Хотіли на ETSY, а потрапили до Парижа: як запорізькі швачки здивували Францію

Запоріжжя - центр індустріального регіону. Візитна картка міста - машинобудування, металургія, хімічна та будівельна промисловість. А ще це героїчне місто, яке стійко переживає варварські бомбардування. На тлі щоденного жахіття участь колекції одягу місцевих дизайнерів-початківців і швачок у показі в Парижі точно можна вважати подією знаковою і предметом гордості.

У світовій столиці моди презентували колекцію "Скіфське золото". Це роботи авторства не маститих кутюр'є, а студенток та студентів Запорізького швейного училища. Як ученицям вдалося потрапити на паризький показ моди і в чому родзинка колекції, Коротко про розповіла заступник директора Запорізького вищого професійного училища Наталія Бабаєва.

До показу у Парижі підготувалися за три дні

Цю колекцію шили зовсім не для Парижа. Потрапити до столиці моди зі своїм одягом, хай і талановито і оригінально створеним, навіть не розраховували. Та й не їздили запорізькі колекції ніколи ні на які покази за кордон, тим більше учнівські. Вбрання шили для престижного національного конкурсу модельєрів FASHION BUSINESS ПРОРИВ, переможці якого отримували можливість безкоштовно приєднатися до платформи ETSY. Це такий собі «Алі-експрес» для майстринь, який дає вихід на світові ринки. Де, наприклад, американські покупці можуть заплатити за товар значно більше. Тому серед майстрів ручної роботи тут продаватися вважається престижно.

На конкурсі колекцію відзначила організатор, українська дизайнерка, голова правління Fashion Globus Ukraine Голда Виноградська. І... вирішила, що її має побачити Париж. До заходу залишалося три дні, а до показів готуються місяцями, тож на успіх у Франції не дуже розраховували. Але наші наважилися спробувати і встигли підготуватися.

Скіфську пектораль зробили за три ночі

Одна з найпомітніших суконь отримала назву « Золота пектораль ». Її, до речі, вже замовляють місцеві знаменитості, але хто саме – в училищі не зізнаються. Таку ж пектораль до сукні студенти училища виготовили за три ночі – її після показу вручили дружині українського посла. На показі загалом було багато дипломатів.

– Довго шукали тему для колекції – все не те, – розповідає Наталія Бабаєва. – Відомих українських мотивів у світі вже багато. Нічого нам не подобалося. А потім подумали – а чому б не спробувати скіфську тематику? Вона всім знайома, чимось наближена і до єгипетських мотивів, і до українських.

– Подарований дружині посла аксесуар – це символ від українців, які живуть в Україні, українцям, які живуть поза Україною, це сила наших предків, яка нас має підтримувати, – поділилася з Коротко про голова правління Fashion Globus Ukraine Голда Виноградська.

Показ проходив на двох локаціях в Українському культурному центрі, який розміщується у колишньому будинку Алена Делона. Людей набилося стільки, що реєстрацію на захід закрили достроково. І, напевно, це єдиний показ мод, на якому зал плакав.

- Директор фешн-виставок у Франції підходить до мене, сльози капають: «Голдо, я стільки років у цій індустрії, я настільки звикла, що це просто тренди та гроші, і нічого більше. Немає інших понять. А тут вам вдалося через одяг перевернути моє уявлення про індустрію, показати гідність, працьовитість, показати, як можна вистояти і навіть за тих умов творити красу».

«Круто працювати у Christian Dior, але я хочу шити у Чернігові»

Плакали, звісно, ​​не від краси суконь. До показу підготували фільм із історіями десяти дизайнерів та майстрів шиття, представників швейних училищ із окупованих чи розбитих війною регіонів. Він транслювався на екранах.

- Читався текст французькою, як життя героїв змінила війна, - розповідає Голда Виноградська. – Це історії тих, хто пережив окупацію у Бучі, релокацію, хто свого часу виїхав із Криму, Донецької та Луганської областей. Одна з найбільш вражаючих – про життя дівчини із Чернігова. Вона розповідає, як спочатку створювала колекції у підвалах під бомбардуваннями, а потім переїхала до Парижа. Зараз навчається онлайн у Чернігівському училищі та працює, на хвилиночку, у Christian Dior! І ось героїня каже: «Це, звичайно, круто, що я працюю у Christian Dior, але хочу жити в Україні, у своєму Чернігові і створювати власні колекції». Це дуже зворушило глядачів. Все це на тлі фото із зображеннями гарного історичного довоєнного Чернігова та постраждалого від війни.

Серед десяти історій – розповідь про колектив тернопільського училища, який допоміг облаштуватись на новому місці 20 тисячам переселенців. Так за допомогою одягу, який навряд чи можна назвати предметом, що «говорить» – хіба що картинки чи текст нанести, Європі вкотре нагадали про війну в Україні. Але дизайнер зазначає: не це було метою. Адже точно їхали не давити на жалість.

– Один із меседжів був у тому, щоб показати, що може відбуватися в європейських містах, якщо й далі сидіти склавши руки, – пояснює Голда Виноградська. - Другий меседж: ми нічого у вас не просимо, а пропонуємо співпрацю як дизайнери. Франція – це фешн-столиця. Ми можемо робити багато крутих проєктів разом. Не треба сприймати нас усіх як жертв із вічно простягнутою рукою.

Це вперше, до речі, коли вироби студентів – не професіоналів – показали у Парижі.

- Глядачі у залі сиділи і не розуміли: як таке може бути? Невже наші заклади мають такий рівень підготовки? – зазначає Голда. – Кажуть: «У нас із дизайнерів так не всі зроблять, як у вас прості студенти».

Так нашим студентам, у майбутньому – відомим модельєрам, вдалося вразити досвідчену столицю моди. Сукні з цієї колекції в Україні можна буде побачити у Трускавці – там також заплановано показ наприкінці квітня. Також «Скіфським золотом» від українських студентів вже зацікавилися у Страсбурзі та інших європейських містах – зараз тривають перемовини.