Щомісячна чи квартальна? Парламент знову змінює правила звітності за ЄСВ

Звітність за сплатою ЄСВ знову змінюватиметься. Розберемось, як саме, а головне — навіщо.

Питання спрощення податкової звітності для бізнесу завжди актуальне. Попри численні покращення, наше адміністрування досі далеке від ідеалу. Втім, змін і трансформацій уже було стільки, що будь-які нові сприймаються реальним сектором щонайменше з тривогою, бо у податковій сфері реформа далеко не завжди означає покращення.

Наразі у Верховній Раді на розгляді перебувають два законопроєкти (№ 13108 та 13108-1), якими пропонується переглянути періодичність подання податковими агентами звітності щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, в тому числі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ). Обидві ініціативи передбачають повернення до щоквартальної звітності, яка діяла 2024 року, але з певними нюансами, що заслуговують на увагу.

Щомісячна звітність, яка наразі є чинною, була запроваджена Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» від 10.10.2024 №4015-IX як частина комплексу змін, покликаних «забезпечити функціонування економіки у воєнний час». Її ініціаторами виступили голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та члени цього комітету.

Водночас, на переконання законотворців, практика показала: такий формат звітності не спростив, а ускладнив роботу бізнесу, особливо малого і середнього. Законопроєкт №13108 прямо вказує, що щомісячне звітування призвело до надмірного адміністративного навантаження, збільшення витрат на бухгалтерський облік, необхідності залучати зовнішніх консультантів і, як наслідок, до зниження конкурентоспроможності підприємств.

Законопроєкт №13108: повернення до звичного

Цей законопроєкт пропонує повернутися до квартальної звітності з розбивкою по місяцях. Аргументація ґрунтується на необхідності зменшити бюрократичний тиск на бізнес і забезпечити простоту адміністрування.

Ініціативу підтримали одразу 54 народні депутати, серед яких є також і члени комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики — того самого, який раніше і запровадив щомісячну звітність замість щоквартальної.

«Зміна періодичності подання звітності з щомісячної на квартальну з розбивкою по місяцях сприятиме зменшенню бюрократичного тиску, спрощенню ведення господарської діяльності та зниженню витрат підприємців. В умовах воєнного стану та економічної нестабільності підтримка бізнесу через спрощення адміністративних процедур є необхідним кроком», — зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту.

З огляду на масштаб підтримки документ виглядає як спроба політичної реабілітації за раніше запроваджені непопулярні норми. Попри це, об’єктивно слід визнати: звітувати раз на квартал, а не щомісяця дійсно простіше і менш обтяжливо.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку підтвердило: фактично йдеться про повернення до попереднього регулювання, чинного до січня 2025 року. Водночас у висновку наголошується, що відсутні конкретні розрахунки з адміністративного навантаження — як на підтримку чинної моделі, так і щодо запропонованих змін.

Тобто мало того, що законодавці щороку змінюють правила адміністрування, вони ще й не обтяжують себе пошуком хоч якихось притомних аргументів для цих змін.

Законопроєкт №13108-1: компроміс із підводними каменями

Альтернативний проєкт №13108-1 передбачає диференційований підхід: частина платників залишиться на щомісячній формі звітності, частина отримає право звітувати щокварталу.

Зокрема, квартальна звітність передбачатиметься для платників податків, у яких чисельність найманих працівників не перевищує десяти осіб і в яких немає випадків, пов’язаних із необхідністю призначати їхнім працівникам соціальні та страхові виплати, розрахунок яких здійснюється залежно від розміру місячного заробітку. Решті доведеться, як і зараз, звітувати щомісяця.

Однак фізичних осіб-підприємців, членів фермерського господарства та осіб, які уклали договір про добровільну сплату єдиного внеску, пропонується звільнити від подання податкової звітності про сплату ЄСВ у разі щомісячної сплати суми єдиного внеску у розмірі, не меншому за розмір мінімального страхового внеску.

Цей складніший варіант виглядає як спроба знайти баланс між потребами бізнесу та соціального захисту.

У пояснювальній записці зазначається, що повний перехід на квартальну звітність (як у проєкті №13108) ускладнить надання державної допомоги малозабезпеченим.

«…при повному переході на щоквартальну звітність система соціального захисту отримуватиме інформацію про доходи та стан сім’ї з інтервалом у часі — мінімум від трьох до п’яти місяців. Як засвідчила практика минулих років, при щоквартальній звітності інформація про реальний стан доходів людини стає відомою через 50 днів після закінчення кварталу. Це унеможливлює оперативне надання соціальної підтримки людям, які її дійсно потребують», — зазначено в документі.

Проте цей законопроєкт має низку суттєвих недоліків. Зокрема, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вказує на відсутність завершених механізмів реалізації та порушення правил нормотворчої техніки: до Податкового кодексу України намагаються внести зміни шляхом поєднання зі змінами до іншого закону, що суперечить статті 2 цього кодексу.

До того ж проєкт має лише одного ініціатора — голову комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галину Третьякову. Це, найімовірніше, визначає і підхід, з якого сформульовано законодавчу пропозицію.

Що ж у підсумку?

Обидва законопроєкти мають на меті спростити адміністративне регулювання. Водночас №13108 є простішим у реалізації, має широку підтримку та позитивний висновок Головного науково-експертного управління, що значно підвищує шанси на його ухвалення.

Проєкт закону №13108-1, попри благі наміри, виглядає як складна для імплементації модель, що не тільки не зменшить навантаження, а й потенційно збільшить плутанину у податковому регулюванні.

У ситуації, коли малий і середній бізнес відчуває значний тиск через війну, законодавчі ініціативи мають бути не лише декларативно сприятливими, а й технічно реалізованими, простими та однозначними. З огляду на це парламенту варто обирати ту модель, яка найменше ускладнює життя платникам податків і водночас не створює додаткових ризиків для державних інституцій.

Постійні зміни податкового законодавства замість стабільності підривають довіру бізнесу. Тож між двома законопроєктами очевидна перевага на боці №13108, який пропонує просте рішення — повернення до квартальної звітності для всіх. Але тоді не зовсім зрозумілим є попередній перехід до щомісячного звітування. Це вкотре змушує задуматися про загальну ефективність змін у податковому законодавстві України.