Економіст про торговельну війну США та Китаю: "Можна контролювати технології, проте статус гегемона визначає розмір ВВП"
Економіст про торговельну війну США та Китаю: "Можна контролювати технології, проте статус гегемона визначає розмір ВВП"
Зараз торговельний дисбаланс у відносинах США та Китаю є ключовим фактором першої Глобальної війни, яка поступово охоплює весь світ, пише у своєму матеріалі для ZN.UA "США vs Китай. Анатомія Глобальної економічної війни" Олексій Кущ. За його словами, останніми роками на прикладі Китаю було видно, як здійснювалася політика плавного знецінення юаня. І США завжди дорікали Пекіну за те, що він це робить штучно. Тому у Штатів періодично виникає думка про штучне вирівнювання курсів національних валют торговельних партнерів до долара.
"У 80-х роках за показником ВВП за паритетом купівельної спроможності (ПКС) економіка США — це 22% світового ВВП, а Китай — лише 2%. Внутрішні механізми глобалізму поки що не продемонстрували для Америки своєї суті", — пише автора, додаючи, що переломний момент стався у 2015-му: питома вага економік США та Китаю у структурі глобальної економічної системи зрівнялася.
Сьогодні ж Китай уже попереду: він має 19% світового ВВП за ПКС, а США — 16%. Кущ наголошує, що можна оцінити і питому частку за номінальним ВВП, тоді картина буде дещо іншою: у США — 26%, у Китаю — 17%. Але навіть за номіналом питома вага США у світовій економіці після Другої світової війни скоротилася вдвічі!
"Можна контролювати технології, проте статус гегемона визначає розмір ВВП. Розмір має значення, оскільки від обсягу ВВП розраховують витрати на оборону, з ВВП співвідносять розмір державного боргу та його обслуговування, — пояснює Кущ. — Розмір ВВП впливає на дохід на душу населення і розмір зарплат, на соціальну політику та місткість внутрішнього ринку".
На його думку, сьогодні Америка просто почала економити умовний "пиріг" внутрішнього ринку, тому що "багато шматків дісталися друзям і партнерам". Не маючи серйозних геополітичних суперників, лідери США вважали, що вони зможуть мінімізувати значення занепаду промислових підприємств. Але з урахуванням того, що Китай і Росія, маючи потужне та добре диверсифіковане виробництво, є загрозами не лише для торгівлі, а й для безпеки, американський промисловий сектор знову потребує відновлення.
Більше матеріалів економіста та фінансового аналітика Олексія Куща читайте на ZN.UA.