Як трампісти сприймають Росію та на що сподівається російська еліта

Безумовно, що наміри політиків і їх спонсорів потрібно оцінювати не по їхніх заявах, а по їхніх інтересах, тож які інтереси у двох найбільш потужних груп впливу нинішньої американської влади?

Перша група впливу представлена американськими олігархами, які фактично є прихильниками соціального дарвінізму, з їхньої точки зору, широкі маси населення не заслуговують на демократію, рівність, правову державу із – за своєї примітивності.

Рівність, як вважають деякі американські олігархи, порушує природнє право сильних і успішних людей на домінування на основі права сили. Ілон Маск вже декілька разів заявляв, що найбільшим недоліком західної цивілізації є співчуття, а найбільшим його ворогом в США він обрав профспілки. Негатив же американських олігархів по відношенню до ЄС пов’язаний з високими податками, сильним регулюванням їхнього бізнесу та великим впливом профспілок. Тож інтерес американських олігархів полягає в послабленні і фрагментації ЄС за рахунок приходу ультраправих, оскільки кожній окремій європейській країні набагато легше нав’язати свою волю ніж сильним наднаціональним європейським інституціям.

Американські олігархи вважають, що республіканська форма правління повинна бути замінена на корпоративну модель влади, що передбачає перетворення США на велику корпорацію, якою буде керувати рада акціонерів [олігархічна група впливу] на чолі з генеральним директором [президентом]. Фактично, вони бажають створити модель влади схожу на корпоративну форму правління що існує в Росії, яка знаходиться під контролем кремлівської корпорації. Тому відносини з країнами з корпоративною формою правління їм набагато ближчі ніж відносини з ліберально – демократичними країнами, де, як вони вважають, існує забагато соціалізму.

Головні ж інтереси американських олігархів з цієї групи впливу полягають в зменшенні податків для їхніх корпорацій, зменшенні регулювання їхнього бізнесу зі сторони держави та встановлення контролю над американськими органами влади за рахунок створення корпоративної держави. США за їхнім задумом повинні стати великою корпорацією, тому Україна сприймається ними як зайва країна, яка заважає своєю непоступливістю досягнути взаємовигідних домовленостей з іншою корпорацією - путінською Росією.

Друга група впливу американської влади представлена націонал – популістами, для яких головними ворогами є ліберали і глобалісти, всі прихильники міжнародного ліберального порядку. Головним ідеологом цієї групи впливу є Стів Беннон, з точки зору якого, трампістів потрібно вважати американськими більшовиками, які руйнують американський республіканізм і міжнародну ліберальну систему.

Стів Беннон також вважає, що для завдання остаточної поразки глобалістам нова американська влада повинна створити правий інтернаціонал з європейськими ультраправими, направлений на фрагментацію ліберального ЄС. Україна же сприймається представниками цієї групи впливу як проект глобалістів, країною яка воює за ліберальні цінності, за збереження міжнародного ліберального порядку, отримуючи підтримку від європейських і американських глобалістів.

Росію представники цієї групи впливу сприймають як ідеологічно і релігійно близьку країну, оскільки Російською Федерацією керує національний лідер, який позиціонує себе захисником традиційних та християнських цінностей. Зі слів Стіва Беннона, в США також повинен бути національний лідер, між яким і народом не повинно бути ніяких посередників, лідер який буде керувати від імені народу без обмежень зі сторони американських інституцій.

Також вважливо знати про сприйняття України та Росії більш поміркованими трампістами, які позиціонують себе прихильниками реал – політик. Деякі члени The Heritage Foundation стратегічного дослідницького інституту США переконані, що навіть повне захоплення нашої країни Росією може бути вигідне Америці.

По – перше, з їхньої точки зору, якщо це відбудеться Росія отримає контроль над територіями зі знищеною інфраструктурою та нелояльним населенням, тому Україна стане для росіян баластом. По – друге, окупація росіянами України збільшить страхи європейців, які почнуть ще більше купувати американську зброю, газ, нафту, збільшуючи тим самим свою залежність від США.

Дуже символічно, що одним з головних підсумків військової агресії РФ проти України стало перетворення Росії на “пугало” для європейських країн, якого американці використовують для залякування європейців. Нинішня ж антиєвропейська зовнішня політика Росії абсолютно влаштовує американську еліту, яка розуміє, що найбільшою загрозою для США в Європі є створення геополітичної вісі між Росією та країнами старої Європи.

Ця стратегія має декілька вразливих місць для США, оскільки поразка України підірве остаточно довіру до США в Європі, посиливши європейських ультраправих, на яких помилково роблять ставку трампісти. Лідери німецької партії “Альтернатива для Німеччини” не один раз публічно казали, що США знаходяться на іншому континенті за океанами, тож Америка не є надійним союзником для Німеччини.

Лише геополітичний союз з Росією може гарантувати безпеку для Німеччини і Європи, зміцнюючи, з точки зору німецьких ультраправих, європейську архітектуру безпеки. Російські ж енергоресурси та німецьки технології з сильною інженерною школою можуть призвести, зі слів німецьких ультраправих, до процвітання як Німеччини, так і Росії.

Серед представників російської еліти поширена точка зору, що після завершення російсько – українського конфлікту на умовах Кремля, обов’язково відбудеться постконфліктне зближення Росії і Німеччини, наслідком чого стане відновлення проекту про створення економічного простору від Лісабону до Владивостоку.

Кремлівський ідеолог Сергій Караганов постійно публічно заявляє, що США повинні бути витіснені з Європи і Азії, перетворившись в багатополярному світі на регіонального гравця, переставши бути світовим гегемоном.

Щодо України то у Кремля є план на декілька етапів, перший етап передбачає відставку Володимира Зеленського, визнання анексованих регіонів нашої країни частиною Російської Федерації, скорочення української армії та заборону націоналістичної ідеології. Конституційні і законодавчі зміни на вимогу Кремля, які будуть обмежувати внутрішній суверенітет України.

Другий етап передбачає прихід во влади в Україні проросійських політиків та вступ нашої країни до союзу з Росією та Білоруссю. Завершитися цей етап повинен розколом та від’єднанням від нашої країни її західних регіонів, які зі слів директора Служби зовнішньої розвідки Сергія Наришкіна, повинні бути поділенні між Угорщиною, Румунією та Польщею, що зробить їх співучасниками злочинів Кремля.

Якщо оцінювати російську військову агресію, з точки зору реал – політик, то вона абсолютна не вигідна Росії і не відповідає її національним інтересам. Але якщо оцінювати цю агресію проти України, з точки зору приватних інтересів представників російської еліти першого кола, то вона їм абсолютно вигідна, оскільки за рахунок війни відбулась трансформація Росії.

Росія стала більш мілітаризованою, вплив Заходу на процеси всередині Росії різко зменшився, російська опозиція повністю зачищена, нелояльні росіяни виїхали за кордон. Важливо розуміти, що головним пріоритетом для більшості представників російської еліти є збереження і зміцнення їхньої влади, чого вони і досягнули, використовуючи війну проти України.