The Economist розповів про причини, через які китайські солдати воюють в Україні

8 квітня президент України Володимир Зеленський опублікував відео допиту китайських солдатів, захоплених українськими військами, коли вони воювали на боці Росії. Він додав на пресбрифінгу, що Китай зараз військово підтримує Росію, і "Сполученим Штатам Америки слід звернути на це увагу".

Міністерство закордонних справ Китаю відповіло, що перевіряє заяви українців і не підтримує участь своїх громадян "у військових операціях будь-якої сторони". Хоча Китай постачав компоненти подвійного призначення для російської оборонної промисловості, підтримував російську економіку на плаву, купуючи енергоносії, і просував пропаганду, звинувачуючи Україну і НАТО у війні, його лідери послідовно заявляли про нейтралітет і намагалися уникати прямої військової участі.

Немає жодних доказів того, що китайські громадяни, які воюють на боці Росії в Україні, отримують державну підтримку, йдеться в матеріалі журналу The Economist. Ті, хто воює за Росію, кажуть, що їдуть туди в пошуках гострих відчуттів і грошей. Деякими з них також керує націоналізм.

23-річний хлопець з провінції Ганьсу розповів Initium, незалежному виданню, що базується за межами Китаю, що він прилетів до Москви у 2023 році після того, як побачив відео в соціальних мережах, де обіцяли високу зарплату. Він був пожежником і отримував 3000 юанів ($400) на місяць. Як найманець він міг заробляти в п'ять разів більше.

Інший боєць, який називає себе Red Macaron, сказав на Douyin, китайському аналогу TikTok, що хотів відчути "смак війни", надихнувшись патріотичними китайськими фільмами. Він приєднався війни на боці Росії, тому що там було легше отримати візу, розповів він китайським ЗМІ.

Чжао Руй, 38-річний житель Чунціна, як повідомляється, приєднався до війни, бо хотів воювати з японцями, які допомагають Україні. Він загинув у 2023 році від удару українського безпілотника.

Те, що об'єднує більшість китайських солдатів, — це розпач. Перед своєю смертю Чжао публікував відео на Douyin, закликаючи своїх земляків не їхати на війну.

"Знайдіть роботу в Китаї, ви можете заробити стільки ж", — сказав він.

Чжоу Чжицян, інший найманець, сказав на Douyin, що росіяни "не ставляться до нас, як до людей". У нещодавньому інтерв'ю боєць Red Macaron, сказав, що росіяни використовують їх як "гарматне м'ясо". Його замкнули разом з російськими дезертирами після того, як він поскаржився на погану зброю. Тепер він втратив бажання боротися, але йому не дозволяли покинути фронт, і він не вірив, що китайське посольство допоможе.

The Economist додає, що деякі китайські добровольці також воюють на боці України. Пен Ченлян з провінції Юньнань був затриманий у Китаї на сім місяців після того, як у 2023 році розмістив антиросійські та проукраїнські повідомлення в соціальній мережі Х. У 2024 році він приєднався до іноземного легіону української армії. Пізніше того ж року його вбили. 

"Смерті китайських бійців з обох сторін викликали дискусії в інтернеті щодо того, чи є вони відважними героями, брудними найманцями чи ошуканими націоналістами. Китайський уряд не висловлювався щодо цієї дискусії, але тепер, можливо, йому доведеться це зробити", — підсумували в журналі.

Нагадаємо, що згідно з даними української розвідки, з якими ознайомилася газета The Wall Street Journal, понад 150 громадян Китаю приєдналися до російських військових, щоб воювати проти України. Ці дані свідчать про глибшу участь Китаю у війні, ніж було відомо раніше, хоча західний чиновник сказав, що ці люди, швидше за все, є найманцями.