Що Німеччина пообіцяла Україні в новій коаліційній угоді

Німецькі християнські та соціал-демократи погодили текст нової коаліційної угоди.

Процес формування нового уряду в Німеччині відбувається в разюче стислі терміни. Вже 9 квітня, лише за півтора місяця після парламентських виборів 23 лютого, Християнсько-демократичний союз / Християнсько-соціальний союз (ХДС/ХСС) і Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) досягли згоди щодо створення коаліції. Результатом перемовин стало погодження 144-сторінкової коаліційної угоди під лаконічною назвою «Відповідальність за Німеччину».

Втім, це ще не означає, що новий уряд запрацює негайно: документ має пройти затвердження на рівні партій. Першим коаліційну угоду підтримав Баварський ХСС — уже наступного дня після її підписання. СДПН, зі свого боку, проводить внутрішнє голосування серед більш як 358 тисяч своїх членів у період із 15 до 29 квітня. Співголова партії Ларс Клінгбайль висловив упевненість у позитивному результаті. ХДС планує ухвалити остаточне рішення на засіданні Федерального комітету 28 квітня.

Обрання нового канцлера, яким із високою ймовірністю стане лідер ХДС Фрідріх Мерц, очікується на тижні з 5 травня — найвірогіднішою датою називають 6 травня.

Розподіл міністерських портфелів виявився трохи несподіваним. Попри те, що СДПН на парламентських виборах отримала майже вдвічі менше голосів, ніж ХДС/ХСС, соціал-демократам дістанеться майже половина міністерств — 7 із 16. Неочікуваним став і «обмін» ключовими відомствами: якщо раніше посада міністра закордонних справ традиційно відходила молодшому партнеру по коаліції, а Міністерство оборони — старшому, цього разу сторони вирішили відійти від усталеної практики. Кінцевий розклад, хто власне очолить яке міністерство, наразі ще обговорюється. З великою ймовірністю міністром оборони залишиться Борис Пісторіус, а зовнішньополітичне відомство очолить досвідчений політик від ХДС Йоганн Вадепуль.

Саму ж коаліційну угоду було погоджено справді в рекордні строки. Формування уряду пришвидшилося під тиском одразу кількох кризових чинників. Це, зокрема, непередбачувана зовнішня політика нового президента США Дональда Трампа, включно з введенням ним безпрецедентних мит, а також стагнація мирного процесу й одночасна ескалація російської агресії проти України. Внутрішньополітичну напругу посилює стрімке зростання підтримки ультраправої «Альтернативи для Німеччини» (АдН).

На виборах АдН посіла третє місце, поступившись ХДС/ХСС на 7,7% (28,5 проти 20,8%). Утім, за лічені тижні праві популісти змогли істотно наростити рейтинг і майже наздогнали християнських демократів, відтягнувши в них близько 5%. За даними інституту Ipsos, оприлюдненими 9 квітня, АдН навіть вийшла на перше місце з 25% підтримки, тоді як ХДС/ХСС — на другому з 24%. Хоча більшість інших соціологічних установ демонструє незначну перевагу ХДС/ХСС (25–26% проти 24%), сам факт такої динаміки є серйозним сигналом: рейтинги керівної партії, яка щойно перемогла на виборах, стрімко просідають, тоді як підтримка ультраправих зростає. Зокрема на позиції ХДС негативно вплинуло фактичне порушення Мерцем передвиборчої обіцянки щодо недоторканості «боргового гальма», про яке я писала в попередній статті, що спричинило хвилю обурення навіть у лавах однопартійців. Додатковим чинником стала критика надмірної поступливості ХДС у перемовинах із СДПН.

За даними впливового видання Spiegel, коаліційні переговори ледь не зірвалися через суперечку щодо податків: СДПН наполягала на їх підвищенні, а це не влаштовувало ХДС/ХСС. Утім, перед спільною загрозою з боку АдН сторони були змушені шукати компроміс. Соціал-демократи відмовилися від планів стосовно підвищення податків, натомість християнські демократи погодилися на поступки — зокрема щодо корпоративного податку, збереження «надбавки на солідарність» та фіксації рівня пенсій у 48% до 2031 року.

Нова коаліційна угода містить низку обіцянок, але без проривних рішень. Експерти вказують на надмірну розпливчастість формулювань, що почасти виправдано складною ситуацією. Так, майбутній уряд анонсував «інвестиційний бустер» — трирічну пільгу на амортизацію (30% на рік) для інвестицій в обладнання. Однак ідеться лише про тимчасову трирічну амортизаційну пільгу. Податкові реформи, яких очікували, виявились обмеженими. Зниження корпоративного податку відкладено до 2028 року, і лише по 1% на рік упродовж чотирьох наступних років. Тут слід зазначити, що в Німеччині чи не найвищий податок на прибуток для корпорацій серед розвинених країн. Полегшення для громадян із низькими доходами відтермінували на середину каденції, але без конкретного плану.

Прагнучи скоротити державні витрати, майбутня коаліція задекларувала 10-відсоткове зменшення адміністративних видатків усіх міністерств (окрім органів безпеки) до 2029 року. Крім того, планується скорочення 8% робочих місць у сфері федерального управління, а також ліквідація половини зі 43 урядових уповноважених. Проте експерти застерігають: масштабне скорочення державного апарату може мати непередбачувані наслідки. І приклад США тут є показовим.

Очікувано змінилася й тональність у міграційній політиці: планується зменшення кількості біженців, припинення програм добровільного прийому й тимчасова заборона возз’єднання сімей для окремих категорій. Новоприбулі українці більше не матимуть доступу до «доходу громадянина», лише до базових соціальних пільг.

У сфері пенсійної політики коаліція домовилася про компроміс, вартість якого оцінюється в мільярди євро. Йдеться про збереження гарантованого пенсійного рівня у 48% до 2031 року, однак немає рішень, які б справді стабілізували систему. Не секрет, що Німеччина давно переживає значну демографічну кризу: кількість пенсіонерів постійно зростає, а рівень народжуваності є одним із найнижчих у Європі. Це означає, що кількість нової робочої сили в країні постійно зменшується. Тому ухвалені рішення є радше спробою виграти час, перекладаючи фінансове навантаження на наступні покоління.

Окрему увагу уряд приділяє енергетиці — планується низка заходів, спрямованих на зниження витрат для споживачів. І тут ідеться про мільярдні витрати, які, як і багато інших рішень коаліції, знов-таки ляжуть тягарем на державний бюджет.

Зовнішній та безпековій політиці Німеччині, а також Європі в новій коаліційній угоді присвячено 15 сторінок. Ключовий принцип закладений в одному реченні: «Ми хочемо бути в змозі захистити себе, щоб нам не довелося захищатися». В цьому контексті в документі підкреслюється необхідність значно посилити національну безпеку держави, ключова роль в якій відводиться Бундесверу. Завдяки нещодавнім змінам до німецького Основного закону щодо послаблення «боргового гальма» майбутній уряд планує істотно збільшити видатки на оборону.

Незважаючи на попередні заяви Фрідріха Мерца про необхідність «реальної незалежності від США», в коаліційній угоді трансатлантичне партнерство й тісна співпраця з Вашингтоном визначені як пріоритет. Водночас задекларовано прагнення Німеччини до лідерства в розвитку Спільної політики безпеки та оборони ЄС, а також посилення співпраці між ЄС і НАТО.

Україні в угоді приділено особливу увагу. Як позитив варто зазначити, що коаліціянти не вдалися до м’яких формулювань щодо Росії, прямо назвавши її ключовою загрозою: «Найбільша і найбезпосередніша загроза походить від Росії, яка вже четвертий рік веде жорстоку агресивну війну проти України, порушуючи міжнародне право, й продовжує масово озброюватися. Владні прагнення Владіміра Путіна спрямовані проти міжнародного порядку, що ґрунтується на правилах». Тому, відповідно до тексту угоди, подальша всебічна підтримка України для її ефективного захисту «від російського агресора» та обстоювання «своєї позиції на переговорах» залишається для нового уряду пріоритетною.

В документі підкреслюється центральне значення нашої держави для власної безпеки Німеччини. Не менш важливим є й фіксування положення про «гарантії матеріальної та політичної безпеки для суверенної України», а також участь Німеччини у відновленні України, надання фінансової та військової підтримки. Принциповим є також закріплення в угоді положень про підтримку перспектив вступу України до НАТО та ЄС.

Тому досить несподіваними стали останні висловлювання Мерца німецькому виданню Handelsblatt. Згідно з анонсом у суботу, 12 квітня, лідер ХДС заявив, що «країна, яка перебуває у стані війни, не може стати ні членом НАТО, ні членом ЄС». Обіцянка перспектив вступу до обох структур залишається в силі, «але в обох випадках спочатку має закінчитися війна».

А проте подальші кроки й нинішнього, й майбутнього німецького уряду свідчать про сталу підтримку України. Під час останньої зустрічі контактної групи у форматі «Рамштайн» міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив новий пакет військової допомоги, який включатиме, зокрема, чотири зенітні ракетні комплекси IRIS-T з 300 ракетами. Як він зазначив при цьому, «нам потрібна сильна у військовому відношенні Україна... Тільки тоді переговорний процес може призвести до довготривалого та справедливого мирного рішення».