Дипломати працюватимуть із німецькою стороною в питанні підтримки українців у ФРН - посол

Коаліційна угода майбутнього уряду ФРН є дуже сильною у плані солідарності з Україною, але в ній немає подробиць щодо окремих аспектів, у тому числі щодо продовження підтримки українців у ФРН.

Відтак дипломати продовжать працювати із політичними партіями з метою захисту прав співгромадян. Про це кореспондентці Укрінформу заявив посол України у ФРН Олексій Макеєв.

«Угода найсильніша, яку ми бачили до цього. В ній дуже багато елементів, про які ми говорили з політичними партіями. І я дякую політичним партіям коаліції», - сказав посол, додавши, що дуже позитивно налаштований на взаємодію України з новим федеральним урядом, новим федеральним канцлером і міністрами.

Водночас Макеєв зауважив, що ми поки що лише прочитали текст коаліційної угоди, але не бачимо, якими будуть рішення нового уряду. В документі не наводяться якісь деталі, що у принципі є логічним.

Зокрема, не прописується момент про те, якими саме будуть виплати українським шукачам притулку у ФРН. Досі відповідні німецькі відомства не прокомунікували у подробицях це питання.

«Ми будемо працювати з новим урядом. Але ми також повідомляли, що таке колись обов'язково станеться: на європейському рівні зміни у ті рішення, які приймалися Європейською комісією, будуть внесені до 2026 року», - нагадав Макеєв.

Він висловив сподівання на те, що і процес інтеграції українців у Німеччині, й процес добровільного повернення тих, хто хоче повернутися на Батьківщину, буде посилений тими зусиллями, які зараз докладають у співпраці Міністерство закордонних справ і Міністерство національної єдності, в тому числі через відкриття «Хабів єдності». Макеєв не уточнив, коли саме відкриється перший такий хаб у Німеччині.

«Ми тут, щоб дбати про українців, а українці сьогодні дбають про всю Європу», - підкреслив глава дипломатичного представництва.

У коаліційній угоді, текст якої було погоджено раніше цього тижня консервативним блоком ХДС/ХСС і Соціал-демократичною партією, і який наразі очікує на схвалення всіма трьома політсилами (ХСС уже дав свою згоду), підтверджується скасування системи виплат по безробіттю. Хоча українські шукачі притулку не називаються прямо, ця зміна стосується їх безпосередньо, адже на відміну від усіх інших біженців лише українці отримують такі виплати (як і громадяни ФРН, які тимчасово не мають роботи). Наразі не уточнюється, за якою статтею будуть утримуватися громадяни Україна зі статусом захисту, відомо лише, що буде запроваджено «нове базове забезпечення».

Окрім того, в документі йдеться про те, що «біженці із правом на проживання згідно із Директивою про масовий приплив, які в’їхали в країну після 1 квітня 2025 року, повинні будуть отримувати пільги відповідно до закону про пільги шукачів притулку, якщо вони цього потребують». Тут також не згадуються українці, але лише вони підпадають під категорію «із правом на проживання». Для того, щоби мати право на пільги, новоприбулі повинні будуть довести, що вони насправді їх потребують «шляхом послідовної та загальнонаціональної оцінки активів». Тобто передбачаються ретельні перевірки матеріального стану претендентів.

Усе це загалом означає суттєве зменшення матеріальних виплат українським біженцям війни.

Як повідомлялося, з початку російської загарбницької війни проти Україні українські біженці війни можуть перебувати в ЄС, не звертаючись за притулком. Це статус, якого не мають громадяни інших країн. Окрім більш високих виплат він також передбачає негайний доступ до ринку праці. В Німеччині захист знайшли з лютого 2022 року майже 1,2 мільйона українців. Працевлаштувалися з них, за деякими даними, близько 40%.

Лідер Християнсько-демократичної партії і майбутній очевидний канцлер Фрідріх Мерц ще перед виборами наполягав на скасуванні системи Bürgergeld (виплат по безробіттю) з метою скорочення витрат у бюджеті та змушення людей активніше шукати роботу.