Між Зеленським і Трампом: хто «з’їв» посолку Бріджит Брінк?

11 квітня стало відомо, що посолка США в Україні Бріджит Брінк пішла у відставку. Перед тим вона наразилася на критику президента України Володимира Зеленського – через свій допис у соцмережі. Брінк зреагувала на удар російською балістичною ракетою по Кривому Рогу, зазначивши, що загибель дітей її «жахає».

«Ось чому ця війна має завершитися», – написала вона, при цьому жодним словом не згадавши тих, хто цю ракету запустив.

Така обережність у висловах була не дуже притаманною Брінк, але цілком вписувалася в канони «трампівської дипломатії». На допис посолки відгукнувся Зеленський: «На жаль, неприємно дивує реакція посольства Америки: така сильна країна, такий сильний народ – і така слабка реакція. Навіть слово «російська» бояться сказати, говорячи про ракету, що вбила дітей». Буквально наступного дня, переживши обстріл Києва, Брінк виправилася і вимовила таки у своєму пості слово «Росія». 

А ще за пару днів прийшла новина про її відставку.

Від любові до ненависті?

Окрім Зеленського, повідомлення для Брінк залишила і Оксана Забужко. Письменниця не погребувала брутальним словом. «Щоб ти, c@ко, над своїми так повзала, як та жінка в Кривому Розі!» – емоційно побажала посолці Забужко, маючи на увазі фото, що облетіло всі медіа – з жінкою над убитим 15-річним сином. 

А ще три роки тому призначення Бріджит Брінк було сприйнято в Україні з піднесенням. Надихав сам факт того, що американський посол в Києві, нарешті, з’явився. Тодішній президент Джо Байден досить довго не міг визначитися з кандидатурою керівника посольства в Україні – і лише у січні 2022-го зупинив свій вибір на Брінк. Перед тим посла США у нашій країні не було майже три роки. Після відкликання з цієї посади президентом Дональдом Трампом Марі Йованович у 2019-му, американську місію в Україні очолювали два повірених у справах: Вільям Тейлор і Крістіна Квін. 

І коли – після трирічної «безпословщини» – до Києва приїхала Бріджит Брінк, експерти високо оцінили таке призначення. Ось що, приміром, казав «Главкому» ексспецпредставник Держдепу з питань України Курт Волкер: «Вона є твердим прихильником України та надзвичайно добре знає країну з часів, коли була заступником помічника держсекретаря, відповідального за Україну. Вона буде сильним голосом за стратегічне партнерство між США та Україною в адміністрації Байдена».

Так, власне, і було. Брінк – професійна дипломатка, яка, окрім рідної англійської, володіє російською, сербською, французькою та грузинською мовами. Будучи в Києві, вона також вивчила й українську. А сербська та грузинська з’явилися серед навичок дипломатки не дарма: свою першу дипломатичну роботу Брінк розпочала консульським співробітником у Белграді.

Потім Брінк працювала директором з питань Егейського моря та Південного Кавказу в Раді національної безпеки США. Потім – послом у Словаччині. Пізніше – заступником глави дипмісії США в посольстві Тбілісі. Після Грузії Брінк повернулася до США і обійняла посаду заступника помічника секретаря в Бюро з питань Європи та Євразії Держдепу – відповідала за питання, пов’язані зі Східною Європою та Кавказом.

Все це, наголошували експерти, робило її добре обізнаною з нюансами роботи в Києві. За словами українського дипломата Валерія Чалого, Брінк – «досвідчена (майже 30 років стажу) дипломатка, для якої Україна й українці – не пусті слова та є дійсно близькими».

Але видання Financial Times, проаналізувавши дописи Брінк у соціальній мережі X, виявило суттєві зміни в її риториці після інавгурації Трампа 20 січня. Так, за 75 днів до вступу нового президента на посаду вона 53 рази критично висловлювалася про Росію та війну в Україні, тоді як за 75 днів після цього опублікувала лише п'ять дописів зі згадками про Росію, в жодному з яких не покладала на неї провину за військові дії. 

Тож схоже, що причиною відставки посолки стала не критика Зеленського, а розбіжності з адміністрацією Трампа. Опинившись у лещатах двох взаємовиключних вимог – засуджувати Росію та стримувати себе у такому засудженні – Брінк обрала, мабуть, єдине правильне для себе рішення: відійти убік.

Офіційні та неофіційні причини

Втім, офіційно версія відставки Брінк звучить інакше. У Держдепартаменті США зазначають, що причиною її рішення є «поєднання особистих викликів». Йдеться про те, що Брінк працює в країні, яка веде бойові дії і, за протоколами безпеки, не може привезти в Україну свою сім’ю. На цей момент, який, безперечно, утруднював роботу Брінк, вказує і Валерій Чалий.

Але попередні три роки її перебування в Україні розлука з рідними не стала вирішальним фактором для того, щоб просити про відставку. Хоча повністю виключати особистий чинник також не варто. «Вона була послом там протягом трьох років – це тривалий час у зоні бойових дій», – зауважує речниця Державного департаменту США Теммі Брюс.

І все ж таки згадувана вище Financial Times наполягає: причина рішення Брінк – передусім політична. Тим паче, що за даними видання, заяву про відставку дипломатка подала ще в січні, відразу після інавгурації Дональда Трампа. Держсекретар США Марко Рубіо заяву спочатку відхилив, бо був намір залишити Брінк на посаді. Згодом свої наміри адміністрація переглянула. 

Брінк відчувала тиск як з боку очільників своєї країни, так і з боку українського керівництва. Financial Times вважає, що її стосунки з Зеленським стали псуватися задовго до російського обстрілу Кривого Рогу. Брінк дозволяла собі критикувати Україну за корупцію у вищих ешелонах влади. Крім того, після вікопомної сварки Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті, посолка стала на бік останнього. 

Брінк була «найважливішим захисником Києва на публіці та в приватному порядку з перших тижнів повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році», – пише Financial Times, посилаючись на західних дипломатів, які працюють в Києві. Але одночасні тертя із Зеленським та вплив адміністрації Трампа зробили свою справу. 

На цьому ж наголошує і Politico: «Політика Білого дому щодо України кардинально змінилася, коли Трамп повернувся в Овальний кабінет. Адміністрація Байдена та більша частина Європи надали Україні однозначну підтримку. Але Трамп тиснув і принижував президента України Володимира Зеленського, звинувачуючи у війні, яку Росія розпочала проти України». Видання зазначає, що в таких умовах Брінк вже не могла, як раніше, залишатися послідовною прихильницею військової допомоги США Києву. 

Був «некомфортний» посол – не буде ніякого

Хай там як, а трирічне перебування Брінк в Україні добігає кінця. Далі – два варіанти: або Сполучені Штати представлятиме в Україні новий посол, або – тимчасовий повірений. Останнє означає, що рівень дипломатичних зв’язків між двома державами знижується. Подібний варіант Україна вже проходила.

Колишня посолка Марі Йованович свого часу зіграла ключову роль в слуханнях у Палаті представників США щодо імпічменту президента Дональда Трампа, а тому була «покарана» Трампом і відкликана зі своєї посади.

«Вона – не янгол. Про неї кажуть, що вона така чудова, але вона не хотіла вішати мій портрет в посольстві. Не хотіла його вішати!» – обурювався Трамп восени 2019-го. 

Далі, як вже зазначалося, в Україні три роки не було американського посла.

Чи може такий сценарій повторитися зараз? Цілком. У США кандидатуру посла затверджує Сенат, але вносить її президент. І якщо Трамп вирішить, що це не на часі, або якщо він думатиме, що Україна не «заслуговує» посла, повноцінна дипломатія зі США буде поставлена на паузу. 

Втім, Дональд Трамп – надто непередбачуваний політик для скільки-небудь реалістичних прогнозів. Приміром, на тлі загострення торговельної напруги між Вашингтоном і Оттавою Сенат США затвердив нового посла в Канаді. Ним став колишній конгресмен від Мічигану Піт Хукстра – дипломат, який вже представляв інтереси США в Нідерландах під час першої каденції Дональда Трампа.

Також Трамп призначив посла в Панамі після виголошення претензій на Панамський канал. Він визначився і з тим, хто представлятиме інтереси США у Польщі, Франції, Ізраїлі, Китаї та ряді інших країн. 

Трамп призначив посла США у Євросоюзі і зараз визначається із послом Штатів у Росії. Традиційна ротація послів відбувається кожної нової президентської каденції, тож, можливо, Україна також отримає свого американського представника. 

Керівник академічного відділу та старший викладач кафедри політичних наук Українського католицького університету Дмитро Шеренговський, посилаючись на публікації у західних медіа, припускає, що новим послом США в Україні може стати Крістофер Сміт. 

Нині Сміт працює заступником держсекретаря США з питань Східної Європи. У 2022-2023 роках він працював у Києві, обіймаючи посаду заступника голови місії в посольстві США. Та й загалом – має значний досвід роботи в Україні.

Є в нього за плечима і досвід переговорника. Саме Сміт вів перемовини із самопроголошеним президентом Лукашенком, які призвели до звільнення трьох політв’язнів, включаючи одного громадянина США. Але Сміт, за словами Шеренговського, «дійсно досить дружній нам, тож його можуть збивати».

З одного боку, Трамп може досить високо оцінити роботу Сміта в Білорусі. З іншого – не пробачити дипломату того, що той працював з адміністрацією Байдена. Крім того, Сміт і справді симпатизує Україні. Принаймні, симпатизував – як і Бріджит Брінк, доки політична кон’юнктура не змусила її більш обачно висловлювати свої емоції. 

«Ми прагнемо допомогти Україні виграти цю війну, і ми надаємо допомогу не лише у сфері безпеки, але й економічну допомогу, допомогу для розв'язання енергетичних проблем», – говорив Сміт від імені Держдепу ще влітку минулого року. 

А чи говоритиме він щось вже як посол – поки невідомо. Якщо Сміт пройде перевірку на лояльність до чинного глави Білого дому, – тоді це можливо. Головне – повісити на чільному місці портрет Трампа – великий та красивий, аби президент США залишився цілком і повністю задоволеним. 

Наталія Лебідь, «Главком»