WSJ: Участь головного ідеолога вторгнення РФ в Україну в переговорах із США вказує на те, що Путін не відмовився від своїх цілей

Колишній очільник П'ятої служби Федеральної служби безпеки Росії, а нині радник директора ФСБ Сєргєй Бєсєда — один із найвпливовіших російських шпигунів, який десятиліттями займався найбільш “чутливими” операціями глави Кремля Владіміра Путіна, став “публічною особою”, пише WSJ.

Приблизно в цей час торік кар'єрний шпигун, відомий ЦРУ як “Барон”, займався надсекретною справою — кожні кілька тижнів зустрічався з офіційними особами американських спецслужб у готелях, заброньованих на вигадані імена, щоб домовитися про найбільший обмін ув'язненими в американсько-російській історії. Цей обмін, проведений 1 серпня 2024 року, передбачав звільнення понад 20 ув'язнених, у тому числі репортера Wall Street Journal Евана Гершковича. 

Тоді адміністрація колишнього президента США Джо Байдена попередила видання WSJ, що одна лише публічна згадка імені Бєсєди може підірвати один із небагатьох каналів зв'язку Вашингтона з Кремлем під час війни РФ проти України й зашкодити переговорам про звільнення американців.

Цьогоріч 70-річний "ветеран" розвідки РФ повернувся до тих самих готелів, але вже “публічно”, щоб вести переговори з адміністрацією нинішнього президента США Дональда Трампа щодо війни РФ проти України, які потенційно можуть ознаменувати тектонічну переорієнтацію Штатів на Росію. 

Участь Бєсєди — головного ідеолога повномасштабного вторгнення РФ в Україну, в переговорах демонструє, як путінські шпигунські служби витісняють Міністерство закордонних справ у міжнародних контактах високого рівня — чого, кажуть аналітики, ніколи не відбувалося, навіть у розпал холодної війни.    

За словами співробітників розвідки й дипломатів, залучення Бєсєди, який допомагав планувати вторгнення РФ в Україну й готував аналітичні звіти для Путіна — це сигнал Києву про те, що глава Кремля не відмовився від наміру отримати політичний контроль над Україною. 

Бєсєда вважається ключовим ідеологом повномасштабного вторгнення РФ в Україну та активно займався підривом намагань Києва уникнути влади Кремля.

Коли главу Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова під час інтерв'ю в 2023 році запитали, хто з росіян є найнебезпечнішим, він спочатку відмовився відповідати, а потім назвав Бєсєду. 

“Він зробив багато зла для України”, - сказав Буданов.

Бєсєда, який почав служити в КДБ у 1970-х роках невдовзі після Путіна, є одним із небагатьох російських чиновників, які мають прямий зв'язок з главою Кремля. На Заході про Бєсєду мало що відомо, але розслідування WSJ показує, що шпигун відігравав важливу роль у деяких найбільш “чутливих” місіях Росії.

Коли Словенія ув'язнила двох російських “сплячих агентів”, які видавали себе за аргентинців, Бєсєда полетів до сусідньої Сербії, щоб обговорити це питання, важливе особисто для Путіна. 

Також Бєсєда обговорював останні деталі минулорічного серпневого обміну ув'язненими між Заходом та РФ із делегацією ЦРУ та німецькими розвідниками.

Як пише WSJ, Бєсєда намагався поводитися “тепло”, щоб відрізнятися від стриманих агентів ФСБ. Він жартував і на одній із зустрічей приніс подарунки для своїх колег з ЦРУ: сувеніри на радянську історичну тематику. Представники ЦРУ запропонували йому пляшку бурбону.

За часів адміністрації Байдена, коли вторгнення Кремля в Україну призвело до того, що дипломатичні контакти між Вашингтоном і Москвою опинилися в найгіршому стані з часів Карибської кризи, обидві країни покладалися на свої розвідувальні служби для підтримання контактів. Бєсєда був одним з небагатьох обраних російських чиновників, яким дозволяли спілкуватися з США.

“Кремль призначив Бєсєду для ведення переговорів про обмін ув'язненими. Ці справи ФСБ контролює до найдрібніших деталей”, - сказав колишній американський чиновник, який вів переговори з російським шпигуном.

Таємні зустрічі Бєсєди з ЦРУ відбувалися в конференц-залах готелів по всій Європі та на Близькому Сході, де не було дозволено користуватися телефонами. Одні з переговорів призвели у 2022 році до звільнення двох ув'язнених у Росії американців - баскетболістки Брітні Ґрайнер і колишнього морського піхотинця Тревора Ріда в обмін на затриманих у США торговця зброєю Віктора Бута і наркоторговця Константіна Ярошенка.

Складніше, однак, було досягти прогресу у справах Гершковича і колишнього морського піхотинця США Пола Вілана, яких звинуватили у шпигунстві. У цих справах Бєсєда зайняв жорстку позицію, спочатку наполягаючи на тому, щоб США обмінювали шпигунів на шпигунів.

У відкритому доступі можна знайти лише кілька фотографій Бєсєди. На сайті ФСБ він не вказується серед керівництва Служби. Бєсєда майже ніколи не спілкувався зі ЗМІ, за винятком інтерв'ю 2012 року для внутрішнього журналу ФСБ, коли говорив про необхідність посилення співпраці Росії з іноземними розвідувальними службами. 

Кар'єра Бєсєди почала активно розвиватися близько 40 років тому: будучи молодим офіцером у 1980-х роках, він працював в “американському відділі” Другого управління КДБ, де мав завдання стежити за розвідниками США в Москві, що відкрило таємну лінію зв'язку з ЦРУ.

З минулого року Бєсєда є радником директора ФСБ РФ Алєксандра Бортнікова. Бєсєда  вважається одним із небагатьох російських чиновників, які можуть напряму зв'язатися з Путіним.

Міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров і його заступник Сєргєй Рябков не брали участі в обговоренні обміну ув'язненими. 

Канал для переговорів щодо ув'язнених викристалізувався ще під час саміту між Байденом і Путіним у червні 2021 року. Байден призначив посла США в Москві Джона Саллівана американським посередником, тоді як Бєсєда отримав відповідну роль з російського боку. Під час їхньої першої зустрічі в російському МЗС Салліван помітив, що Бєсєда демонстративно дивився на годинник, а згодом шпигун різко підвівся з-за столу і вийшов, пожартувавши, що йому не потрібно буде доповідати про решту зустрічі, бо він “з ФСБ і може дізнатися все”.

Через кілька днів до Білого дому надійшло повідомлення: якщо Вашингтон і Москва хочуть вивчити питання обміну полоненими, Кремль наполягатиме, аби розмови проходили через розвідувальні служби, як це було за часів холодної війни. 

США погодилися, і перша зустріч пройшла в "позитивній" атмосфері, але безрезультатно. ФБР не було зацікавлене у звільненні російських в'язнів, екстрадованих до США і засуджених за тяжкі злочини.

Пізніше обидві сторони зустрілися знову, й коли ЦРУ взяло процес у свої руки, почалися переговори про обмін колишнього морського піхотинця США Ріда на російського наркоторговця Ярошенка. Обмін призначили на 27 квітня 2022 року в Туреччині. Деталі обговорювалися в потоці паперів, якими обмінювалися ЦРУ та підлеглі Бєсєди. 

Водночас, ЦРУ не було впевнене, що Бєсєда все ще керує “операцією”. Шпигун, згідно з розслідуванням російського журналіста Андрєя Солдатова, “потрапив у немилість” Путіна після того, як повномасштабне вторгнення в Україну не призвело до швидкого повалення уряду в Києві. Була інформація, що Бєсєду та його заступників взяли під домашній арешт, також ЗМІ писали, що Бєседа перебував у СІЗО "Лефортово". Деякі американські чиновники припустили, що канал обміну ув'язненими зруйнується.

Але коли представники США через кілька днів прийшли на двосторонню зустріч у Москві, Бєсєда сидів усміхнений за столом переговорів, вітаючи їх жартом.

“Чутки про мою смерть сильно перебільшені”, - сказав він, перефразувавши Марка Твена.

Адміністрація Трампа продовжує активну взаємодію з Москвою стосовно нормалізації двосторонніх відносин і в питанні припинення війни РФ проти України. Але, як пише WP, американські перемовники “програють” росіянам. Аналітики кажуть, що команда перемовників адміністрації Трампа не здатна змагатися з досвідченими колишніми радянськими посадовцями, які входять до складу російської команди та мають десятиліття досвіду ведення переговорів і глибокі знання про Україну. 

Команда перемовників Трампа щодо війни РФ проти України, зокрема, не включає досвідчених експертів з питань Росії, а головний спецпредставник президента США та його друг Стів Віткофф — бізнесмен, який займається нерухомістю й тепло відгукуєтьсяпро російського диктатора.

Про те, чи вдасться Кремлю втягнути Вашингтон у гру за власними правилами, та які справжні цілі Путіна у відносинах із США, розмірковував Михайло Гончар у статті “Пакт Дмітрієва—Віткоффа як основа партнерства Путіна—Трампа”.