Роздають козенят та саджанці яблунь безкоштовно: як у карпатських Квасах село розвивають

Географічний центр Європи – це не багата Австрія, Польща чи навіть Румунія. Ця точка знаходиться в українському Закарпатті, в гуцульському місті Рахів, на краю області біля румунського кордону. Якщо від'їхати кілометрів на 15 далі, почується постійне мекання кіз та овець. Це – із села Кваси та його околиць, де стада кіз, які раніше тут взагалі важко було побачити, розростаються дедалі більше з кожним роком.

Рогаті переселенці

Це село відоме не лише унікальними мінеральними джерелами, аналоги яких є лише у трьох місцях у світі – Франції, Німеччині та Азербайджані. Говорять, тут навіть є золото. А майже 200 років тому у дворі селянина Іштвана Шедорика за 50 метрів від Тиси приземлився метеорит. Сьогодні його уламки зберігаються в лабораторіях по всьому світу – у Німеччині, Угорщині, Великій Британії, США, Італії, Індії. А ще тут віками виробляють десятки видів класичних європейських сирів. Тож везти із Франції чи Швейцарії оригінальні сири тепер необов'язково. Та й Карпати куди краще підходять для їхнього виробництва – менше скель, а отже – більше корму для тих же кіз, овець та корів.

Сироваренням у Квасах займалися у минулі століття і чехи, і австрійці. А сьогодні це справа рук місцевого підприємця Олександра Шаталова, котрий узяв на себе місію відродження старовинної сироварні. Її ще сотню років тому у Квасах заснували чехи – спеціально для виробництва сиру ементаль. Це класичний європейський альпаж – тобто сир із козячого молока. З минулого року цей сир за старовинним рецептом уже варять на фермі Олександра.
На сироварні на полонині Менчул (перекладається як «великий камінь». – Авт.) вирує робота. Тут приймають козяче молоко з усієї громади – а це чотири села. Кози тут є у багатьох – у тому числі завдяки фермі, на якій їх роздають щороку. Безкоштовно.

– Цього року у нас народилося 300 козенят – 250 ми роздали селянам, 50 залишили собі, – розповідає Коротко про власник ферми Олександр Шаталов. – Ми розпочинали роботу ще до повномасштабної війни з невеликим стадом – до сотні кіз та стільки ж овець. Нині в нас уже 200 кіз. Частина кіз до нас переїхала з прифронтових зон: або господарі йшли на війну, або виїжджали за кордон через близькість боїв. Міністада ми викуповували чи допомагали їх перевезти.

Цього року всіх безкоштовних козенят уже розібрали.

Козеня коштує 3000 гривень, але селянам – безкоштовно

Молоко нові хазяї можуть здавати на ферму або використовувати самі. Фермери не жадібні: хочете - беріть козу, розвивайте власне мінігосподарство. Конкуренції не бояться, хоча екоферма Олександра у Квасах – молода, їй лише шостий рік. Та й за наживою не женуться. Козенята таких порід, а це – зааненська та альпійська, коштують до 3000 гривень. Зааненська порода – найбільша і найвища в світі, альпійська теж дає багато молока, виростає до середнього або великого розміру. Велика коза – це метр висотою та вагою кілограмів 120.

З чого раптом така щедрість? Безкоштовні кози у сільській місцевості – хто ж відмовиться, якщо люди виживають найчастіше за рахунок власного господарства. Олександр каже, що саме для розвитку сімейних господарств у селі і роздають. Повертати стару козу на м'ясо також не треба – на фермі забоєм заради м'яса не займаються.

– Це не єдина така наша ініціатива – щороку протягом останніх трьох років ми роздаємо людям по тисячі саджанців яблунь, щоби висаджували у своїх гірських садах, – зазначає Олександр.

З таким підходом фермера, можливо, гірські Кваси незабаром перетворяться на розкішні яблуневі сади. Виростити щось у горах непросто – землі тут не так-то і багато. Та й кіз тут, як і в інших селах в Україні, мало хто тримав – непопулярна ця тварина, як і вівця. Але з такими темпами невдовзі коза, схоже, може стати місцевим символом.

За селфі коза попросить частування

Сири, які виробляють на фермі, екологічно чисті – кіз, овець та корів випасають на гірських полонинах. Різноманітність трав тут забезпечує його високу жирність, що чудово підходить для виробництва такого продукту.

Тут роблять не лише традиційні європейські сири, а й унікальний сир одразу із трьох видів молока. Такого більше ніде не знайдете. Також можна скуштувати карпатський камамбер або витриманий місцевий квасовський сир. Є з коров'ячого молока – вони дешевші, є з козячого та овечого – ті дорожчі. Робиться все на мінералці – у Квасах близько 60 джерел.

Відвідувачів на сироварні завжди вистачає. Вона розташована на туристичній стежці, яка веде на гору Петрос – це відомий двотисячник між Говерлою та горами Шешул та Менчул на масиві Чорногора. А туристів люблять місцеві кози, які самі підходять до них для селфі. Та й раптом чого смачненького перепаде?