Борги по мікрокредитах в Україні ростуть: суцільне зло «швидкої допомоги»

Фінансовий ринок, адаптуючись до потреб українських споживачів, постійно змінюється. Одна з тенденцій - зростання популярності мікрокредитів, тобто швидких позик, які можна оформити дистанційно. Такий формат кредитування виявився настільки простим, що чимало українців почали надавати йому перевагу перед традиційними банківськими продуктами, не замислюючись про наслідки. Між тим, за даними Опендатабот, борги українців по мікрокредитах зросли в 1,7 рази, а середня позика торік складала 6217 грн.

Коротко про – про небезпеку цих доступних позик.

Максимальна доступність

Головною перевагою мікрокредитних організацій є максимально спрощена процедура оформлення позики. Щоб отримати гроші онлайн, потрібно:

• мати смартфон із доступом до інтернету;
• заповнити анкету;
• прив'язати банківську картку;
• активувати акаунт з використанням документів.

Такі кредитні сервіси працюють онлайн цілодобово без вихідних, тож отримати гроші можна хоч у святковий день, хоч вночі.

Прихильники мікропозик запевняють, що надана простота важлива в екстрених ситуаціях – така собі «швидка допомога». Але будемо реалістами: насправді, у більшості випадків ні про яку «екстреність» не йдеться. І головний плюс є саме в тому, що такі позики надають тим клієнтам, які у банківський установі отримали б 100%-ну відмову.

Справа в тому, що, звертаючись за мікропозикою, людині не потрібно ані надавати довідку про доходи, ані шукати поручителів. Потенційні «мікрокредитори» запевняють, що можуть надати фінансування і студентам без офіційного працевлаштування, і пенсіонерам, і людям з неідеальною кредитною історією лише «на основі аналізу наданих даних». Насправді весь «аналіз» часто полягає в тому, щоб впевнитися, що за боржника є кому заплатити. Адже дуже часто сам він платити навіть не збирається, і обидві сторони це чудово розуміють.

- У 2020-2022 роках я пережила суцільний жах, - розповідає киянка Оксана. – Мій брат брав мікропозики, програвав гроші в гральних автоматах, а віддавати борги довелося мені. Колектори почали телефонувати, коли борг з відсотками вже був майже 80 тис. грн, хоча позичали йому вдвічі менше. Я віддала ті гроші та написала листа з вимогою, щоб більше брату в борг не давали. Але за три місяці до нас знову завітали колектори – новий борг і нові відсотки. Причому взяв гроші він в тій самій організації! До лютого 2022-го борг брата виріс до 110 тис. грн. Колектори телефонували і вдень, і вночі, погрожували, сума зростала. Я була вже на межі нервового зриву, але відмовлялася платити, бо ж попереджала, що не маю таких грошей, і просила не давати брату позики.

Зараз брат Оксани на фронті. Дзвінки після обіцянок звернутися до поліції та ТЦК (і невідомо, що більше налякало колекторів) припинилися, але борг продовжує «висіти». І чим закінчиться ця історія, поки що невідомо.

Тільки цифри

За 2024 рік українці оформили 8,3 млн мікрокредитів майже на 52 млрд грн, пише Опендатабот, посилаючись на дані Національного банку України. Це на 27% більше, ніж у 2023 році. Середня сума мікропозики зросла більш ніж на чверть: якщо у 2023-му середня сума складала 4926 грн, то торік вона вже була на рівні 6217 грн.

У середньому мікрокредитні організації видавали 693 тис. позик на місяць, а найбільше боргів українці набрали у третьому кварталі: близько 729 тис. кредитів на місяць. Наприкінці року позичати стали менше, і навіть почали потрохи закривати накопичені борги.

Втім, в цілому борги лише збільшувались. За перші три квартали заборгованість за мікрокредитами подвоїлась: з 9,3 млрд грн вона зросла до 18,47 млрд грн. Під кінець року борг поменшав на 2,7 млрд грн, але загальну картину це покращити не допомогло: заборгованість українців перед МФО на початок поточного року складає 15,77 млрд грн. Це у 1,7 рази, або на 6,47 млрд грн, більше, ніж на початку 2024-го.

Дорога в один кінець

Швидкість оформлення мікропозик та можливість отримати гроші без збору документів, пошуків поручителя та очікування в чергах з лишком компенсуються високими відсотковими ставками МФО та значно меншими сумами, ніж можна було б отримати у банківських установах. Зазвичай у мікрокредиторів можна позичити максимум 25-40 тис. грн.

Діяльність мікрофінансових організацій регулюється законодавством, контролюється НБУ, а кожна легальна МФО має ліцензію. Лобісти мікропозик наполягають, що все працює за законом, а умови кредитування чітко прописані в договорі, який клієнт підписує електронним підписом чи за допомогою спеціального коду з SMS. А якщо клієнт неуважно прочитав договір або навіть взагалі не читав – то його проблеми. І ось тут можна не сумніватися: у неуважних проблеми дійсно будуть, і чималі.

Мікропозики в Україні пропонують десятки мікрофінансових організацій за відсотковою ставкою «від 0,01%». Але, по-перше, це відсотки на день, а на рік вийде у 365 разів більше - 3,65%. По-друге, це проценти тільки на першу позику, далі буде значно більше. І, нарешті, диявол ховається у деталях, а саме у слові «від». І насправді навіть за таких приємних обіцянок відсотки можуть бути якими завгодно.

Більш детально про вартість позики скаже реальна річна процентна ставка – РРПС, яка коливається від 1200 до 13 470% річних! Це шалені гроші. Наприклад, якщо взяти 20 тис. грн під 1200% річних, то за місяць доведеться віддати вже 40 тис. грн, а якщо під 12 000% річних, то лише протягом місяця борг зросте до 220 тис. грн.

На думку економіста Владислава Банкова, мікропозики – це концентроване зло, а для значної частини клієнтів – дорога в один кінець.

- Це вічна боргова кабала, з якої практично неможливо вибратися, - зазначив економіст у коментарі Коротко про. - Нереальні відсоткові ставки та космічні штрафи призводять до значної частки неповернень, підриваючи весь напрямок кредитування, який в Україні практично помер. Щодо зростання кредитних зобов'язань, то це чіткий індикатор зубожіння населення, особливо у контексті ставок. Люди опиняються на межі виживання, і саме в таких умовах з'являється певний фаталізм.