/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F64%2F51a4835fef00fb038d928443195ae680.jpg)
Українські виробники зброї – в задушливих обіймах податкової
Чинна податкова система не заохочує національний оборонний бізнес. Про це йдеться в дослідженні, яке провела Рада бізнес-омбудсмена.Один із головних його висновків - податковий режим не сприяє національним виробникам комплектуючих до озброєнь і військової техніки та робить їхню продукцію дорожчою порівняно з імпортованими аналогами.Для розуміння масштабу участі вітчизняного бізнесу в протистоянні російському агресору скористаємось мовою цифр.Звісно, виробники та імпортери товарів військового призначення хочуть нарощувати виробництво та розвиватися. Але для цього їм потрібен режим сприяння, який також передбачає податкові пільги. Щодо останніх є нюанс. Не завжди їх впровадження рятує ситуацію, бо туди можуть бути вшиті й певні хитрощі, їхня конфігурація може бути різною і, як вказує зазанчене дослідження, не завжди стимулюючою.Автори звіту визнають, що більша частина пільг із ПДВ, запроваджених у період дії воєнного стану, зокрема щодо товарів для потреб оборони, не відповідає положенням Директиви ЄС про загальну систему податку на додану вартість. Крім того положеннями Угоди про асоціацію між Україною і ЄС передбачається, що сторона угоди має право здійснювати будь-які кроки, які вона вважає необхідними для забезпечення власної безпеки, зокрема, під час війни або для виконання взятих на себе зобов'язань із підтримки миру та міжнародної безпеки.Дійсно, декларується, що звільнення від сплати ПДВ спрямоване на здешевлення оборонних товарів, однак на практиці наслідки для бізнесу не однозначні. Палиця бʼє одночасно обома кінцями. З одного боку для покупця вигода очевидна. А, з іншого, для постачальника - ситуація складніша, адже якщо товар імпортований зі сплатою ПДВ або виготовлений з комплектуючих, придбаних із ПДВ, то постачальник уже сплатив податок і включив його суму до податкового кредиту. Після застосування пільги цей кредит коригується, що фактично нівелює можливість компенсувати раніше сплачений податок, створюючи касові розриви та знижуючи рентабельність операцій.Податкове законодавство дозволяє не коригувати податковий кредит у частині поставок товарів за держконтрактами у рамках оборонних закупівель. Однак в операціях із пільговими оборонними товарами поза державними замовленнями, наприклад, які поставляються за рахунок волонтерських фондів, становище постачальника менш вигідне.Загальний аналіз вказує, що зміни до Податкового і Митного кодексів України, ухвалені наприкінці 2024 року, розширили податкові та митні пільги на імпорт сировини й комплектуючих виробникам низки готових виробів, серед яких БПЛА та системи РЕБ. Однак ці пільги не поширюються на вітчизняних виробників комплектуючих. Тому ті й надалі платять ввізне мито й ПДВ при імпорті сировини. У результаті імпорт готових компонентів стає вигіднішим, ніж їхнє локальне виробництво. Така ситуація є явним гальмом для розвитку українського ринку комплектуючих і посилює залежність від іноземних постачальників.У Раді бізнес-омбудсмена вважають, що необхідно розробити механізм, який дав би змогу уникнути ситуацій, коли готові вироби підпадають під пільговий режим, а ключові матеріали та комплектуючі для їхнього виробництва залишаються за межами податкових стимулів. Щоб мінімізувати залежність від імпорту та створити рівні умови для вітчизняних виробників рада бізнес-омбудсмена пропонує зробити певні кроки.Спочатку - дослідити вплив поточної системи оподаткування ПДВ на ефективність оборонного фінансування.Але це означатиме необхідність потурбувати додатковими клопотами мінфін, Рахункову палату, міноборони, мінекономіки. Хто ж на таке зважиться?Також офіс бізнес-омбудсмена пропонує пропрацювати можливості впровадження на період дії режиму воєнного стану нульової ставки ПДВ або спеціальнних режимів оподаткування на послуги ремонту та модернізації військової техніки. Цим також мають займатись мінфін, ДПС, комітети ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, міноборони.Водночас представники чинної влади не визнають проколи в постачанні зброї у не до кінця пропрацьованих власних рішеннях щодо оподаткування вітчизняних виробників. Здебільшого вони акцентують увагу лише на бажанні чи небажанні партнерів допомогти Україні з озброєнням. Скажімо, депутат - "слуга" та голова делегації ВР в Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв у коментарі для Liga.net справедливо зазначив, що з наявними запасами наша держава може протриматися кілька місяців. Водночас, за його словами, Україна має потенціал дуже швидко втричі збільшити виробництво озброєння, якщо буде належне фінансування з боку європейських партнерів. І жодного слова про потребу вкладати зусилля у розвиток бізнесу українського озброєння.Однак окрім задушливих податкових обіймів, вітчизняний оборонний бізнес зіштовхнувся й з іншими проблемами. Як от – обмеження рентабельності за державним замовленням для БПЛА (25%), проблеми з бронюванням працівників, застарілі норми стандартизації та неринкові умови державних контрактів. Тож тут партнери навряд чи винні.А зволікання держави з вирішенням проблем, що хвилюють оборонний бізнес, каталізують ризики, пов'язані, наприклад, з переїздом цього бізнесу за кордон.
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала