Експерти: Законопроєкт про територіальне море України — відповідь охочим торгувати чужими землями, морями і людьми

Фахівці неформального об’єднання "Морська експертна платформа" розробили у серпні 2024-го законопроєкт про територіальне море України в Азовському морі, Керченській протоці та північно-східній частині Чорного моря. Пропонований документ має винятково важливе значення, пишуть Михайло Гончар, Андрій Клименко та Богдан Устименко у матеріалі для ZN.UA "Україна має зробити перший крок до повернення Криму й Азовського моря, без нього нічого не буде". 

Цей документ чітко закріплює межі суверенітету України в морських просторах навколо Криму та в Азовському морі аж до стику кордонів у точці між Донецькою областю України та Ростовською областю РФ (див. на карті-схемі 1).

Експерти пояснили, що точки координат серединної лінії необхідно закріпити саме на основі закону, а не інших рішень органів державної влади, бо питання поширення морського суверенітету прибережної держави фактично нерозривно пов’язане з установленням правового режиму державного кордону та територіальним устроєм. Таким чином, закон відповідатиме Конституції України, зокрема, статті 92 Основного Закону нашої держави. Оскільки фізичний доступ до Азовського моря та Керченської протоки тимчасово повністю втрачений, експерти під час підготовки законопроєкту використали для побудови серединної лінії точки з географічними координатами, які містяться в юридично чинному Розпорядженні президента України від 6 жовтня 1998-го №515 про охорону державного кордону та забезпечення прав України в морських просторах.

Конвенція ООН з морського права (ЮНКЛОС) визначає у статті 15, що у випадку, якщо береги двох держав розташовані один проти одного або прилягають один до одного, ні та, ні інша держава не має права поширювати своє територіальне море за серединну лінію, проведену у такий спосіб, що кожна її точка є рівновіддаленою від найближчих точок вихідних ліній, від яких відміряється ширина територіального моря кожної з цих двох держав.

Автори матеріалу пояснюють, що вихідні лінії в Азовському та Чорному морях було передано Україною до ООН ще далекого 1992 року. Від вихідних ліній відмірюється ширина територіального моря. Своєю чергою на підставі серединної лінії фактично встановлюється державний кордон між Україною та РФ (див. карту-схему).

Відповідним законом, якщо він буде прийнятий Верховною Радою України, не буде змінюватися чинний Закон України "Про державний кордон України", зокрема його загальна норма про ширину територіального моря — 12 морських миль. А встановлення на підставі серединної лінії меж територіального моря України в Керченській протоці, яка використовується для міжнародного судноплавства, жодним чином не вплине негативно на свободу судноплавства в регіоні та повністю відповідатиме Конвенції ООН з морського права, зокрема її статті 34.

Тісно пов’язаною з вирішенням завдання належного унормування морських кордонів України в Чорному та Азовському морях навколо Кримського півострова і величезною за своїм значенням є тема деокупації Криму з відновленням прав кримськотатарського народу та інших корінних народів України, наголошують автори.

"Про це, що недивно, абсолютно забувають різного роду бізнесмени-девелопери з-за океану, які звикли вирішувати долі людей так само легко, як і об’єктів нерухомості. Хай то буде в українських Криму та Приазов’ї або в палестинській Газі, — пишуть автори. — Заявляючи в належний спосіб на весь світ про свій суверенітет на морських просторах навколо Криму, встановлюючи морський кордон, наша країна дасть належну відповідь охочим торгувати чужими землями, морями і людьми". 

Більше матеріалів президента Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайла Гончара, керівника Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень та головного редактора BlackSeaNews Андрія Клименка й керівника Інституту національної безпеки та асоційованого експерта Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Богдана Устименка читайте на ZN.UA.