберегти старшу школу. На мій погляд, це недалекоглядно, навіть не з освітянського, а з погляду майбутнього громади, — зазначає він.

У законопроєктах передбачена вимога, що для функціонування академічного ліцею необхідно щонайменше 12 груп за трьома профілями. Однак, у деяких громадах може не вистачити дітей для відкриття таких закладів, але це питання компромісу, говорить нардеп.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що батьки б'ють на сполох: школярі страждають від холоду через різке зниження температури.