«Хочеш показати силу тут? Будь сильною людиною»: у The Guardian розповіли, як РФ вербує китайців для війни проти України

Росіяни вербують громадян Китаю для участі у війні проти України за допомогою відео, які поширюють у китайських соцмережах, пише The Guardian. Одні відео – це майстерно зроблена пропаганда про «крутих» чоловіків, інші – більше схожі на рекламу робочої відпустки. Також є відео, що складаються зі скриншотів, зроблених громадянами Китаю, що хочуть виїхати з країни. Всі ці відео мають спільну рису – продають «переваги» перетворення на китайського найманця для РФ.

Вказано, що у китайських соцмережах можна легко знайти багато роликів, створених для вербування громадян КНР. У всіх них йдеться, про щомісячну зарплатню в розмірі 18 тисяч юанів (за курсом 11 квітня – трохи більш як 2,4 тис. доларів), а також про одноразові бонуси у випадку підписання контракту в розмірі від 60 до 200 тисяч юанів (від 8,2 до близько 27,3 тис. доларів).

Одне відео, яке набрало сотні тисяч переглядів на різних платформах, схоже на російську рекламу з накладеними китайськими субтитрами. У ньому показано, як чоловіки залишають свою роботу, щоб воювати, і звертаються до глядачів із запитанням: «Ти хочеш показати тут свою силу? Це той шлях, якого ти прагнеш? Ти сильна людина, будь таким, як вони!».

Ще в одному популярному відео людина стверджує, що її вже завербували. 

«Через конфлікт, що триває між Росією та Україною, я їду туди після нового року», – сказав герой ролика у грудні та показав скриншот з інформацією про те, як зареєструватися.

В іншому відео російський інфлюенсер звертається до своїх понад 300 тисяч підписників китайською мовою, рекламуючи фінансові вигоди від вступу до російської армії. Крім бонусів та щомісячних виплат там також йдеться про пільги на житло, медичне обслуговування та догляд за дітьми.

«Тренують досвідчені тренери, оснащені найкращим професійним обладнанням. У Москві записатися може будь-хто віком до 60 років, незалежно від того, чи проходив він військову службу за кордоном. Іноземні та російські громадяни можуть записатися добровільно», – каже інфлюєнсер.

Відповіді були різними, особливо на дописи китайців про те, що вони записуються до армії. Дехто запитував, як вони можуть долучитися, чи не є перешкодою незнання російської мови. 

«Чи є команда в Шаньсі? Візьміть мене. У мене вже готовий паспорт і я можу виїхати в будь-який момент», – написав один користувач.

Багато хто відзначив, що заробітна плата, яку пропонують, вища, ніж та, яку вони отримували в Китаї. Водночас поширеними є коментарі про те, що люди підписуються на перетворення у «гарматне м'ясо».

Три тижні тому китайська журналістка і письменниця Чай Цзин взяла інтерв'ю у громадянина Китаю, який приєднався до російських військ у листопаді 2023 року. До РФ той прилетів за туристичною візою. 

Солдат розповів їй, що був у Бахмуті в складі «штурмової групи» поблизу лінії фронту. Він сказав, що «гроші відіграли певну роль» у його рішенні приєднатися до бойовиків, але в основному він керувався тим, що ніколи не був на війні, попри те, що служив у збройних силах Китаю.

Він припустив, що міг би приєднатися до будь-якої сторони, але на російській стороні було більше китайських бійців, ймовірно, тому, що візи було легше отримати, а також тому, що вони відчували допомогу Росії Китаю. Але він хотів показати людям вдома, якою була «жорстока» реальність.

«Я зрозумів, що одного дня можу тут померти, тому вирішив поділитися реальним досвідом, оскільки китайський народ давно не переживав війни», – сказав він та висловив сподівання, що Китай дотримуватиметься політики стабільності та «утримуватиметься від початку або приєднання до воєн».

Минулого тижня Чай взяла інтерв'ю у китайських солдатів на боці України та заявила, що їх там набагато менше, ніж в Росії. Україна заперечує, що вербує найманців, але дозволяє іноземним добровольцям ставати частиною її збройних сил.

У коментарях китайських офіційних осіб у середу висловлювалося припущення, що люди приєднуються до армії за власною ініціативою. Хоча офіційні особи в Пекіні заявили, нібито ідея про те, що значна кількість людей бере участь у війні, є «абсолютно необґрунтованою».

Той факт, що пости для вербування розміщені в інтернеті й залишаються там протягом декількох місяців свідчить про те, що в кращому випадку влада КНР не докладала узгоджених зусиль для їх видалення. Китайські соціальні мережі суворо відстежуються і контролюються, мають швидку та ефективну цензуру щодо чутливих або критичних термінів і тем.

Нагадаємо, 8 квітня бійці 81-ї ОАеМБр у Донецькій області взяли у полон двох громадян Китаю. Після цього у МЗС КНР заявили, що перевіряють інформацію та додали, нібито Пекін просить своїх громадян «триматися якнайдалі від зон збройного конфлікту» та не брати участі у «військових операціях». Проте на боці РФ сьогодні, за даними ЗМІ, воюють вже понад 150 китайців. Речник китайського Міністерства закордонних справ Лінь Цзян порадив  «утримуватися від безвідповідальних зауважень».