У Київській картинній галереї відбулася презентація двох виставкових проєктів

Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар подякувала колективу музею "за стійкість і відданість справі в цей складний час".

"Освіта і просвіта набувають сьогодні особливої ваги — адже саме на музеях і культурних інституціях лежить важлива місія: допомагати суспільству знаходити відповіді на непрості запитання. Як усе було насправді? Яка наша справжня історія? Хто жив на цій землі й яку спадщину залишив? Саме тут, у цих стінах, ми маємо унікальну нагоду відкрити для себе не лише історію будівлі, а й глибше зрозуміти розвиток нашого міста, глибше дослідити діяльність відомих людей того часу, і дізнатися, яку роль ця будівля відігравала у державотворенні України", - зауважила Бондар.

Як наголосила виконувачка обов'язків генерального директора Київської національної картинної галереї Оксана Підсуха, "це незвичний формат — ми вперше презентуємо одночасно два виставкові проєкти. Вперше після руйнівних наслідків російської ракетної атаки та проведення необхідних ремонтних робіт ми відкриваємо для відвідувачів наш історичний простір. Реставраційні роботи ще тривають, але ми вже сьогодні радо запрошуємо всіх відвідати цей київський маєток, заглибитися в його атмосферу та дізнатися більше про його унікальну історію".

Провідна наукова співробітниця картинної галереї, кураторка виставки "Віч-на-віч з Миколою Ґе" Мар’яна Кружкова запросила присутніх познайомитися з видатним художником із франко-українським етнічним корінням Миколою Ґе через призму його життя і творчості в Україні. Вона зазначила, що центральним експонатом цієї виставки є "Портрет Марії Скоропадської, у дівоцтві Миклашевської, з синами Михайлом та Павлом". Це одне із перших зображень майбутнього гетьмана Павла Скоропадського, що також відтворює побут української аристократії XIX століття.

Крім портрета, на виставці представлені історичні і мистецькі артефакти з колекцій Музею гетьманства, Музею родини Шереметьєвих і Музею історії моди Марини Іванової, які розширюють історичний і мистецький контекст твору. Серед раритетів, які належали Скоропадським або безпосередньо пов’язані з ними, експонуються печатка з родовим гербом Скоропадських XIХ століття, печатка гетьмана Павла Скоропадського, портрет полковника Михайла Миклашевського XIХ століття і фарфор порцелянової мануфактури Миклашевських.

Науковиця картинної галереї і кураторка виставки "Терещенківська 9" Олена Корус розповіла про один із найвідоміших київських маєтків за адресою Терещенківська, 9 і його мешканців — родину Терещенків. Вона зазначила, що у збережених інтер’єрах представлена історія будинку — від спорудження у 1874 році до відкриття в його стінах Київської галереї у 1922 році. Важливою подією, зауважила Корус, стало повернення оригінальних печаток Міністерства закордонних справ УНР, які нагадують про значущу історичну роль маєтку: у 1917–1919 роках у ньому працювало МЗС українських урядів.

Серед унікальних експонатів, які демонструють Терещенків як власників провідних українських підприємств свого часу, — печатки винокурного заводу і маєтку в Денишах. Окрасою виставки стали живописний твір Івана Айвазовського "Сцена з Каїрського життя і загальна панорама міста" і скульптура Марка Антокольського, створена на замовлення Федора Терещенка. У МКСК зауважили, що ці шедеври з колекції музею знову доступні для огляду, вперше від початку повномасштабної російсько-української війни.

Виставкові проєкти триватимуть упродовж кількох місяців.

Як повідомляв Укрінформ, у Національному музеї декоративного мистецтва України відкрилася виставка "Ремесла, що живуть".

Фото: МКСК