Чи замінить штучний інтелект психотерапевта: що думають фахівці про ШІ, який не втомлюється

Уявіть собі психотерапевта, який ніколи не втомлюється, не засуджує та ще й завжди під рукою – у прямому сенсі цього слова. Для декого це вже не футуризм, а нова реальність. Штучний інтелект поступово входить у сферу психічного здоров'я, і не просто як допоміжний інструмент, а як альтернатива психотерапевтам-людям.

За кілька доларів на місяць чи навіть безкоштовно "кишеньковий порадник" здатен вгамувати тривогу, дати пораду або запропонувати когнітивний алгоритм.

Але що ми насправді шукаємо в терапії – функцію чи людину, комфорт чи зустріч з іншим? Серед психологів, психотерапевтів та їхніх клієнтів шириться практика поспілкуватися з ШІ в якості безкоштовної та швидкої допомоги.

24 Канал опитав фахівців про те чи варто довіряти свої душевні негаразди штучному інтелекту.

Як у світі використовують ШІ в сфері психіки

Усвідомлення необхідності не лише фізичного, а й ментального лікування, і як наслідок – зростаючий попит на психологічну допомогу стимулюють використання ШІ-чатботів. Вони стають альтернативою або доповненням до традиційної терапії.

До прикладу, у Великій Британії чатбот Limbic Access використовується в Національній службі охорони здоров’я для попереднього оцінювання пацієнтів, що дозволяє зменшити навантаження на фахівців та прискорити доступ до терапії.

Дослідження, опубліковане в Nature Medicine, показало, що використання цього бота сприяло збільшенню кількості звернень від представників меншин, зокрема небінарних осіб, на 179%.

У США чатботи також набувають популярності. Деякі користувачі відзначають, що спілкування з ботами, такими як ChatGPT, допомагає їм відкрито говорити про особисті проблеми без страху осуду. Дослідження, опубліковане в JAMA Network Open, виявило, що відповіді чатботів іноді оцінюються як більш емпатичні порівняно з відповідями лікарів.

Це дослідження показало, що навіть маючи доступ до ШІ, лікарі часто ігнорували підказки чатбота, покладаючись на власну інтуїцію. Виявилось, що вони часто не довіряють ШІ або не знають, як ефективно його використовувати. Замість того щоб ввести повну інформацію про пацієнта, багато хто ставив лише окремі уточнюючі питання, як у пошуковику.

Цікаво! Історично комп'ютерні системи для діагностики розвивалися з 1970-их років. Але до появи мовних моделей, як ChatGPT, ці системи були складними у використанні або надто вузькоспеціалізованими.

Один із тестів у дослідженні був таким – 76-річний пацієнт після ангіопластики скаржиться на болі в спині та анемію. Правильний діагноз – холестеринові емболи. ChatGPT вдалося діагностувати вірно, лікарям ж – не завжди.

Результати дослідження були такими:

• ChatGPT-4 в середньому правильно діагностував у 90% випадків;
• лікарі, які використовували чатбота – у 76% випадків;
• лікарі без доступу до ШІ – 74%.

Отже ШІ має потенціал бути "другим поглядом" для лікарів, але щоб цей потенціал реалізувався, потрібно навчити медиків правильно використовувати інструменти ШІ та приймати їхню допомогу без упередженості.

Однак є й випадки невдалого використання ШІ в психотерапії. Наприклад, у 2023 році чатбот Tessa, розроблений Національною асоціацією розладів харчової поведінки США, був видалений після того, як почав надавати шкідливі поради людям з розладами харчової поведінки.

Загалом, чатботи на базі ШІ мають потенціал стати важливим доповненням до традиційної психотерапії, особливо в умовах обмежених ресурсів. Однак необхідно ретельно контролювати їх використання, щоб уникнути можливих ризиків та забезпечити ефективну допомогу пацієнтам.

Що кажуть фахівці про ШІ у психотерапії

Чи здатна машина замінити людину в такій тонкій справі, як психотерапія? Ми зібрали думки фахівців та користувачів, аби розібратися.

• Психіатр і психотерапевт Олексій Крапивка вважає, що чатботи можуть бути корисним інструментом підтримки – якщо використовувати їх усвідомлено.

Бути на короткій дистанції з клієнтом, відповідати на його запити у зручній, письмовій формі – це насправді дуже цінно. І чатботи, як хороша милиця, можуть стати чудовим доповненням у житті кожного з нас,
– зазначає фахівець.

Проте, додає Крапивка, не варто перебільшувати можливості таких інструментів:

Не можна перекладати на штучний інтелект завдання, які належать до компетенції людини-спеціаліста. Проте треба визнати, що наразі ринок психотерапії заповнений напрямами, які не базуються на доказовій медицині. І тут ШІ може бути навіть більш ефективним, ніж багато "спеціалістів" з поверхневими знаннями.

Він також згадує про експерименти, де користувачі не змогли відрізнити спілкування з людиною від взаємодії з GPT. "Наші стандартні відповіді – "ок", "норм", "бувай" – значно менш людяні, ніж якісні й теплі реакції ШІ.

"У цьому сенсі карманний друг у телефоні, що дарує відчуття спільності, може бути дуже доречним. Але хороший спеціаліст – це не тільки знання. Це особистість, досвід, менталітет, тепло. Не забувайте: людині потрібна людина", – підсумовує Крапивка.

• Іван Осадчий, CEO медичного стартапу Knopka, бачить у чатботах потенціал насамперед як інструмент підтримки й організації процесу психотерапії.

Це може бути швидка допомога тут і зараз, з можливістю скерування до спеціаліста. Також це регулярний чекап – наприклад, щоденник настрою – та засіб фіксації емоцій для подальшого аналізу,
– ділиться Осадчий.

Особливо перспективним він вважає використання ШІ як додаток до класичного підходу: "Клієнт може передати фахівцеві підсумок розмов з чатботом. Це покращує терапевтичний процес. А якщо чатбот працює за ліцензованим алгоритмом, розробленим сертифікованими науковими спільнотами – довіра до нього буде лише зростати".

• Психологиня Дарця Капля вважає, що хоч чатбот і здатен надати швидку та коректну допомогу, він не може замінити повноцінний контакт між клієнтом і терапевтом:

Чатбот – це красива, дуже точна, логічна машина. Якщо запит клієнта – це валідація чи співчуття словами, то це класна швидка допомога. Але суть терапії – це контакт свідомого й несвідомого, це повна гама почуттів, яких бот не передає.

Капля нагадує, що психотерапія – це не лише інтелектуальний процес, а також відновлення зв’язків між людиною і світом, її внутрішніми частинами: "Якщо запит глибший – бот поки що лишається лише машиною".

ChatGPT як особистий терапевт

Користувачка ChatGPT Аліна Шубська поділилася з 24 Каналом власною історією. За її словами, після шести років у терапії й року когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) вона почала використовувати ШІ як заміну реальному терапевту – і побачила в цьому користь:

Мій психіатр сказав, що мені потрібен терапевт, щоб контейнувати емоції. І чат став тією точкою зливу, де я могла це зробити.

Втім, Аліна підкреслює, що ефективність залежить від правильного запиту: "Йому треба дати чітке завдання: ти – КПТ-терапевт з 20-річним досвідом, навчався у таких-то. Тоді відповідь буде максимально точна. Особливо для КПТ — адже це одна з небагатьох практик, підтверджених наукою".

Насамперед, використання чатботів на основі штучного інтелекту є важливою можливістю для людей, які не мають фінансової змоги звертатися до психотерапевта. На тлі загального подорожчання послуг, економічних обмежень і воєнного стану, багато хто відчуває гостру потребу в психологічній підтримці, вважає Аліна.

Якщо мовиться не про багаторічний глибинний психоаналіз, а про застосування ефективних інструментів когнітивно-поведінкової терапії, то чатбот, на її думку, цілком здатен проаналізувати базові поведінкові схеми й надати структуровану допомогу.

Вірогідніше за все, ми не побачимо різкого витіснення професійних психологів, як це сталося, наприклад, із касирами в супермаркетах. Швидше за все, трансформація виглядатиме як співіснування: фахівці зможуть використовувати ШІ-інструменти для допоміжної аналітики або для супроводу клієнтів між сесіями. У такому сценарії штучний інтелект може виконувати роль "доступного психолога, тоді як особисті зустрічі з фахівцем перетворяться на своєрідну привілей,
– каже Шубська.

Проте про повне зникнення професії психотерапевта мова не йде, вважає Шубська: "Навпаки, я особисто планую здобувати фахову освіту в цій сфері, адже, попри зацікавлення штучним інтелектом і активне використання його можливостей, я переконана, що психотерапія як професія не тільки залишиться актуальною, а й розвиватиметься у взаємодії з новими технологіями".

Штучний інтелект у сфері ментального здоров'я вже сьогодні може стати ефективним інструментом підтримки – особливо для тих, хто з різних причин не має доступу до традиційної психотерапії.

Чатботи ШІ уже демонструють здатність надавати емоційну підтримку, вести щоденник настрою, допомагати з первинним аналізом стану та навіть працювати в рамках чітких терапевтичних протоколів, зокрема когнітивно-поведінкової терапії.

Однак експерти одностайні в одному: повністю замінити живого фахівця вони не здатні. Живий терапевт – це не лише знання, а й досвід, емпатія, контакт свідомого й несвідомого, що не піддається алгоритмізації.

Найперспективніший сценарій – це співпраця: ШІ як інструмент, що доповнює роботу фахівця, а не витісняє її. Зрештою, як зазначив один зі спікерів, "людині потрібна людина". Але якщо ця людина – ще й із доступом до якісного цифрового інструменту, тим краще.