Рецензія на фільм «Аматор» / The Amateur

10 квітня в кінотеатрах стартував показ шпигунського трилера «Аматор», сюжет якого заснований на однойменному романі Роберта Літтелла 1981 року. Це вже друга спроба кіноробів перенести твір Літтелла в площину кіноекрана після канадської адаптації з такою ж назвою, що прем’єрувалася невдовзі після публікації роману, наприкінці 1981 року. Зараз вже мало хто згадає про той фільм з Джоном Севеджем та Крістофером Пламмером, а в огляді нижче розбираємось, чи здатна запам’ятатися нова екранізація, цього разу вже з лауреатом премії «Оскар» Рамі Малеком та її ж номінантом Лоуренсом Фішберном у кадрі.

«Аматор» / The Amateur

Жанр шпигунський трилер
Режисер Джеймс Гоувз
У ролях Рамі Малек, Рейчел Броснаген, Лоуренс Фішберн, Каітріона Белфі, Джон Бернтал, Майкл Стулбарг, Адріан Мартінес, Голт Маккаллані, Джуліанна Ніколсон, Такехіро Хіра
Прем’єра кінотеатри
Рік випуску 2025
Сайт IMDb, офіційний сайт

Скромний молодий чоловік на ім’я Чарльз Геллер працює криптографом в ЦРУ на -5 поверсі у кімнаті без вікон, зате з великими гарними моніторами. А ще він одружений на красуні Сарі, яку дуже сильно кохає. Одного разу вона вирушає у робочу поїздку до Лондона, а сам Чарлі отримує цікаву інформацію від свого інформатора. Річ у тім, що ці секретні дані викривають сумнівні операції, здійснені під керівництвом заступника директора ЦРУ Алекса Мура — безпосереднього начальника Чарлі.

Та в Лондоні відбувається непоправне — якісь терористи вбивають Сару, а Мур запевняє нещасного вдівця, що винні обов’язково будуть покарані. Однак згодом, коли стає зрозуміло, що справа аж ніяк не просувається, Чарлі вирішує самотужки помститися вбивцям коханої. Він змушує своїх керівників організувати йому бойову підготовку, вдавшись до шантажу, благо, компрометувальна інформація стала в пригоді. Мур та його колега підігрують, розуміючи, що заплановану каральну місію звичайний аналітик навряд чи подужає і взагалі переживе. Але, здається, у Чарлі є чим здивувати своїх ворогів і недоброзичливців.

Для режисера Джеймса Гоувза це лише друга повнометражна робота в кар’єрі після щемливої біографічної драми «Одне життя» з Ентоні Гопкінсом. І він, разом зі сценаристами Кеном Ноланом та Гарі Спінеллі, помітно прямолінійніший за Содерберга. Та й кіно у нього дещо про інше, а саме — про жорстоку помсту від того, «хто 90-річній черниці в армреслінг програє». З іншого боку, фільм Гоувза також декларує прописну істину, що шпигуни, хай то круті польові оперативники чи прості офісні працівники, — теж люди, і ніщо людське їм не чуже.

Якщо дуже коротко, то це історія про те, як ботан вирішив нарешті взятися за ствол і  ̶п̶у̶с̶т̶и̶т̶и̶с̶я̶ ̶б̶е̶р̶е̶г̶а̶ йти карати поганців (та у підсумку все одно перемагає інтелект). Причому вчитися початківцю доводиться на ходу — кілька тренувань і настанов від авторитетного Лоуренса Фішберна навряд чи можна назвати сильно корисними. Наприклад, щоб відчинити замок з ціллю потрапити у чуже житло, новоспечений месник користується відповідною відеоінструкцією з інтернету під час самого процесу, і в цей момент неможливо втриматися від сміху.

Минулого місяця рятувати дівчину своєї мрії взявся звичайний банківський службовець у виконанні Джека Квейда в «Новокаїні». Там, якщо згадати, суперздібністю головного героя була абсолютна нечутливість до болю. Рамі Малеку хоч і не звикати грати у шпигунському кіно після лиходійського перформансу в «Не час помирати», але на героя бойовиків він ледве тягне. Тож суперздібність його персонажа — гострий розум.

На жаль, попри нестандартні ходи від місцевого, не при Джоні Бернталі будь сказано, карателя, «Аматор» надзвичайно важко назвати фільмом, що здатен дивувати. До того ж ідея акцентувати на тому, що необов’язково одразу хапати в руки гранатомет, щоб погані хлопці отримали по заслузі, досягається коштом, скажімо, сумнівних рішень — починаючи від нісенітного задуму Чарлі Геллера як такого і поведінки його керівництва і закінчуючи хирлявенькою мотивацією спільника головного героя.

Похизуватися стрічка може й зірковим акторським складом. Малек тримається молодцем, хоча й поводиться стримано, але пастки своїм жертвам розставляє з вправністю Конструктора з кінофраншизи «Пила». Щоправда, присутність Лоуренса Фішберна й особливо Джона Бернтала та Джуліанни Ніколсон не особливо відчувається, адже їх використовують злочинно мало. Хоч якісь емоції викликає героїня Каітріони Белфі, та й та є сильно другорядною. Про головного антагоніста в особі Майкла Стулбарга нема чого й згадувати.

В цілому «Аматор» проходить рівно, якщо не сказати, що аж занадто рівно — все тут гладенько, виконано на совість, але від того нуднувато й передбачувано, як книжка пише. Тож хоч би найменших сюрпризів при усьому бажанні у стрічці вдень зі свічкою не знайдеш. Хіба що таким можна вважати добре відому усім нам картату базарну сумку, що несподівано з’являється у кадрі в одній зі сцен.