Як виростити смородину з гілочки: розмноження рослини живцями навесні

Розмноження смородини за допомогою живців — це перевірений та ефективний спосіб отримання нових рослин, що дозволяє садівникам зберегти всі сортові якості улюбленого куща.

Як розмножити смородину навесні.

Найкращим періодом для цього виду розмноження вважається рання весна — зазвичай це березень або перші тижні квітня, коли бруньки на гілках ще не встигли розпуститися, але кущі вже вийшли з зимового спокою і готові до вегетації.

Заготівля живців.

Живці нарізають із однорічних пагонів, які за товщиною нагадують олівець, — зазвичай це гілочки діаметром від 6 до 10 міліметрів.

Дуже важливо обирати для цього здорові неушкоджені пагони, без слідів грибкових захворювань або підмерзання.

Зазвичай для заготівлі вибирають ті гілки, що виросли у попередньому сезоні, оскільки саме вони мають найбільший потенціал для вкорінення.

Довжина кожного живця повинна складати приблизно 15–20 сантиметрів, і бажано, щоб на кожному з них було не менше чотирьох-п’яти живих бруньок.

Важливим етапом є правильне нарізання живців — верхній зріз потрібно зробити навскіс, приблизно на 1,5–2 сантиметри вище останньої верхньої бруньки — це допоможе уникнути загнивання.

Нижній зріз, навпаки, виконують прямим і розміщують його безпосередньо під нижньою брунькою.

Після нарізання живці рекомендується на кілька годин замочити у воді, а ще краще — обробити стимулятором росту коренів, наприклад, таким як «Корневін», що значно підвищує ймовірність утворення кореневої системи.

Садіння у відкритий ґрунт.

Коли живці готові, їх висаджують у попередньо підготовлений відкритий ґрунт.

Обирають добре освітлену ділянку з родючим, структурованим і пухким ґрунтом, який не застоює воду.

Садити живці слід під кутом приблизно 45 градусів, занурюючи в землю так, щоб над поверхнею залишалося лише дві бруньки, тоді як решта мають опинитися під землею.

При цьому між живцями залишають відстань приблизно 15–20 сантиметрів, а між рядами — близько пів метра, щоб молоді рослини мали простір для росту.

Після посадки землю навколо кожного живця ретельно ущільнюють і щедро поливають водою кімнатної температури.

Щоб зберегти вологу і захистити нижні бруньки від пересихання чи промерзання, зверху посадки присипають тонким шаром сухої землі або мульчі.

Ще одна порада досвідчених садівників — розташовувати посаджені живці так, щоб їх верхівки дивилися на північ, адже при такому розміщенні всі частини пагонів отримуватимуть однакову кількість світла, що сприяє рівномірному розвитку.

Альтернативний метод: повітряне відведення.

У випадках, коли звичайний спосіб вкорінення гілки безпосередньо в землю є складним або нездійсненним через особливості будови куща, існує альтернативний і досить ефективний метод повітряного вкорінення.

Для застосування цього методу вам знадобиться обрати здорову, молоду гілку, яка відрізняється достатньою гнучкістю, щоб її можна було акуратно зігнути, не пошкодивши.

Далі слід підготувати пластикові скляночки.

У дні кожної з цих скляночок необхідно зробити невеликий отвір, діаметр якого має бути достатнім для того, щоб через нього можна було пропустити обрану гілку.

Наступним кроком є розрізання скляночки збоку, починаючи від краю і закінчуючи біля зробленого отвору в дні.

Цей розріз дозволить вам обережно, не травмуючи гілку, надягнути скляночки на неї.

Утворену конструкцію необхідно заповнити поживним і вологим субстратом, наприклад, сумішшю торфу, перегною та піску.

Важливо підтримувати постійну вологість цього субстрату, періодично його зволожуючи.

Щоб запобігти випадковому зсуву або розкриттю створеної конструкції, стаканчики можна зафіксувати.

Для цього можна використовувати ізоляційну стрічку або м’який дріт, обережно обмотавши ними стаканчики навколо гілки.

Приблизно через шість-вісім тижнів ви зможете спостерігати появу молодих корінців, які стануть помітними крізь прозорі стінки пластикового стаканчика.

Це свідчить про успішне вкорінення гілки.

На цьому етапі гілку можна акуратно відрізати трохи нижче рівня нижньої скляночки.

Тепер ви маєте самостійний саджанець з розвиненою кореневою системою, який готовий до пересадження у відкритий ґрунт на постійне місце або в окремий горщик для подальшого зростання.